Любов Сем’янів: "Програмуємо" АПК на ефективну діяльність

Виповнюється 50 років Івано-Франківському науково-дослідному центру продуктивності агропромислового комплексу (ІФНДЦПАПК). Власне, в такому статусі ця установа працює лише з 2002 року - її створили шляхом реорганізації тодішнього науково-дослідного центру нормативів праці. А доти, точніше з самого початку, діяла обласна станція нормативів праці, яка кілька разів змінювала свої назви. Нинішній ІФНДЦПАПК («Івано-Франківськагропромпродуктивність») підпорядковано безпосередньо Міністерству аграрної політики і продовольства. Координацію ж його наукової діяльності здійснює Український НДІ продуктивності АПК.

Попри значущу роль, яку відіграє ця служба в агросекторі, широкий загал краю мало що знає про неї. Тим часом центр забезпечує наукове підґрунтя трудових процесів в усіх підгалузях сільського господарства. По суті, займається всім - від розробки норм праці, нормативів на всі види робіт у рослинництві, тваринництві, на переробних і обслуговуючих підприємствах, у будівництві до визначення витрат паливно-мастильних матеріалів на тих чи інших польових роботах, сировини на різних будовах тощо.

ІФНДЦПАПК також проводить паспортизацію полів і пасовищ, умов виробництва на фермах та самих майстерень підсобних промислів, формує пропозиції з поліпшення організації праці... Втім, охопити перелік завдань центру навряд чи можливо в газетній публікації. Зостається тільки дивуватись, як з таким масивом роботи справляється його колектив, у якому всього дев’ять наукових працівників. Власне, про це та про інші подробиці роботи цієї установи принагідно розповідає директор Івано-Франківського науково-дослідного центру продуктивності АПК Любов СЕМ’ЯНІВ.

- Любове Михайлівно, як би ви кількома словами окреслили призначення служби, яку очолюєте?

- Якщо коротко, то здійснюємо наукове забезпечення на регіональному рівні державної політики з питань створення економічних норм праці та матеріальних і енергетичних ресурсів, тарифікації робіт, професій, продуктивності виробництв.

- Хто користується такими науковими розробками?

- Всі суб’єкти тієї чи іншої господарської діяльності в АПК, залежно від того, що кому потрібно. Особливо ж необхідні результати нашої праці для складання бізнес-планів з реалізації ділових ідей. Тож ніяк не обходяться без послуг центру ні агрофірми та фермерські господарства, ні м’ясокомбінати й молокозаводи, ні менші виробничі чи переробні підприємства, які мусять відати, за якими розрядами оплачувати той чи інший вид праці, як розгортати свою діяльність в умовах регіону, щоб господарювати продуктивно. Такі розробки й виконують співробітники нашого центру - розраховуємо все до дрібниць за певними методиками. Маємо для цього належне технічне і програмне забезпечення. А співробітники ІФНДЦПАПК, більшість з яких працює в установі й по кілька десятиліть, знають усе, що стосується агросектору, вміють грамотно виконати будь-яку роботу й якої завгодно складності.

- А чи можуть і підприємства з інших галузей економіки скористатися універсальними дослідженнями вашого центру?

- Безумовно, на договірних засадах співпрацюємо з багатьма організаціями з цілковито інших сфер і різних форм власності. Скажімо, для КП «Івано-Франківськводоекотехпром» перед кожним підвищенням тарифів на водопостачання та водовідведення даємо наукове обррунтування такої необхідності, в якому вказуємо, у зв’язку з чим зростають ціни на ці комунальні послуги. Недавно Львівська залізниця, яка взялася за відновлення дамби на одній з річок Коломийщини, замовила нам визначення як витрат на зведення такої споруди, так і можливих шкідливих наслідків для водойми, рибного господарства. А для замовників, які співпрацюють з НГДУ «Долинанафтогаз», вирахували ймовірні витрати паливно-мастильних матеріалів для нової техніки.

- Тобто у цих випадках робите одноразові дослідження, тоді як супровід виробничих процесів в АПК здійснюєте постійно. Але ж і в агросекторі не щодня створюють підприємства чи зводять ферми. Чим займаєтесь, так би мовити, у проміжку між визначенням нормативів?

- З серпня 2011-го на наш центр поклали й повноваження здійснювати моніторинг продовольчих ринків, точніше, цін на продукти харчування, в тому числі на дари полів, ферм, ставків, а особливо на хлібобулочні і м’ясо-молочні вироби. Загалом моніторимо 40 найменувань харчової продукції в кожному районі та на всіх трьох продовольчих ринках обласного центру, з’ясовуємо, де найнижча та найвища вартості того чи іншого продукту й виводимо середні показники. Щотижня подаємо аналітичну довідку про це до ОДА й Мінагрополітики. Це величезний обсяг роботи, але вона цікава. Наша установа зацікавлена, щоби в ОДА мали максимально правдиву інформацію про те, що діється в регіоні з цінами на продукти харчування. Надто ж на продовольчих ринках, де вони - найменше врегульовані. Якщо в торговельній мережі їх ще можна проконтролювати, то ринкова торгівля, де діє чимало перекупників, надто ж в обласному центрі, наразі настільки стихійна, що це дуже важко зробити.

