Військово-Морські Сили Збройних Сил України: в плині літ

Найдавніші пам’ятки руської писемності донесли до нас відомості про морські походи княжих дружинників, які чудово володіли морською справою. Саме з цих джерел ми знаємо, що Чорне море тоді Руським називалось, бо ходили по ньому українці-русичі.

На щоглах козацьких чайок в Середземному, Мармуровому, Балтійському, Каспійському морях переливались барвами гетьманські корогви. Легендарне запорозьке козацтво здобувало неприступні турецькі фортеці Варну, Трапезунд, Кафу. Відважні лицарі перемагали на берегах Босфору, брали Азов...

29 квітня 1918 року на Чорноморському флоті вперше замайоріли синьо-жовті знамена, стяги Української Народної Республіки. Вірні своєму обов’язку служіння українській нації в боротьбі за волю і державність України стали адмірал Андрій Покровський, контр-адмірали Михайло Білинський, Микола Максимов, Михайло Остроградський...

У новітній історії незалежної України Першим Командувачем Військово-Морських Сил Збройних Сил України став контр-адмірал Борис Кожин. Український патріот із ризиком для життя поринув у вир відбудови національного військового флоту.

Незважаючи на нахабне ігнорування Конституції і законів України, відверту протиукраїнську пропаганду і небажання присутності українців в Криму, спроби прямого втручання у внутрішні справи незалежної України з боку керівництва Російської Федерації, Головного Командування ВМС Об’єднаних Збройних Сил СНД, командування Чорноморського флоту на чолі з адміралом І. Касатоновим.

У найважчий період відродження ВМС України – головного оплоту нашої державності на Кримському півострові, вистояла і здобула незаперечну перемогу Севастопольська організація "Спілки офіцерів України". Згодом ця патріотична організація військових моряків, примножуючи славні національно-історичні традиції українського військового флоту, стала основою організаційної групи майбутніх ВМС України.

Сьогодні, в день Навечір’я Богоявлення Господнього, виповнюється двадцять літ, коли 18 січня 1992 року вперше на Чорноморському флоті військову присягу на вірність українському народу прийняла 3-я рота водолазів під командуванням капітана 3 рангу Олександра Клюєва.

Ця знакова подія в час становлення нашої молодої держави стала важливою віхою на шляху відродження національного військового флоту.

В знак протесту проти репресій та переслідувань українських військових моряків командуванням Чорноморського флоту 21 липня 1992 року підняв Державний прапор сторожовий корабель СКР-112 під командуванням капітан-лейтенанта Сергія Настенка. Мужній екіпаж здійснив несанкціонований перехід з місця дислокації - Кримської військово-морської бази Чорноморського флоту, і взяв курс до українського порту Одеси.

На протязі восьми годин військових моряків, які склали присягу на вірність народу України, проходили службу в своїй незалежній державі і перебували у внутрішніх морських водах своєї країни, атакували з повітря літаки ЧФ, імітуючи торпедні атаки. Кораблі-переслідувачі відкривали артилерійський вогонь в повітря і по курсу "сторожовика", скидали швартови для виведення з ладу гвинтів та рульових пристроїв, здійснювали небезпечні маневрування зі зближенням з метою навалу і нанесенням пошкоджень, робили спроби висадки на корабель групи захвату.

Переслідувачі були готові кожної хвилини з наказу адмірала І.Касатонова відкрити вогонь на ураження і потопити український корабель.

У таких вибухонебезпечних умовах українські моряки Севастополя відроджували морську славу самостійної суверенної соборної України.

Збагнувши критичність ситуації, Президент України Леонід Кравчук і Президент Росії Борис Єльцин зустрілись в місті Ялта. 3 серпня 1992 року була підписана Угода між Україною і Російською Федерацією "Про принципи формування ВМС України та ВМФ Росії на базі Чорноморського флоту колишнього СРСР"...

Вісниками відродження національного військового флоту стали зерна віри Христової, які засівають головний військовий капелан Одесько-Кримського екзархату УГКЦ ієрей отець Микола і військовий капелан ВМС ЗС України УПЦ Київського Патріархату протоієромонах отець Макарій, здійснюючи душпастирську опіку військовослужбовців.

З Божого благословення розпочалося будівництво храму Успення Пресвятої Богородиці в місті Севастополі. Першій, і поки-що єдиній святині Української-Греко-Католицької Церкви на Кримському півострові http://www.ugcc.sevastopol.ua.

Зважаючи на різнобарвність і різноманітність севастопольської громади, формують почуття єдності, виховують відчуття гордості за національно-державну ідентичність, українські патріотичні організації морської столиці України.

Від часу проголошення державної незалежності українську громаду міста Севастополя часто відвідують співвітчизники з різних куточків світу. Серед них і наша коломиянка, а нині мешканка міста Торонто, видатна меценатка української освіти, науки і культури, лауреат численних вітчизняних й міжнародних нагород пані доктор Марія Фішер-Слиж.

Шляхетна українка є членом управи Канадського Товариства Приятелів України, дійсним членом Українського Лікарського Товариства Північної Америки, головою Українського Лікарського Товариства в Канаді, членом МБФ "Ліга українських меценатів", Почесним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка, вільним членом Союзу Українок Америки та інших доброчинних інституцій.

Впродовж усього життя несе у серці любов до своєї нації пластунка сеніора пані Марія, випромінюючи світло християнського милосердя й доброти в українській родині.

За допомогою народної підтримки, благодійною організацією "Фонд відродження Українського флоту" http://korvet.org, розпочато побудову перспективного багатоцільового бойового корабля для потреб ВМС України.

Вісімнадцятий рік служить українському народу телерадіокомпанія "Бриз" Військово-Морських Сил України http://www.breezetv.com.ua, що стала визнаним засобом масової інформації не лише в районі базування сил флоту, а й в державі та світовому інформаційному просторі.

В годину негоди й щасливої миті стежками українського сьогодення прямує разом з нами один із провідних незалежних представницьких порталів - Інтернет-видання "Українське життя в Севастополі" http://ukrlife.org.  

У липні 2009-го року на запрошення командування ВМС ЗС України до древнього українського міста Херсонеса Таврійського прибула група артистів із Коломиї. Культурно-мистецький гурт під назвою "Обереги Карпат" взяв участь в урочистостях з нагоди 17-ої річниці ВМС ЗС України та Всеукраїнському фестивалі народної творчості "Дзвени піснями, моя земле".

Гості з писанкового міста над Прутом стали душею українських військових моряків, залишилися в пам’яті педагогічного колективу та дітей оздоровчого табору "Омега". Артисти зі славної галицької землі викликали щире захоплення у севастопольської громади та гостей міста. Були покладені квіти до пам’ятників Тарасові Шевченку, гетьману Петрові Сагайдачному, Меморіалу героїчним захисникам оборони Севастополя 1941-1942 років, Пам’ятного знаку "10 років Військово-Морським Силам Збройних Сил України".

Двадцять літ віддаляють нас від тієї незабутньої й омріяної багатьма поколіннями наших пращурів миті, коли 6 грудня 1991 року було створено Збройні Сили України.

І наймолодшим видом відродженого українського війська стали Військово-Морські Сили після підписання Указу Президента України "Про невідкладні заходи по будівництву Збройних Сил України" 5 квітня 1992 року.

На просторах Світового океану майорять прапори Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Не видумані, не запозичені. Знамена князів київських. Стяги нації будівничих власної долі.

Автор: Микола СОЛОНЕНКО, ветеран військової служби

 друкувати