Асоціація з ЄС: Що насправді можуть втратити українці

"Ми повернемося в Україну тільки якщо нас виженуть звідси!", - каже в коментарі ТСН.ua 24-річна Юлія, яка вже більше року як переїхала з Донеччини до Італії.

І додає, що з її знайомих ще ніхто про свою нову батьківщину погано не відгукувався – на відміну від життя у неньці-Україні.

Тим часом, поки українці активно виїздять до Європи, туди ж намагається прорватися і вся Україна.

Вже на носі довгоочікуваний саміт Україна-ЄС, на якому має відбутися парафування (попереднє підписання) Угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі. Що від цього очікувати, вирішив з"ясувати ТСН.ua.

Підписати не можна зірвати

Мабуть жодний саміт як цей не мав настільки багато варіантів щодо його кінцевих результатів. Ось вже кілька місяців ЄС, Україна і Росія розважають світ дипломатичними іграми, намагаючись "і рибку з"їсти, і в воду не лізти".

І як завжди винна в цьому жінка - в даному випадку Юлія Тимошенко, яка от вже кілька місяців споглядає небо через грати Лук"янівського СІЗО.

ЄС наполягає на звільненні Тимошенко і інших колишніх членів її уряду. Треба зазначити, що "Батьківщина" Тимошенко є асоційованим членом найбільш впливової в Євросоюзі Європейської народної партії.

Янукович же у свою чергу наполягає, що жодної політики у справі Тимошенко нема і взагалі, влада до того ніяким боком. У ЄС не вірять, видають чергову порцію гарячих закликів до демократії і свободи з доволі прозорими натяками – мовляв, ця сама демократія і свобода слова є обов"язковою умовою приєднання до європейської сім"ї.

Ніхто нікому не поступається, кожен наполягає на своєму. Але саміт таки відбудеться. Бо, як нещодавно зазначив перший президент України Леонід Кравчук, у Європи немає вибору - їй легше підтримувати Україну, ніж отримати у себе на кордоні нову Російську імперію.

Однак, на думку народного депутата, члена комітету ВР з питань євроінтеграції Андрія Парубія на саміті буде оголошено лише про завершення переговорів – а от анонсованого владою парафування угоди про асоціацію не буде.

"Парафування угоди не відбудеться. Євросоюз продовжить період можливого підписання угоди", - каже Парубій.

На його думку, це станеться через небажання влади йти на компроміси з ЄС, зокрема, стосовно змін до кримінального законодавства, вирішення питання із "політв"язнями".

Директор філії російського Інституту країн СНД Володимир Корнілов вважає, що на саміті у Києві відбудеться не дуже приємний обмін думками, в першу чергу, через ув"язнення Тимошенко.

"При цьому Європа висловить свою готовність співпрацювати з Україною, заявить про те, що угода майже готова. І тепер – справа за Україною, наскільки вона проявить готовність відповідати вказаним стандартам", - зазначає Корнілов.

Павло Рудяков, директор інформаційно-аналітичного центру "Перспектива" прогнозує, що замість парафування на саміті буде прийнятий якийсь спільний документ або заява.

"Вона буде замінником тієї угоди про асоціацію, включаючи ЗВТ, яку не вдалося підготувати до парафування. Наскільки я розумію, ініціатива у складанні тексту заяви буде належати європейцям", - припускає Рудяков.

Утім, він вважає, що зміст заяви можна передбачити, згадавши виступ комісара по розширенню Єврокомісії Штефана Фюле, який був у Києві у понеділок.

"Фюле сказав приблизно те, що довготривалі цілі інтеграції України до ЄС залишаються незмінними, але Україні потрібні реформи. Ось ми очевидно вимушені будемо це визнати", - каже Рудяков.

Щодо присутності президента Віктора Януковича на саміті, то всі вони вважають, що він таки ощасливить своєю присутністю цей безперечно надважливий саміт. Але потім таки полетить до Москви на саміт ЄврАзЕС - чи то одразу ввечері, чи наступного дня.