Завдяки постійному зборові такої соціально важливої інформації, завдяки спеціально створеній комп’ютерній програмі можемо й прогнозувати ймовірність зростання цін на ті чи інші продукти. Тісно співпрацюємо в цій роботі з головними управліннями - агропромислового розвитку, а також економіки ОДА, до функцій якого теж входить моніторинг цін, та ветеринарної медицини в області, фахівці якого відстежують вартість продукції тваринництва.

- Чи та інформація підлягає оприлюдненню, скажімо, у ЗМІ чи над нею висить ореол секретності?  

- Жодної таємності. Ваша газета може черпати в нашому центрі відомості з будь-яких питань. Особливо ті, що стосуються життя глибинки. Скажімо, 2011-го ми завершили паспортизацію населених пунктів. Маємо інформацію по всіх 765 селах 477 сільрад - наприклад, про те, скільки де лісів чи продуктивних земель, яку частину з них розпаювали і яка перебуває в оренді, де яка орендна плата, скільки видано державних актів навзамін сертифікатів, які посвідчують право власності на земельні наділи... Це безцінна інформація, тим паче, що в країні готуються до скасування мораторію на продаж земель сільгосппризначення.

Втім, ми також з’ясували, скільки в якому районі шкіл та дитсадків, наскільки вони заповнені, число жителів працездатного та пенсійного віку в кожному селі, скільки селян виїхало за кордон, а скільки повернулося. Словом, маємо справдешню інформацію про обстановку в усіх селах - що в них робиться. Можемо «відкрити» в нашій електронній базі даних будь-яке з них і побачити тенденцію в ньому - приміром, зростає число його жителів чи меншає.

Власне, ми зібрали той гігантський обсяг даних у рамках стратегії сталого розвитку сільських територій, яку розробляють у Мінагрополітики і згідно з якою на сайті міністерства має бути все про українські села - аж до цін на картоплю чи то на Донеччині, чи у Верховинському районі. Водночас це результат спільних зусиль багатьох відповідальних осіб. Нам у цій роботі вельми допомогли сільські голови, начальники управлінь агропромислового розвитку РДА, фахівці профільного підрозділу ОДА. Співпрацювали ми в паспортизації сіл і з Львівським національним університетом ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.Гжицького.

Взагалі в тому, щоби ІФНДЦПАПК розвивався й постійно перебував на вістрі життя, нам допомагають і голова ОДА Михайло Вишиванюк, і його перший заступник Василь Плавюк та заступник Василь Брус, і в. о. начальника головного управління агропромислового розвитку Іван Андріїшин. Завдяки такій високій опіці наш центр і має потужні можливості.

- Та все ж як експерт, котрий не підпорядкований нікому в області й володіє всією інформацією про проблеми регіонального АПК, що думаєте про перспективи розвитку сільських територій Прикарпаття?

- Наша область не бідна, а дуже багата. Її агросектор має великий потенціал і здатен до необмеженого нарощення продуктивності. Так само прибутковими можуть бути і промисловість, туризм... До того ж Івано-Франківщині поталанило, що до керма виконавчої влади в регіоні знову став Михайло Вишиванюк. Мабуть, ніхто не заперечить, що він - господар від Бога...

Отже, перспективи для сіл і міст краю - чудові. Та маю наразі як, за вашими словами, незалежний експерт, єдине побажання. Це добре, що до нас приходять інвестори, що влада їх підтримує і стимулює вкладати кошти в економіку області. Але було би ще краще, якби той прибуток, який вони отримують внаслідок господарювання на наших землях, залишався в регіоні і теж працював на його поступ. Однак нерідко наші ґрунти, інші виробничі ресурси нещадно експлуатують, забруднюючи довкілля, а одержаний таким способом капітал вивозять за кордон і вкладають в економіку інших країн.

- Ви така молода. Вам не важко працювати у структурі АПК?

- Мені імпонує, що керівник області та його команда ініціюють кадрове омолодження всіх сфер державного управління в регіоні, що вони підтримують ініціативну молодь. То хибна думка, ніби молоді фахівці не мають такої кваліфікації, як представники середнього чи старшого покоління. Як уродженка Рогатинщини хочу докласти і своїх зусиль для того, щоби Прикарпаття стало квітучим, економічно й соціально розвинутим краєм, справді писанковим.