Криза закам’янілого серця

Як прагнуть люди знати, що їх чекає найближчим часом, зокрема, наступного року! Кого запитати і хто дасть правдиву відповідь? Пророцтва і передбачення як у минулому, так і нині такі невтішні і песимістичні, що мимоволі задумуєшся: «А чи буде майбутнє?».

На наших очах людство стрімко котиться в прірву. Про те, що світ наближається до свого кінця, говорили не лише біблійні пророки, апостоли, а й наші сучасники, як, приміром, ієромонах Серафим Роуз, афонський старець Паїсій.Не меншою мірою лякають прогнози вчених. Природні катаклізми — землетруси, вулкани, цунамі, зсуви ґрунтів, що забрали тисячі життів, — попереджають про реальну катастрофу, що в будь-який час може повторитися. Нависає над Землею й страх появи блукаючого астероїда в небезпечно близькій віддалі від нашої планети, через що вона може зійти з орбіти і зникнути у безмежній холодній безодні всесвіту. Додаймо до цього техногенні катастрофи через помилки людей чи перебій в комп’ютерних програмах (а що на Землі є довершеним і безпомилковим?), що можуть повторити трагедію Чорнобиля чи Фукусіми. З острахом і тривогою спостерігаємо загрозливе для здоров’я людей забруднення атмосфери, виснаження родючих ґрунтів, надмірну і шкідливу хімізацію їх, забруднення і брак прісної води.

Можливо, не все так погано в нашому домі? Адже є сфера діяльності, про яку 20 років поспіль тільки й чуємо, що в ній позитивні тенденції. Це політика, від якої залежать економіка, фінанси, соціальна сфера. Чи дивує когось, що в Україні так багато партій, які ведуть жорстоку боротьбу за владу? Чому змирилися з незмірно великим бажанням, запалом кожної з них на чолі з лідером нібито скоріше полегшити і поліпшити життя бідного народу? За їхньою кількістю — майже 200 подій — Україна може претендувати на запис до Книги рекордів Гіннесса. Дуже шкода, але втілити заплановане і обіцяне їм ніяк не вдається. Тому і далі плачуть бідні пенсіонери у боротьбі за виживання, не маючи змоги оплатити медобслуговування та квартплату, а дипломована молодь шукає всі можливі легальні і нелегальні шляхи виїзду за кордон. А в цей же час ми дізнаємося від наших державних чільників про успіхи минулого року і запевняння: «Ми наступного року житимемо ще краще». Та народ добре розуміє, хто це «ми», і «вони» справді живуть все краще і краще.

Найважливішою, найболючішою є духовно-моральна криза в нашій країні, від якої залежать всі сфери життя людей. А власне, через пресу, телебачення, інтернет замість високих морально-духовних засад пропагується насильство, порнографія, сексуальна вседозволеність, жорстокість. і все це роблять під гаслом боротьби за демократію цілеспрямовано, з конкретною метою — розгнуздати людину, дати їй повну свободу дій і змогу задовольняти всі свої бажання. Однак бажання ці — ниці, тілесні, гріховні. Тому й так поширені нині розбещеність, розпуста, алкоголізм, наркоманія, СНіД, депресія, злочинність, розпадання сімей.

Над цими гріхами сидить божок, ім’я якому — мамона. Це він дає тимчасові блага земні, але майбутнього не дає. Ще в IV ст. Іван Золотоустий говорив: «Ми щоденно неславимо Бога розкраданням і користолюбством. Ця хвороба охопила весь світ, володіє душами всіх, і воістину велика сила мамони! Ми, викуплені Христом, служимо золоту; проповідуємо владарювання одного, а другому скоряємося; і що б він не наказав, ретельно виконуємо й забуваємо задля нього і рідню, і дружбу, й природу, й закони — усе. Ніхто не звертає погляди до неба, ніхто не думає про майбутнє». Ось причина всього зла!

Ми, християни, не в летаргічному сні бачимо все, що діється, і часто діємо не як християни. Ну і що? Ми звикли говорити одне, а робити друге. Що нам слова Спасителя про серце, з якого виходить як добро, так і зло? Важливо, аби нам було добре. А там. Але і це не застерігає сучасників, вони мають заспокійливу відповідь про безмежну любов Бога, про Його всепрощення наших гріхів. Але ж є ще й Божа справедливість!

Нині у світі жахлива криза закам’янілого серця і сумління. Ми нібито не бачимо фальші, лукавства, брехні, зла, проти них не боремося, а отже, є їхніми співучасниками. Це наша трагедія. Як бути далі?

Визнати, що лише Творець знає все про майбутнє, лише Він приготував його для нас. Тож, вступаючи у новий рік, звернімося до Спасителя і попросімо: «Господи, відкрий наші сердечні очі, настав на розум нас і благослови наступний рік і кожен день життя нашого на спасенне і вічне майбутнє!».