2011 рік приніс українцям чимало економічних "сюрпризів"

ТСН.ua продовжує серію публікацій "Підсумки 2011 року", де ми згадаємо всі найважливіші та найцікавіші події року, що минає. Сьогодні у фокусі – найважливіші економічні події України.

Податкова "конституція"

Почався 2011 рік дійсно гучною подією. 1 січня набули чинності окремі норми нового Податкового кодексу, який установлює й регулює загальнодержавні та місцеві податки й збори, а також їх адміністрування.

З 1 квітня податкова "конституція" країни запрацювала у повному об'ємі. Головними нововведеннями стали зменшення податку на прибуток для великих підприємств, введення податкових канікул для новостворених компаній, і поява цілої низки проблем у спрощенців.

За новими правилами юрособам заборонялось відносити до витрат витрати на придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб, які працюють на єдиному податку, - вони були зобов'язані спочатку заплатити зі своїх грошей податок на прибуток (23%), а вже після цього перераховувати гроші спрощенцю. За таких умов компаніям ставало невигідно працювати з підприємцями на єдиному податку.

Оптимальним виходом з ситуації для підприємців, працюючих з юрособами, став перехід на загальну систему оподаткування.

Пізніше до Податкового кодексу неодноразово вносились різні зміни та поправки, які в основному торкалися роботи спрощенців.

Останні нововведення були прийняті Верховною Радою 20 жовтня. Документом, зокрема, залишили спрощену систему оподаткування для 4-х груп підприємців.

До першої групи включені підприємці з оборотом до 150 тис. грн без права найму інших осіб. Вони будуть платити від 10 до 100 грн в місяць. Ці підприємці можуть здійснювати виключно роздрібний продаж товарів на ринках або надавати побутові послуги населенню.

Друга група включає підприємців з оборотом до 1 млн грн і з правом найму 10 осіб. Розмір податку для них пропонується затвердити на рівні від 20 до 200 грн в залежності від рішення місцевої ради. Ці підприємці здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, а також здійснюють діяльність у сфері ресторанного господарства.

Третя група - підприємці з оборотом до 3 млн грн і з правом найму 20 осіб. Їх податок складе 3% або 5% залежно від включення або не включення ПДВ.

У четверту групу включені юрособи з оборотом до 5 млн грн і з правом найму до 50 осіб. Для них податок також повинен скласти 3% або 5% залежно від включення або не включення ПДВ.

Варто відзначити, що Україна у рейтингу сприятливості ділового середовища втратила за 2011 рік 3 позицій і перемістилася на 152-е місце. З таким показником країна опинилася в аутсайдерах списку між Ліберією (151) та Болівією (153).

При цьому Гондурас, з яким часто люблять порівнювати Україну, знаходиться на 128 позиції списку.

За півроку після набуття чинності нового Податкового кодексу близько 80 тисяч підприємців-спрощенців припинили свою діяльність. Неофіційний рівень безробіття по Україні виріс до 13%.

Бюджетний кодекс

Десять років тому, 21 червня 2001 року був зроблений перший революційний крок у процесі формування державного та місцевого бюджетів, а саме ухвалений перший в історії України Бюджетний кодекс.

Головним досягненням цього документу, стало визначення чітких "правил гри" у формуванні місцевих бюджетів.

8 липня 2010 року був прийнятий Закон України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" фактично - нову редакцію документа, який набув чинності 1 січня поточного року.

Нова редакція кодексу фактично "законсервувала" усі положення, норми та формулювання, розроблені протягом 10 років. Документом законодавець вносить також деякі зміни в розподіл джерел наповнення державного і місцевих, перекладає виконання частини зобов'язань держави на органи місцевого самоврядування, проте - без належної фінансової компенсації їхніх додаткових витрат.

"Відбулась гіперцентралізація бюджету. 80% бюджетних коштів залишаються в центрі, і лише 20% розподіляються на місця", - вважає голова комітету економістів України Андрій Новак.

Гречана криза

На початку року проблеми у країні виникли не лише з Податковим кодексом, а й з більш приземленими та ближчими до народу речами – цінами на продукти.

Так вже у січні 2011 року почали стрімко зростати ціни на гречку і виник її дефіцит. Якщо ще до Нового року кілограм крупи коштував близько 10-12 гривень, то вже після свята ціна виросла відразу на 4 гривні (30%).

Експерти пояснювали ріст цін зменшенням посівних площ, поганим врожаєм, та ринковими спекулянтами, які притримували продукт заради більшого ажіотажу та накручування ціни.

Як наслідок, вже у лютому на прилавках столичних магазинів крупа продавалась по 30 гривень за кіло, або на 300% дорожче, ніж у 2010 році.

Щоб хоч якось збити ціни на здавалось би звичайну кашу, уряд на початку весни скасував мито на імпорт гречки в Україну та замовив у Китаю 20 тисяч тонн крупи.

Крупа із Китаю пливла до України майже 2 місяці, а коли прибула на місце призначення, то виявилось, що вона низької якості і нікому непотрібна. Купувати гречку, яка не відповідає вітчизняним стандартам, відмовився навіть підконтрольний Кабміну Держрезерв.

Згодом таки горе-крупу спихнули у державні комори, після чого вона з'явилась на прилавках магазинів. При цьому ціна її складала не обіцяні Кабміном 14 грн/кг, а 22 гривні. Для того щоб продати неякісну китайську продукцію, її навіть "маскували" - продавали в українському розфасуванні.

