Х.Стебельська: Наша ціль – розкрити привабливість кожного краю, цілої країни

Перші дні весни - а у Головній редакції Першого Національного вже гаряче: вона працює над запуском нового пізнавального проекту. У межах проекту передбачено створення коротких міжпрограмних роликів, які стисло, містко, лаконічно розповідають про історію, визначні місця, природну красу та інші унікальні характеристики кожної області України. Як триває робота над новим проектом і які сюрпризи чекають на глядачів Першого - про це у розмові з нами поділилася керівник проекту, головний редактор Національної телекомпанії України Христина Стебельська.

Пані Христино, яка головна ідея проекту, над яким зараз вирує робота?

Знаєте, інколи кажуть: «Ідея – це добре. Ну ідея – ну й добре». Але цей проект – швидкий «запряг» для швидких «мандрів».

Що очікує глядачів? Насамперед - ілюстрована презентабельна розповідь про кожну область, її історичні особливості, пам’ятки особливої уваги, постаті славетних, виняткові місця та проекти. Це будуть факти і тільки факти. Де буде можливо – словом, паузою відтворимо атмосферу краю, щоб кожен житель не просто пізнав, а відчув його. Але строго, без поезії. Якщо буде доречно, я використаю міні-діалог, який пов’яже відео різних часів. Озвучуватимуть ролики два голоси – чоловічий і жіночий, українською та англійською мовами. Англомовний варіант зробить відео доступним далеко за межами України.

До речі, у роликах фігурує мало людей, але буде відчуття віри кожного у свою працю, власної причетності до всього побаченого та створеного на нашій землі, до доброї історії рідного краю. Цілком імовірно, що я запишу короткі думки вихідців з кожної області. Ідеальний ключ до подачі матеріалу – живий образ земляка. Дуже хотіла б знайти ключові фрази, вислови, лого, сентенцію кожної області. Це виявилося нелегко. Тому читачів Вашого сайту запрошую надсилати свої ідеї на адресу: вул. Мельникова 42, м. Київ, Національна телекомпанія України, головному редактору Христині Стебельській.

Як саме тривав підготовчий процес роботи над роликами?

Може, я ідеалістка, але завжди мріяла знайти таку інформацію, яка не забувається, яку пам’ятають довго. Адже наша ціль – розкрити привабливість кожного краю, цілої країни. Головна редакція Національної телекомпанії України доклала чимало зусиль, щоб отримати бодай короткі дані з областей. На Інтернет не покладалися, бо нам потрібна найсвіжіша статистика, назви. Такими достовірними даними володіють тільки на місцях. Саме тому деякі факти про міста та регіони ми отримували від обласних державних адміністрацій та міських рад.

Мої літредактори переглянули надіслані нам диски, журнали, книги й стали до певної міри експертами з питань історії українських міст та сіл. Оперувати цим матеріалом – це своєрідний інтелектуальний ребус. І все «з коліс», часу довго роздумувати нема.

Якими будуть представлені Вами ролики?

Звісно, ролики будуть динамічні, але графічний образ не переважатиме смислову ідею. Найперше, ми користуємося архівом Першого Національного. Хоча кадрів завжди не вистачає, ми зробимо все можливе, щоб глядачі відчули настрій, який ми хочемо передати.

Окремі кадри нам надають обласні телекомпанії чи PR-служби держадміністрацій, місцевих рад. Допоможуть і фотокаталоги. Фоном у багатьох роликах буде розмаїта природа або архітектурні ансамблі. І це вдало, якщо врахувати інтерес мандрівників до заповідних зон України. Якби були можливості, то дослідження натури для такого показу варто було б проводити на місцях. Багато красот не ввійшли в три хвилини ефіру, і їх шкода. Але не можна охопити всеосяжне. Що ж до звукового лейтмотиву роликів – я його ще шукаю в голові чи у звуках весни…

Звісно, така масштабна робота не може обійтися без труднощів. З якими саме перешкодами довелося зіткнутися під час підготовки матеріалів?

Я 30 років на телебаченні, тому в небесах не літаю. Отже, втілювати оперативні проекти треба реально, і це потребує значних зусиль. Одна з важливих проблем – якість деяких матеріалів, отриманих з областей та міст. Як кажуть: чиновник – це каталізатор, що перетворює будь-яку справу у невирішувану проблему, а відмова – це єдина радість у його сірому житті. Звісно, некомфортно, коли інформація позбавлена відкриття, широкого погляду на рідне.

Деякі колеги на місцях повністю губилися під час прохання коротко підказати особливо цікаве про свою область. Штамповані фрази, застаріла інформація. Дехто дуже романтично уявляє історію та сьогодення краю і поряд з цим – жодного розуміння пріоритетів на завтра. Не буду називати міст, де окремих держслужбовців нічого не гріє, навіть унікальність рідного міста… Читаючи їх «відписку», я думала про асиміляцію. Бо те, що написано, підтверджувало – України тут нема взагалі. Це не Україна, а совдепія.

Ще однією хворобою держслужбовців є бажання підкреслити тільки те, що пов’язано з каденцією роботи чинного глави держадміністрації або мера. Такі «делікатні» натяки я зупиняю на самому початку роботи. Бо історію краю творили покоління і плеяди земляків, він цікавий традиціями і новизною, та буде завжди дорогим, незалежно від імен і посад.

Якщо відійти від буденної рутини та окремих непорозумінь, то що особливо надихає у цій роботі?

Все ж переважна частина отриманих з регіонів матеріалів викликали захоплення! Коротко, лаконічно, змістовно, цікаво – три сторінки, викладені на яких факти вражають! Край, який вміють представити, завжди цікавий. Часто українці не знають тих чудес, які знаходяться зовсім поруч – у свій області, своєму рідному місті. Подорожуючи Україною, інколи зауважуєш, що корінні жителі краю знають про нього менше, аніж приїжджі. Як казав герой Ільфа і Петрова: «Це для вас красиво, для приїжджих, а нам тут жити доводиться».

Але жарти жартами, але наші ролики дійсно відкривають Україну для українців. І, можливо, багато наших глядачів подумає про своє рідне місто: «Ні, це не Ріо-де-Жанейро… Це навіть краще!» Перший Національний створює не туристичні ролики. Проте якщо після перегляду хтось скаже: «Я хочу туди поїхати!», – ми завдання виконали.

Дуже дякую за розмову, пані Христино!

Бесіду вів Ігор Савченко