Вівці можуть стати в один ряд з відомими "лікарями" - дельфінами та конями

На Прикарпатті гуцул запропонував новий напрям у нетрадиційній реабілітації хворих. Житель села Космач Роман Бойчук, згадавши досвід своїх прадідів, вигадав вівцетерапію. йдеться в сюжеті ТСН.

Чоловік вважає, що як сама вівця, так і продукція вівчарства, здатні поставити людину на ноги.

Гуцули віддавна називають вівцю "убери-хата", бо вона дає родині майже все: м'ясо, молоко, шерсть, інтер'єр для хати і навіть, наче міський психотерапевт, допомагає заспокоїтися. Кажуть, 10-15 хвилин достатньо її почухати - і настрій гарантовано.

Роман роками перевіряв на собі та рідних корисні властивості овечої продукції. Так, почав їсти овечий сир – щодня по сто грамів - від надмірного холестерину. А смердючий жир вівці – лій, на його думку – еліксир від радикуліту, головних болей, виразки тощо.

"Натщесерце береться ложка доброго первака плюс ложку цього жиру і вживається протягом 20 днів. Особисто на собі перевіряв, коли простудився. Беру молоко, ложку лою, соду", - розповів гуцул.

Чоловік запевняє, що овеча вовна корисна для кісток. Гуцули кажуть, що із неї можна робити сухі компреси. Допомагає вона, навіть якщо просто спати, закутавшись у неї.

Науковці зі своєї сторони визнали, що в теорії лікування вівцетерапією щось таки є.

"Овече молоко і продукти з нього вважають універсальними ліками від старіння. Вівці – єдині тварини, в яких не виявляли туберкульоз і рак", - повідомив професор, завідувач кафедри Подільського державного аграрно-технічного університету Іван Тимофійшин.

Медики теж підтримують новацію, щоправда, наголошують, що йдеться не про лікування, а профілактику чи реабілітацію. І попри те, що досі не зустрічалися з таким явищем, як "вівцетерапія" - припускають: вівці можуть виявитися не гіршими "помічниками", аніж уже визнані дельфіни та коні.

Тим часом прихильник вівцетерапії Роман Бойчук поступово готує документи, щоб запатентувати своє ноу-хау.