Чи варто купувати конфіскат?

"Галицький кореспондент" прицінювався до арештованого та конфіскованого майна на публічних торгах в Івано-Франківську.

Автомобіль "Міцубісі лансер" за ціною 34 тисячі 55 гривень 25 копійок не купив ніхто. Поторгуватися за цей лот того дня чомусь не прийшов жоден покупець, окрім журналіста "ГК", який зареєструвався для участі в аукціоні лише в якості спостерігача.

Чому публічні торги арештованим та конфіскованим майном, які проводяться в Івано-Франківську фактично щотижня, не викликають великого ажіотажу попри очевидно смішні ціни? Чи реально придбати щось путнє на таких аукціонах?

Від викрутки до "Шевроле"

Асортимент виставленого на продаж конфіскованого та арештованого майна вражає. Та й ціни тут приємно дивують навіть завсідників секонд-хенду. У переліку пропозицій можна знайти і викрутку в комплекті із серцевиною замка та чотирма ключами за 9 гривень з копійками, і мобільний телефон за 30 гривень, і ноутбук за півтори тисячі гривень, і автомобіль "Шевроле" за 30 тисяч гривень.

Чи не найчастіше на аукціонах реалізовують автомашини та нерухомість (квартири, будинки, земельні ділянки) - з березня минулого року вступив у дію новий закон про виконавче провадження, який зобов'язує продавати таке майно виключно на публічних торгах. Знайти інформацію про проведення аукціонів найлегше на спеціалізованих сайтах - всі оголошення неодмінно публікуються на сайті Державної виконавчої служби (https://trade.informjust.ua), а про заставне майно повідомляють сайти банків.

Як виявилося, проведенням публічних торгів на Івано-Франківщині займаються місцеві філії трьох загальноукраїнських ліцензованих приватних фірм, які укладають відповідні угоди з відділами Державної виконавчої служби. У повідомленні про проведення аукціону вказано адресу фірми, контактні телефони, банківські реквізити, доволі детальний опис виставленого на продаж майна, стартову ціну лота. Щоб стати учасником торгів, необхідно зареєструватися і заплатити гарантійний внесок (зазвичай, 10-15 відсотків від вартості майна), який переможцю аукціону зараховується у вартість покупки, а тим, хто програв, згодом повертається.

На найближчому аукціоні, призначеному на понеділок, 23 січня, увагу репортера "ГК" привернув лот №8 - дуже дешевий автомобіль "Міцубісі Лансер" (з пошкодженнями). Оскільки купувати машину (мабуть, після аварії) наміру поки що немає, довелося зареєструватися просто спостерігачем - така можливість коштує 75 гривень (кошти не повертаються). Але маю надію, що бодай дізнаюся, чи відчутно зростає ціна під час торгів, як налаштовані конкуренти і які перспективи купити на аукціоні якісну і дешеву річ...

Чужі тут не ходять?

З'являюся на аукціон за п'ять хвилин до його початку, але виявляється, торги за якийсь інший лот (усього їх одинадцять - меблі, побутова техніка, брухт, ноутбук тощо) тут уже почалися. Уся процедура відбувається в невеликій офісній кімнатці, в якій перебувають тільки ті, хто зареєструвався на визначений лот, інші - чекають в коридорі. Зауважую, що на торги здебільшого ходять по двоє - поруч дві пари чоловіків чекали своєї черги і при цьому мало нагадували конкурентів, дружньо перемовлялися, разом виходили на перекур.

Виявляється, торги відбуваються за участю щонайменше двох покупців, і через низьку активність учасників інколи доводиться самому подбати про "конкурента". Запеклої "рубки" за лот на торгах, здається, не буває. Принаймні, з-за зачинених дверей кімнати, де проходив аукціон, було чутно, що торги за якийсь лот стартовою вартістю 1500 гривень (очевидно, ноутбук) проходять досить мляво. Один з учасників прийняв стартову ціну, інший - підняв її всього на 10 гривень і після трихвилинної паузи ліцитатора легко переміг свого опонента. Але з ударом молотка все не закінчилося. Недовготривалий аукціон продовжився майже півгодинним заповненням протоколу. Виявляється, саме це - найважливіша частина торгів. Протокол аукціону має бути оформлений максимально юридично грамотно, щоб переможець торгів потім не мав проблем із судовими оскарженнями їх результатів.

Ризики конфіскату

Порушення під час процедури реалізації майна (скажімо, несвоєчасність оголошення про проведення аукціону в ЗМІ) або при проведенні його оцінки можуть стати причиною оскарження результатів аукціону. Написати скаргу в суд може інший учасник торгів, боржник або стягувач. Власне перспектива судових тяжб та клопоти із набуванням майна у власність найбільше відштовхують потенційних покупців від прилюдних торгів. Тож не дивно, що, як говорять експерти, кожен другий (якщо не частіше) аукціон не відбувається через відсутність учасників.

Ще одна проблема - ризик купити "кота в мішку", адже покупцям не завжди вдається докладно оглянути виставлене на продаж майно. Здебільшого воно перебуває на збереженні у боржника, який не завжди охоче відкриває двері свого помешкання чи гаража для оглядин. Окрім того, боржники не завжди зацікавлені у ретельному збереженні майна, виставленого на аукціон, адже розуміють, що вони його вже втратили. Зокрема, автомобілі місяцями стоять на відкритих стоянках і покриваються іржею, а власники ще й намагаються замінити у них усі більш-менш цінні запчастини на зношені.

Щоправда, поінформовані люди стверджують, що дешево купити гарне авто, вилучене у несумлінного позичальника, чи нерухомість все-таки можна. Але тільки за попередньою домовленістю з організаторами торгів або банком. В такому випадку аукціон проводиться під конкретного покупця, але це вже трохи інша історія...