Ананас для Ісусика

Посеред неприродно теплої зими погода врешті потішила: 24 грудня, на католицьке Різдво, взявся легкий морозець і місто запорошило пухкеньким снігом. Та цьому подарунку в Івано-Франківську тішились не всі...

"Дуужє-дужє хольодно!" - периминалися з ноги на ногу групки студентів з африканських країн, Індії та Пакистану, які прийшли на Різдвяну Месу до римо-католицького костелу. Присутніх на Літургії вельми здивувала поява чорношкірих делегацій у яскравих національних костюмах. З тацями, повними екзотичних фруктів, у центрі - ананас, іноземці попрямували до вівтаря і склали дари фігурці новонародженого Ісуса. Може, ми ще не все знаємо про Різдво?

В часі Літургії є церемонія принесення дарів, роз'яснює отець Базилій Павелко з римо-католицького костелу Царя Христа в Івано-Франківську. "Дари приносять під час кожної Літургії. Це може бути свічка, Святе Письмо чи плоди землі. Як правило, такі жертвоприношення у римо-католицькій церкві роблять під час святкових Літургій". На Різдвяній Месі у костьолі минулого четверга свої дари Ісусові урочисто принесли студенти з Індії, Ефіопії, Камеруну та Кенії. Окрім поляків та українців, на Різдвяній Літургії загалом зібралися представники кільканадцяти націй, для кожної з яких привітання з Різдвом прозвучало їхньою рідною мовою.

Досі екзотичний для українців ананас для студентів з Африки - як звичайне яблуко. "Ми принесли у жертву Христові те, що мали. Він умер за нас на хресті, віддав своє тіло за наші гріхи, і ми також хочемо йому скласти свою жертву. Ці фрукти - це символ нашого тіла, яке ми віддаємо йому з подякою", - розповів Девід Крістіан із Камеруну. Девід навчається на першому курсі "нафти і хазу" - хлопець з радістю вимовляє українською назву рідного для нього тепер вузу. Разом зі своїми співвітчизниками Девід прийшов до костьолу не лише щоб принести дари, але й щоб спільно помолитися й подякувати Богові: "Ми молилися за наше життя, за нас, наших батьків і дітей. А потім підемо святкувати. Будемо співати і танцювати там, де ми зараз живемо. Це дуже весело!"

Запитання про 12 страв студентів-іноземців дивувало. "У нас такого немає, - сміючись відповідає Марта Нгозі Адібе, студентка 6-го курсу медуніверситету, родом з Нігерії. На різдвяному столі, каже Марта, у її рідній країні обов'язковим є каміс - суп з індичкою, пироги з різними начинками, бакхун - овочевий салат, а головною стравою вважається рис із куркою та спеціями. А в Індії окрасою святкового столу на Різдво є пиріг із чорносливом, каже Варша Варгіс, яка вчиться у цьому ж закладі на 3-му курсі. Традиційною різдвяною стравою в індусів є також "халва" - солодка страва з моркви, родзинок та арахісу. Святковий обід разом зі своїми друзями з Індії вони влаштовують 25 грудня, після того, як зранку йдуть на ще одну Літургію. Перед обідом Варша збиралася на різдвяний шопінг. Каже, дуже хочеться прикрасити ялинку, як це роблять українці. У студентів з теплих країн немає ні ялинки, ні зими. Після закінчення Меси вони ставали в чергу, щоб сфотографуватися біля яскраво прибраних ялинок коло вівтаря, та на фоні різдвяної шопки. Фото з мобільних одразу ж висилали батькам на Батьківщину.

"У цих студентів у їхніх країнах немає ялинки, немає зими - тих речей, без яких ми на Різдво чуємося некомфортно. Але кожен край має свій звичай, і вони приносять сюди свої звичаї. Я дуже радий, що вони приходять до костелу і спілкуються з Богом своїми мовами", - каже отець Базилій Павелко. Служби англійською мовою для іноземців у франківському костелі з'явилися лише два роки тому. А мальовнича церемонія принесення дарів у національних костюмах цього року відбулася вперше. Оскільки кожного року іноземних студентів в Івано-Франківську стає все більше, така екзотика може стати доброю різдвяною традицією. Як звичай серед віруючих українців приходити на Різдвяну Месу до костелу 24 грудня.

Як розповідають очевидці, у Станиславові перед війною, коли поляки святкували Різдво, українці з урочистими процесіями і хоругвами йшли до костелу розділити спільну радість народження Ісуса Христа. А поляки приходили святкувати разом з українцями 6-7 січня. Взаємна радість Різдва, урочиста Літургія з органом, колядки різними мовами світу дарують відчуття вселенської радості, яка затьмарює будь-які міжнаціональні непорозуміння.