Куди далі тримаємо курс?

Опитані ТСН.ua експерти сходяться на думці, що після того спалювати мости і робити якісь радикальні кроки українська влада не буде. Просто ситуація "законсервується".

На думку Парубія, на даний момент не можна говорити про те, що на євроінтеграції України поставлений хрест і далі ми рухатимемось у бік Росії.

"Поки що про це не можна говорити. Хоча, звичайно, тут багатовекторності не буде. Тобто, або ми рухаємося у бік Євросоюзу, або – у бік ЄврАзЕС. У грудні ще не буде зроблено остаточній вибір і вирішальний крок. Адже ЄС залишає нам поле для маневрів", - вважає нардеп.

Коли ми зможемо повернутися до етапу парафування угоди – експерт не береться прогнозувати. Все залежатиме і від успішності переговорів 19 грудня, і від подальшої поведінки української влади, каже він.

Володимир Корнілов більш категоричний. Він вважає, що після провалу на саміті Україна-ЄС нам буде потрібно тісно співпрацювати з найближчими сусідами (читай Росією) і не принижуватися перед європейцями.

"Росія пропонує нам конкретні інтеграційні форми, натомість Європа таких форм не пропонує. Відповідно, є вибір – або спостерігати, як навколо нас будуються нові інтеграційні проекти, а Україна опиняється у "сірій" зоні і молиться на колінах, "пустіть нас, будь ласка, колись у Європу", або ж – приєднатися до тих інтеграційних форм, які бачать у своєму складі Україну", - зазначив Корнілов.

У той же час, Корнілов зазначає, що Україна і в страшному сні не бачить повне розірвання стосунків з ЄС.

Україна законсервується

Павло Рудяков вважає, що ситуація буде законсервована.

"Якщо відкинути усі ввічливі формулювання, то той етап, який тривав півтора роки, завершений. Україна переходить у стан "окопного протистояння". Ні ми туди, ні вони не сюди. Усе стабілізуються у тому стані, у якому воно є на цей момент", - зазначає експерт.

Однак те, що угода про асоціацію з ЄС не буде парафована, не має засмучувати простих українців, вважає він. Адже для них вигоди від цього документу все одно б не наступили відразу. Найбільш бажана вигода – безвізовий режим з Європою – все одно прописана у документі не була.

"Українцям від цього договору про асоціацію – ні жарко, ні холодно. Оскільки в ньому немає головного, що вони очікували – безвізовий в"їзд на територію ЄС. Оскільки цього нам не дають, ця угода все одно лишилася б на папері. З іншого боку, для України, як держави, будь-яка однобокість чревата негативними наслідками. Нам все одно потрібно було б шукати механізми урівноваження цього асоціативного членства у ЄС", - зазначає Павло Рудяков.

Загалом життя ані України, ані українців особливо б не помінялися, як з цією угодою, так і без, каже експерт-міжнародник. Нардеп Андрій Парубій – іншої думки.

"Хоча це ще не є членством у Євросоюзі, але це вже фактично є інтеграція в економічний простір. Це величезний крок до безвізового режиму з Європою. Наступним кроком має бути угода про безвізовий режим з ЄС. Наступне – інтеграція в економічний простір, це означає доступ на величезний європейський ринок. Третє - це адаптація українського законодавства до європейського, зокрема, у сфері економічних взаємовідносин. Це є у великій мірі наближення до стандартів ЄС", - пояснює Андрій Парубій.

Корнілов скептично оцінює примарні вигоди українців, бо "договір про асоціацію – це порожня декларація".

"Ну, по-перше, ніхто з нас не бачив навіть проекту цієї угоди. Те, що у нас, як манну небесну, чекають на асоціацію і як мантру повторюють, що це ледь не доленосне рішення... Чесно скажу – це абсолютно не щиро з боку тих людей, які це говорять", - зазначає Корнілов.

Що реально втрачають українці?

