Обіцяного податку на розкіш українські багатії так і не дочекалися

Анонсований урядом і особисто віце-прем'єром Сергієм Тігіпком податок на розкіш мав стати додатковим джерелом наповнення бюджету вже з 1 січня 2012 року. Під нього мали підпасти житло значної площі, дорогі авто, літаки і яхти, захмарні доходи і великі покупки.

Головний меседж – "багаті мають платити більше". 98% коштів, отриманих з податку на розкіш, планувалося направити на виплати пенсіонерам. Тігіпко також стверджував, що його майно, зокрема будинок і ділянка землі, також підпаде під ініційоване оподатковування.

Врешті, заходи, які планувалося вжити по відношенню до заможних людей, у свою ціль не влучили. Чому – з'ясовував ТСН.ua.

"Податок на розкіш окремо у нас так і не введений", - розповідає заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, народний депутат Євген Царьков.

За словами нардепа, спочатку планувалося прописати цей славетний податок окремим рядком у Податковому кодексі. Однак, через те, що парламент складається здебільшого з тих людей, яких цей податок безпосередньо стосується, цю норму знівелювали, "розмазавши" по різних розділах, визнає парламентар.

"Причому, ця позиція була як у нардепів з більшості, так і у Мінфіну. Тому що я, як зараз пам'ятаю, і Ярошенко, тодішній голова Мінфіну, і Копилов, його зам, дуже переймалися стосовно цього податку. Зокрема, Копилов казав, мовляв, у мене є басейн, я на нього заслужив, чому я не маю ним володіти?" - розповідає Царьков.

Провідний експерт Центру Разумкова Павло Розенко вважає, що причина блокування зазначеного податку у відсутності бажання.

"Сергій Тігіпко обійшов всі ток-шоу і всі телеканали, де він розповідав, як уряд збирається оподатковувати багатство, рухоме і нерухоме майно, а також доходи заможних людей. Утім закон досі не внесений навіть на розгляд ВР! Уряд ще на Кабміні його не розглядав, попри обіцянки, що він вже з 1 січня вступить в дію", - налоголшує Розенко.

Тож окремо податок на розкіш так і не був введений. Натомість, чиновники спробували його "розмазати" по різних законах. Ось що з цього вийшло.

Транспорт: збільшення податків виявилося зменшенням?

Приміром, частково податок на розкіш прописаний у Податковому кодексі, у розділі "транспортний збір за авто". Там введена підвищена ставка за автомобілі, об'ємом понад 3 тис. куб. м, зазначає Царьков.

У той же час, наприкінці січня набув чинності закон про зниження мит на імпортні авто з об'ємом двигунів від 1500 кубів – з 7 до 6%. Щоправда, насправді зниження мит відбулося лише для автівок, об'ємом понад 3000 кубів, які можуть дозволити собі лише забезпечені люди, пояснюють експерти, опитані "Сегодня". А ось для авто з двигунами від 1,5 і від 2,2 л мова йде тільки про мотокаравани - автомобілі-кемпінги, пояснив керівник Всеукраїнської асоціації автомобільних імпортерів і дилерів Олег Назаренко.

Пізніше віце-прем'єр, міністр інфраструктури Борис Колесніков заявив про нову урядову ініціативу – дозволити українцям купувати елітний транспорт усіх видів без податків.

"Метою та завданнями прийняття цього акту є створення сприятливих економічних умов вітчизняним перевізникам для придбання сучасного парку повітряних суден і флоту з метою безпечної та якісної перевезення пасажирів", - написав у пояснювальній записці до документу міністр інфраструктури Борис Колесніков.

Утім, хто насправді купуватиме здешевлений транспорт, можна і так здогадатися. За словами Царькова, податок на літальні засоби у нас і без того мізерний.

"Приміром, щоб ви розуміли, податок на літаки, вертольоти, складає 30 копійок з кг. Коли ми взяли це все, помножили, вийшло щось близько 6,5 тисяч гривень. Це приблизно як податок на два авта. Тобто, це все одно, що його взагалі немає", - зазначає Царьков.

Будинки: замінили загальну площу на житлову

Ініціативу обкладати податком квартири і будинки великої площі також звели нанівець, зазначає нардеп з профільного комітету.