Ціни на гречку почали падати паралельно зі збором нового врожаю цієї культури. Наразі у столичних супермаркетах кілограм крупи коштує не більше 10 грн за кілограм.

Крайніми у "гречаній кризі" Кабмін руками Антимонопольного комітету України зробив 8 компаній. За узгоджені дії на ринку їх оштрафували на 590 тисяч гривень. Скільки ж переплатили українці за "золоту" гречку підрахувати неможливо.

За словами проректора Європейського університету Андрія Новака, ситуація з гречкою ховає за собою значно глибші проблеми агропромислового комплексу.

"Україна вперше за роки незалежності почала імпортувати, а не експортувати стандартні для свого регіону продукти", - розповів експерт.

Пенсійна реформа

Пенсійна реформа, яка стала неприємним сюрпризом для більшості українців, – цілком і повністю була ініційована, розроблена та проведена міністром соціальної політики Сергієм Тігіпком.

Мотивували урядовці проведення пенсійної реформи вимогами Міжнародного валютного фонду. Для зменшення дефіциту держбюджету Кабміну було запропоновано підвищити пенсійний вік для населення.

Обговорення законопроекту реформи почалося ще у березні. Після тривалих обговорень та сотень поправок, 8 липня депутати таки прийняли за основу закон, який набув чинності 1 жовтня.

Документом передбачається підвищення пенсійного віку для жінок з 55 до 60 років зі щорічним збільшенням його на шість місяців.

До 2015 року право дострокового виходу на пенсію за віком мають жінки, яким виповнилося 55 років, і страховий стаж яких досяг не менше 30 років, за умови звільнення з роботи.

У цьому випадку розмір їхньої пенсії зменшується на 0,5% за кожний повний або неповний місяць дострокового виходу на пенсію.

Максимальний розмір пенсії встановлено на рівні 10 прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, тоді як раніше діяла норма законодавства, яка передбачала його на рівні 12 прожиткових мінімумів.

При цьому обмеження максимального розміру пенсії поширюється лише на пенсіонерів, яким вона буде призначатися після набуття чинності цього закону.

Документом також введено збільшення пенсійного віку для чоловіків, які працюють на державній службі, з 60 до 62 років.

Варто відзначити, що користь та доцільність даної реформи стоїть під великим знаком питання. Завдяки підвищенню пенсійного віку Пенсійний фонд зекономить за рік 820 млн гривень. У той же час на ремонт приміщень, додаткові витрати через збільшення штату ПФ пішло понад 2 млрд гривень.

Земельна реформа

У липні 2011 року парламент прийняв закон про земельний кадастр, який набуде чинності з 1 січня 2012 року. Також в Раді зареєстровано проект закону про ринок земель. Якщо документ буде прийнятий, то з 2012 року земля сільгосппризначення стане об'єктом купівлі-продажу. Правда, поки тільки для фізосіб-резидентів. Політики подбали також про те, щоб ці фізособи були захищені від зовнішньої конкуренції - продаж землі іноземцям заборонено.

Проте, зрушення з мертвої точки питання ринку сільськогосподарських земель дає надії на те, що протягом декількох років ринок землі запрацює на повну потужність. Це відкриє дорогу істотним інвестиціям в сільськогосподарський сектор і дасть можливість залучати фермерським господарствам кредити під заставу землі.

Разом з тим, лібералізація земельного ринку несе в собі і певні ризики. Є побоювання, що значна частина сільськогосподарських земель зосередиться в руках великого капіталу, а дрібні господарства не зможуть отримати вигоди від впровадження земельного ринку.

На сьогоднішній день, виходячи з ціни одного гектара у 20 тисяч гривень, загальна вартість земель сільськогосподарського призначення в Україні становить 560 мільярдів гривень.

Рекордний врожай

2011 рік був багатим для українців не лише реформами, а й рекордним врожаєм овочів та фруктів. Рекордний урожай зумовили два чинники - розширення посівних площ і збільшення врожайності за рахунок погодних факторів і технологій.

Так, у поточному році було зібрано найбільшу за роки незалежності Україні кількість картоплі - понад 23 млн тонн. Також був встановлений рекорд по збору кукурудзи, пшениці та гречки.

З одного боку, хороші показники врожайності принесли користь населенню, оскільки ціни на сільгосппродукцію для кінцевого споживача знизились у порівнянні з попереднім роком дуже помітно.

З іншого боку, для аграріїв врожай нечуваних розмірів став проблемою. Через низькі закупівельні ціни інколи залишити овочі гнити у землі стало дешевше, ніж їх зібрати та зберігати на складах. Рентабельність багатьох фермерських господарств впала практично до нуля.

Попри численні звернення аграріїв до Кабміну з проханнями вирішити проблему низьких закупівельних цін, урядовці не поспішають втручатися у сільгоспринок. Чиновників цілком влаштовують низькі ціни на овочі у супермаркетах, оскільки додають декілька балів до рейтингу на майбутніх виборах.

Зі свого боку, фермерські господарства вже заявили, що у наступному році планують різко скоротити посівні площі, що у свою чергу може призвести до повторення "гречаної кризи" тільки набагато серйозніших масштабів.