Як не допустити та позбутися дитячих страхів

"Наша Олю неначе хтось підмінив, - пише на редакційну скриньку Gazeta.ua її мама Валентина з Житомира. – Вона боїться залишатися сама у кімнаті, щовечора проситься заснути на нашому ліжку. Коли засинає, чоловік переносить дитину на її ліжечко. Їй уже 7 років, а темряви боїться як маленька дитина. Такого навіть у 3-4 роки з нею не було. Запитую, чого їй страшно, а вона не зізнається. Каже, що все нормально, але по будинку ходить за мною хвостиком. Навіть мультик сама не залишається дивитися".

Страхи у дитини розвивають сварки між батьками, мультфільми про чудовиськ і монстрів та відвідування лікарів. Так вважає дитячий психолог Костянтин Новосад.

"Дитячі страхи поділяються на надбані і вікові. Надбані виникають з певних причин і обставин. Це можуть бути реальні випадки, які трапилися з дитиною. Може, на вашого малюка накинувся собака, тому він тепер здригається від собачого гавкоту. Як правило, якщо такі ситуації не повторюються, то такі страхи минають самі по собі", - прокоментував він.

Багато залежить від характеру дитини, її емоційності та тривожності. Є діти, які більше схильні до переживань, ніж інші.

"Часто самі батьки лякають дітей. Кажуть: "Не будеш їсти, прийде Баба Яга", "Не будеш слухати, тебе цигани або бандити заберуть", "Будеш плакати, віддам тебе чужому дяді".

Дітей найбільше лякають сварки між батьками.

"Діти з конфліктних і проблемних сімей частіше бояться тварин, смерті та хвороб. Також страхи приходять з екрану телевізора: почувши про пожежу чи повінь в іншій частині світу, малюк може боятися, що скоро загине і його сім'я".

Налякати може фільм жахів чи мультик про чудовиськ. Перегляньте мультфільм перед тим, як показати його дитині.

"Варто не забувати про таке поняття як "вікові страхи". Це страхи, що природно супроводжують певний період розвитку дитини. Наведу кілька прикладів. До року немовлята зазвичай бояться сильних звуків. Із 8-місячного віку може з'явитися страх перед незнайомими людьми або перед відсутністю близьких людей поруч. Реакція немовляти може залежати також від виразу обличчя матері".

"У 3-4 роки з'являється страх бути покараним та страх болю (наприклад, під час відвідування лікаря). Діти в такому віці часто бояться темряви та залишатися наодинці. Тому часто просять не гасити світло у кімнаті або пустити поспати з батьками. З 5 років діти починають боятися різних казкових персонажів, які часто асоціюються з реальними людьми завдяки бурхливій фантазії".

З 6-7 років дитина починає боятися за своїх рідних. Типовим для цього віку є страх смерті своєї і близьких.

5 порад, як подолати дитячі страхи:

1. Стежте, щоб ваша дитина не засинала з відчуттям страху. Візьміть за звичку розмовляти з нею щовечора перед сном.

2. Ніколи не кажіть: "Як тобі не соромно. Такий дорослий хлопчик, а боїшся!". Цим зробите тільки гірше – дитина закриється у собі, глибше сховає свій страх і важче переживатиме його.

3. Запевніть малечу, що вона у цілковитій безпеці. Частіше повторюйте: мама завжди допоможе, тато стане тобі на захист.

4. Не показуйте і не проявляйте власних переживань. Цим тільки посилите страх дитини. Попросіть дитину обговорити її страх. Разом придумайте героя-охоронця, який охоронятиме малюка від монстрів, кошмарів та інших персонажів з її бурхливої уяви.

5. Якщо страх посилюється, з'являються такі симптоми як безсоння, сльозливість і втрата апетиту, зверніться до дитячого психолога.