Горяни виступають проти забудови Черемошу та його приток малими ГЕС

Масштабний конфлікт зав’язується у Верховинському районі. У селах, розташованих уздовж Білого й Чорного Черемошів, здійнялася хвиля протестів проти намірів влади побудувати на гірських річках краю ряд малих гідроелектростанцій. Загалом згідно з відповідним інвестиційним проектом, який підтримала держава, на Івано-Франківщині має постати найближчими роками 60 міні-ГЕС.

І, схоже, в лідери з вироблення екологічно чистої енергії висувають Верховинщину, тим паче, мовляв, що в районі трапляються перебої з електрикою. із квітня 2009 року вже працює міні-ГЕС у с. Пробійному. Заплановано чи вже й розпочато будівництво ще шести станцій: трьох — у Голошиному, по одній — в Явірнику, Дземброні та Бистреці.

Проте в місцевих громадах кажуть, що нічого не знають ні про вигоду, ні про можливу шкоду від проекту, оскільки їм ніхто про це не повідомляв. Тому рішуче взялися забороняти підприємцям, які квапляться виконувати рішення уряду, зводити ті об’єкти на близьких до них потоках. і наразі їхнє бажання захистити від імовірного плюндрування мальовничу місцевість, у якій проживають, переважає той дискомфорт, від котрого потерпають через перебої з електрикою.

Скажімо, наприкінці лютого на сільському сході у Дземброні вирішили припинити спорудження малої ГЕС у селі, яке розпочав приватний підприємець Валерій Миронюк. Якщо вірити програмі «Вікна» СТБ, бізнесмен уже вклав у підготовку до будови п’ять мільйонів гривень. Але місцеві активісти створили ініціативну групу з вивчення доцільності такого будівництва.

Таке саме зібрання відбулося трохи раніше і в Бистреці. Причому його учасники були неприємно вражені як звісткою, що на їхній однойменній із селом річечці збираються звести міні-ГЕС, так і тим, що хоча вони лише дізналися про ті плани, проектну документацію та дозволи на побудову гідроспоруди від сільради директор недавно створеного ТзОВ «Бистрецька ГЕС» Сергій Шабуня вже має. Більше того, з’ясувалося, що проект схвалили й на громадських слуханнях, про які насправді ніхто з самих селян і не чув.

Прецеденти оголили й інші проблемні моменти спорудження ГЕС у Карпатах. Природоохоронці і краєзнавці стверджують, що справді, як і підозрюють селяни, будівництво станцій зруйнує чи змінить русла річок, спровокує зсуви ґрунту та його ерозію. «ГЕС спаплюжать привабливий для туристів гірський ландшафт, — вважає верховинський краєзнавець Василь Кобилюк. — Старовинні скелі, великі камені, які створювали певну ауру місцин чи й слугували у давнину сакральними пам’ятками Карпат, уже руйнуються в районі такого будівництва».

«Коли в районі заговорили про першу ГЕС, я, зізнаюся, була не проти, — розповідає власниця «зеленої садиби» з Верховини Оксана Сусяк. — А чом би й ні? Перебої з електрикою в нас і справді часто трапляються. Та й підприємець В.Миронюк обіцяв зробити берегоукріплення, дорогуѕ Казав, що річці проект не зашкодить. Ми теж думали: що поганого станеться? А тепер річка просто зникла — русло сухе. А там водоспадик був...»

Власне, в районі виникла вже й громадська ініціатива «Врятуймо Черемош!» До речі, на її підтримку в селі Ільцях виступав недавно гурт «Перкалаба». Учасники цього екологічного руху поставили собі за мету зберегти Чорний та Білий Черемоші від безконтрольної забудови міні-ГЕС. Адже ці річки — не просто унікальні екосистеми і чудові гірські пейзажі. Це традиційні місця сплавів для шанувальників екстремального туризму. А тепер на цю природу й рекреаційний потенціал краю зазіхають «акули» гідроенергетичного бізнесу. Через це соціальна напруга в районі дедалі зростає. Незабаром сільські сходи відбудуться в Зеленому та в Устеріках, війтам і громадам яких активісти екоруху порекомендували не давати дозволу на будівництво ГЕС. Тож «Галичина» й надалі відстежуватиме цю ситуацію.