Те, від чого влада віддаляє українців кожним днем зволікання і що вони втрачають реально – це стабільне і просте життя. Саме цими двома словами українці характеризують своє життя у Євросоюзі.

"Країна для життя дуже гарна. Все стабільно і просто", - каже ТСН.ua 25-річна Марина, що чотири роки прожила у Великобританії, але через сімейні обставини нещодавно повернулась до України.

За її словами, жити там дійсно просто. Щоправда, житло дуже дороге. Тож люди або все життя знімають, або купують через іпотеку (хоча зараз в Україні ситуація нічим не краща). За оренду квартири доведеться викласти 700-800 фунтів.

Єдине, на що нарікають звичайні британці – на високі податки і дорогу освіту. Бо виходить, що половину зарплатні вони віддають державі. А от якщо піднімаються ціни, то одразу ж піднімають і зарплатню. І це при тому, що продукти коштують в Британії майже так само (!), як і в Україні.

Але при всіх цих витратах, британці можуть і купувати все, що необхідно, і їздити відпочивати, і відкладати. Однак Марина великої ностальгії за Британією не відчуває.

"Десь 50 на 50 – з одного боку там добре, з іншого – все набридло", - каже вона.

Скоріш за все, вони з чоловіком знову поїдуть де інде. До всього можна звикнути, але, каже, важко в Україні з людьми.

"Поки вдома сидиш, наче все нормально. А як у місто виїдеш, ну весь настрій псується. Люди злі, сваряться, куди не підеш – всім щось дати треба. Що їх такими зробило? Британці спокійні, привітні", - порівнює вона різницю у настрої британців і українців.

Юлія, яка живе в Італії, також підтверджує – житло в Італії дороге, податки високі, а от ціни на продукти – приблизно такі ж. Наприклад, 1 кг. Хліба – 2 євро 30 центів, літр молока- 1 євро 50 центів, яйца 12шт. – 2 євро 30 центів, свинина 1кг. – 6 євро 90 центів, курятина філе - 8 євро, картопля 1кг. – 70 центів.

"Більшість італійців живуть все життя в оренду! Середня ціна орендної плати за 2-кімнатну квартиру 500-600 євро. Але знову ж таки є нюанси, місце, поверх, обстановка, стан квартири і т.д. А якщо купувати, то 80 000 євро і до мільйонів. Італійці беруть іпотеку, бо там це доступно і вигідно", - пояснює вона.

А єдине, чим італійці незадоволені – це великою кількістю біженців з країн Африки. Проте Юлія вже народила в Італії дитину, і вона хоче, аби її син ріс саме там. До речі, за пологи їм з чоловіком не довелося заплатити ані цента.

Звичайно, є в Європі свої проблеми: чудові дороги, якісні комунальні послуги і медицина, чесні чиновники і гарна освіта обходяться їм у немалі гроші. Доводиться рятувати від краху то одну країну, то іншу, то саме євро.

ЗМІ пишуть про вирубані виноградники в Греції, зникнення молочних ферм в Латвії, закриття вугільних шахт в Польщі. І начебто нових членів ЄС перетворюють на ринки збуту. Але при цьому от Хорватія ходу назад не дала – з липня 2013 року вона стане 28 членом Євросоюзу. І Сербія з Чорногорією своїх заявок (розгляд яких перенесли на наступний рік) не відкликали.

Керівництво ЄС жодного разу жодним словом не обмовилось про те, що у ЄС на Україну чекає рай чи золоті гори. Мова йшла лише про велику і важку працю, яку згодом буде винагороджено.

Як би там не було, та рух на євроінтеграцію – закладений у законі про засади внутрішньої та зовнішньої політики України, і початий цей курс був ще за президента Леоніда Кучми.

А згідно з останніми опитування Центра Разумкова, кількість прихильників євроінтеграції серед українців росте - кожен четвертий хотів би назавжди поїхати до Євросоюзу. Починаючи з квітня 2011 року, вперше українці розділились у питанні Схід-Захід майже порівну. І не за територіальним принципом, а віковим – молодь хоче до Європи.