Різдво за папськими звичаями

В Івано-Франківську католики західного обряду вже розпочали святкувати... Різдво. Та ще й за усіма звичаями і традиціями, що були в родині Папи Римського Івана-Павла ІІ.

Урочистості відбулися в римо-католицькому костелі Христа Царя. Усі традиції та улюблені колядки нині, на жаль, покійного потифіка прежставили діти, учні третього класу з івано-франківської ЗОШ№3 з польською та російською мовами викладання. Ініціатором проведення урочистості стала Барбара Бодзєховська, вчителька, яка приїхала з Польщі.

Дівчатка та хлопчики із українських та польських родин зворушливо розповідали про те, як майбутній Папа, чув спочатку різноманітні колядки від матері й батька. Разом з братом Едмунтом весело співав перед Різдвом. Згодом, вже будучи священиком та єпископом у Кракові, колядував зі студентами, і навіть сам придумував куплети до вже відомих колядок. «Часто Кароль Войтила ніч перед Різдвом зустрічав надворі, - каже пані Бодзєховська, - адже, на його думку, так людина ставала ближчою до природи, до тієї ночі, Різдвяної зорі, що засяяла над Вифлиємом».

Із початком потифікату Кароля Войтили, у Ватикані було впроваджено чимало звичаїв із рідного дому Папи. Навіть мистецько зроблені ясла були схожі на ті, які маленький Кароль бачив у рідних Вадовіцах, що в Польщі. Із найближчими працівниками та священикам із апостольської столиці Іван-Павло ділився оплатком (тоненьким, майже прозорим шматком прісного тіста, зробленого лише з муки та води - авт.) висловлюючи при цьому найщиріші побажання на наступний рік. Цей звичай, за слвоами пані Бодзєховської, також поширений у Польщі. Тепер його переймає й чимало українців.

Згодом у велику залу парафіяльного дому біля костелу прийшли багато дітей та їхніх батьків. Там вони мали змогу ще й ознайомитися та скуштувати страви, які готували у родині Кароля Войтили перед Різдвом. Звичаї Вігілії (святої вечері - авт.) дещо схожі з українськими. «До цієї урочистості починають готуватися десь за місяць, - розповідає «Експресу» Люцина Кубіцька, керівник польського товариства «Пшиязнь». - У кожній родині стіл застеляють великою білою скатертиною, під яку ставлять сіно. На скатертині - свічки та 12 страв: борщ з вушками, смажена риба, кілька страв з капусти, салат із червоних бурячків, пампушки із варенням з трояндових пелюсток». А в родині Войтил дітям найбільше смакували капуста з грибами та смажена риба. Проте неабиякими смаколиками були для Кароля й Едмунта ... яблука, цукерки та тістечка у формі святвечірньої зорі. Ними прикрашали ялинку. І, як згодом згадував сам Папа Римський, за кілька днів на ялинці вже не було жодного смаколика.

А ще в родині майбутнього потинтифіка ніхто не мав права сісти за Святу вечерю, як мав на когось якісь образи. Усі діти перепрошували батьків, батьки - дітей, а брати завжди мирилися, бо ж надходило велике Свято. Окрім того, під час Святої вечері завжди залишали одне порожнє місце для мандрівника або для того, хто немає з ким зустріти Різдво. Вечеряти починали зі сходом першої зорі. Найстарший в родині перед тим, які сісти за святковий стіл, читав святе Письмо. Згодом усі ділилися оплатком, а опівночі йшли до храму, на урочисте Богослужіння - Пастерку. Так в Польщі роблять й дотепер та згадують Кароля Войтилу.