Одне з найпроблемніших місць у реформі комунальної галузі Івано-Франківська – гуртожитки

Одне з найпроблемніших місць у реформі комунальної галузі Івано-Франківська – гуртожитки. Їх просто ніхто не хоче, крім мешканців. Так, у вівторок, 30 січня, депутати на сесії міськради проголосували за те, щоб передати з балансу Єдиного розрахункового центру (ЄРЦ) на баланс КП «Дирекція замовника» всі гуртожитки міста. Можна сказати, що ЄРЦ просто умив руки. А от «Дирекція замовника» – в шоці від такого щастя.

Питання про гуртожитки винесли на сесію без рішення виконкому. Доповідав заступник директора ЄРЦ Микола Вітенко, який, крім цього, є ще й секретарем постійної депутатської комісії з питань ЖКГ, транспорту та зв’язку. Відтак, він запевнив депутатів, що питання пройшло профільну комісії. Правда, пройшло – проголосували п’ятеро свободівських депутатів із дев’яти членів комісії. З інших фракцій там був лише Сергій Борзов («Фронт змін»), який цього рішення не підтримав. А керівника тої ж «Дирекції замовника» на комісію взагалі не запросили…

Як пояснив депутатам Микола Вітенко, суть рішення полягає в тому, щоб передати «спеціалізованому» підприємству «Дирекції замовників» гуртожитки.

«Було прийнято рішення, оскільки Абрамович і так займається будинками, які не є на прямих розрахунках із виконавцями послуг, і щоб у нього був більший обсяг робіт, – пояснив Вітенко «Репортеру» вже пізніше, – передати всі гуртожитки з ЄРЦ на баланс цього підприємства».

Вітенко запевнив, що з самого початку, коли створювалася управляюча компанія «Дирекція замовника», на баланс якого передали будинки з КЕЧівського фонду, планували, що в подальшому підприємство займатиметься саме гуртожитками.

«Ми всі розуміємо, що гуртожитки мають свою певну специфіку, – каже Микола Вітенко. – Оскільки це підприємство вже «сповідує» цю специфіку і вона вже закладена в тих будинках, які є в нього на балансі, тому ми просто це підкреслили».

Правда, керівник «Дирекції замовника» Богдан Абрамович так і не може збагнути, у чому ж полягає ота його спеціалізованість. Адже із тих 14 будинків, які підприємство обслуговувало дотепер, тільки один є гуртожитком. І має він – 21 кімнату.

Тепер, напевно, слід додати, що коли створювалася «Дирекція замовника», то Вітенко ще не був ані депутатом, ані заступником в ЄРЦ, а Богдан Абрамович, який тоді очолив це підприємство, тільки недавно вперше почув, і то від «Репортера», що, виявляється, хтось колись планував передати їм усі гуртожитки…

До речі, коли готувалося це рішення на сесію, то Богдан Абрамович його не завізував. Більше того, написав лише «Заперечую». Але, як бачимо, його ніхто навіть і не думав слухати, бо як на комісію не запросили, так і на сесії ніхто не подумав про те, щоб дати йому слово та спитати: що він про це думає?

«Боятися відповідальності – це завжди погано, – переконаний Вітенко. – Тим більше, Абрамович ще десь півроку тому просив додати йому будинків у житловий фонд підприємства. Казав, що йому потрібні додаткові об’єми, бо у нього мало роботи. А тепер виявляється, що роботи забагато».

На думку Миколи Вітенка, немає проблеми в тому, щоб узяти на баланс 19 гуртожитків. Тим більше, каже депутат, ті будинки не такі вже й погані…

«Це – багатоповерхова забудова, – продовжує він. – Якби ми віддали малоповерхову забудову, що в центрі міста, де будинки розвалені, то так. А це всього лише специфічні будинки. Вони для ЄРЦ – тільки 1% проблем. Але ми розуміємо, що недоцільно розпорошувати сили, а бажано їх об’єднати, щоб збільшити ефективність».

Відтак, переконаний Микола Вітенко, це тільки покращить роботу з гуртожитками. Адже раніше кожен жек мав свою специфіку. А тепер керівник «Дирекції замовника» розробить підхід до гуртожитків, укладе договір із підрядними організаціями і буде працювати.

І все було б добре. Якби «Дирекція замовника» була до того готова. А воно ж не так! «Наше підприємство на сьогодні не готове прийняти такий житловий фонд, – говорить Богдан Абрамович. – Бо ані штатна кількість одиниць, яку ми маємо (бо скоротили штат до мінімума), ані підрядник, який обслуговує наші будинки, до цього не готові».

Абрамович вважає: якби все робилося цивілізовано, то той, хто готував це рішення, мав би попередити про це керівника «Дирекції замовника», вислухати застереження чи пропозиції. Натомість хтось просто кулуарно вирішив «скинути з хворої голови на здорову».

«Я б не хотів бути у шкірі тих людей, які там проживають, бо в кінцевому результаті тих подій, які зараз відбуваються, страждають люди, а це найгірше, – говорить Богдан Абрамович. – Це вже в мені говорить депутат двох скликань, який трохи знає. Бо має бути так: ви, хлопці, там нагорі робіть, що хочете, а люди мають цього не відчувати. А ми так «дореформуємося», що ті реформування будуть заради реформ та якоїсь віртуальної ідеї, а не заради людей».

Але рішення є, тому його треба виконувати, підсумовує Абрамович. І почне він виконання з того, що буде шукати ті 19 гуртожитків. Адже до розмови з «Репортером» він навіть точної кількості будинків не знав, а в рішенні сесії ніхто не написав жодної адреси. «Сьогодні ви мені кажете, що їх 19 – може бути, – каже Богдан Абрамович, – а завтра хтось скаже що їх 38 – теж може бути. Я ще нічого не знаю».