"Спочатку пропонувалося обкладати податком квартири і будинки з великою загальною площею, утім слово "загальна" було замінено на "житлова", а це вже зовсім інша річ. Я знаю масу фактів, коли у людини будинок 700 кв м, і елементарно зробити техпаспорт на 196 кв.м житлової площі, чи на 150, і вони вже не потрапляють під цю статтю. Тож цього податку у нас також, вважайте, немає", - резюмує Царьков.

Бізнес: олігархам "пробачили" 6 мільярдів

У той час, коли касовими апаратами і новими поборами обклали малий бізнес, деякі галузі навпаки звільнили від сплати податку на прибуток на 15 років. Це, в першу чергу, готельне господарство і легка промисловість.

"І в тій, і в тій галузі є люди, яких можна назвати олігархами. При цьому, ви знаєте, що під час проведення чемпіонату Євро-2012 вартість стандартного номеру в готелях буде збільшена у 20-30 разів. Ці люди матимуть суперприбуток. І при цьому, вони не платитимуть жодної копійки. Для держави, за нашими підрахунками, втрати від цього складуть близько 6 мільярдів. Приблизно стільки зароблять олігархи", - вважає Євген Царьков.

Аналогічна ситуація, за його словами, і в легкій промисловості. Фіскальне навантаження на малі підприємства із пошиття "спідничок-джинсиків" залишилося стандартним, а ось великі фабрики із новим обладнанням, які, здебільшого, шиють на експорт і мають добрий прибуток, звільнили від податків на 15 років.

Зарплати: з багатих пропонують брати більше, але поки на словах

До ініційованого прем'єром Миколою Азаровим податку на зарплати, вище 100 тисяч гривень, експерти ставляться скептично. Нагадаємо, пропонується, щоб багатії платили не 17% прибуткового податку, а 30-40%.

Спочатку пропонувалося встановити планку удесятеро нижчу, аби під цей податок потрапили і депутати, і міністри. Утім порізати свої зарплати чиновники не наважилися. Не виключено, що податок не принесе бажаних доходів - багато хто з тих, хто отримує такі гроші, не схоче ділитися, і просто сховається в тінь.

За даними досліджень аудиторської компанії "Ернст енд Янг" новий податок вдарить в першу чергу по вітчизняних топ-менеджерах, які отримують від 120 тис. грн на місяць у фармацевтичних фірмах до 450 тисяч у нафтогазовій сфері, 500 тисяч в банках і 150-800 тисяч у важкій промисловості.

Утім навіть ця ініціатива також поки що лишається на словах.

"Податок на зарплати більше 100 тисяч гривень – це один рядок в одному законопроекті. Чому про це так багато говорять? Адже внести до Верховної Ради цей один рядок і проголосувати не так складно. Але цього не робиться. Значить, просто немає бажання", - зазначає Павло Розенко.

Податки: прості українці платять в 50 разів більше, ніж багатії

Загалом зміни Податкового кодексу не зробили так, що бідні стали платити менше за багатих, кажуть експерти. Середня ефективна ставка податку на зарплату в 50 разів вища за податкову ставку на підприємницькі доходи, а також в 4,5 рази вища за ставку податку на власність, нещодавно, як пише "Дело", заявляв директор науково-дослідного центру проблем оподаткування національного університету ДПА України Костянтин Швабій.

За словами фахівця, понад 90% всіх надходжень від сплати податку на доходи фізичних осіб дає заробітна плата населення, а прогресивний податок на доходи фізосіб, спрямований на те, щоб багаті платили більше за бідних - не більше ніж красиві слова.

Ідея перекладання додаткового фіскального навантаження на багатих, з одночасним використанням цих коштів на потреби менш забезпечених верств населення, не нова і досить актуальна для України, зазначає Ольга Спектор, директор юридичної кампанії "Spektor's Law Agency". За її словами, це природно, коли турботу про бідних покладають не на державу, а на плечі тих, хто заробляє більше.

"У законодавстві інших країн також трапляються випадки обкладення податками крупного бізнесу, який отримує надприбутки. Приміром, у Казахстані Податковим кодексом передбачено оподаткування надприбутку підприємств надрокористувачів, а у Норвегії встановлений податок на надприбуток підприємств нафтовидобувної промисловості", - зазначає юрист.

Утім, на її думку, від ініціатив ввести податок на розкіш не рідко тхне надмірною політизованістю, чого бути не повинно.

Та як би там не було, у профільному комітеті ВР відзначають, що наразі на розгляді у них жодного законопроекту на цю тематику немає.