В останню путь під оком слідчих

Вже місяць українці помирають по-новому. Життя кожного зупиняється, як і раніше, коли виходить його час. А от обставини, умови і місце смерті тепер є предметом ретельного вивчення слідчих.

Нові правила констатації та перевірки причин смерті стали складнішими, а повноваження правоохоронців - ширшими. Відтепер тіло людини в перші години після закінчення життя належить міліції. До чого треба бути готовим родичам померлих, розповів начальник відділу розслідування злочинів, вчинених проти життя та здоров'я особи, управління МВС в Івано-Франківській області, майор міліції Олександр Бойчук.

Фактично правоохоронців зобов'язали перевіряти кожну смерть поза лікарняними закладами. «Щоби запобігти випадкам неякісних перевірок обставин смерті та укриття умисних убивств», - підкреслив пан Бойчук.

Порядок дій при встановленні факту смерті людини запроваджує наказ від 25 жовтня цього року. Документ, спільний для медиків, міліціонерів та працівників прокуратури, визначає, якою має бути їх взаємодія, і зводить воєдино правила, які досі диктували цим відомствам їх службові інструкції. «За наказом, головна відмінність порядку в тому, що на місце смерті виїздить слідчий, - пояснює Олександр Бойчук. - Дільничний міліціонер чи оперативник не мають права, як це було раніше, посвідчувати смерть. Слідчий оглядає місце, де це сталося, проводить перевірку, встановлює причину смерті і виносить рішення про відмову чи порушення кримінальної справи».

Виглядає це так. Повідомлення про смерть приймає «швидка» або служба «102». Медики одразу ж дають знати в міліцію. «Повідомляється про кожен випадок смерті людини, незалежно від місця її настання, за винятком смерті від захворювань у закладах охорони здоров'я, - деталізує майор міліції. - До приїзду слідчого медичним працівникам забороняється порушувати обстановку на місці події, переміщувати тіло, ініціювати такі дії присутнім, у тому числі родичам померлого. А також - видавати лікарське свідоцтво про смерть».

Лікар і слідчий повинні разом оглянути померлого, місце події та прийняти рішення про необхідність розтину. Якщо виникає підозра, що людину відправили на той світ, або є ознаки того, що вона померла не своєю смертю, на місці події працює слідчо-оперативна група МВС за участю судово-медичного експерта та інших спеціалістів. Вони документують, фільмують, замальовують... Тобто фіксують обставини. Про факти наглої смерті чи підозру на таку повідомляють в прокуратуру, слідчий якої теж залучається до розслідування.

Якщо ж людина померла своєю смертю? Порядок встановлення факту смерті аналогічний. Слідчий так само оглядає тіло, вивчає місце, складає плани й креслення, знимкує. Також опитує родичів та інших свідків. Складає протокол, де обов'язково зазначає, чи перебував померлий на диспансерному обліку, коли востаннє звертався до лікаря, був оглянутий. «З урахуванням результатів проведеної на місці події перевірки слідчий особисто приймає рішення про необхідність судово-медичного дослідження тіла», - каже Олександр Бойчук. За його словами, у кожному випадку, коли людина помирає раптово, слідчий зобов'язаний ініціювати розтин. Незалежно від того, де це сталося - чи в квартирі на ліжку, чи на вулиці, чи в автомобільній аварії на дорозі.

Що стосується ДТП, то ці нещасні випадки винесені в окрему групу. Тепер, якщо в аварії є померлі, одразу порушується кримінальна справа. І незалежно від того, хто винен у ДТП, всі тіла відправляють на судово-медичну експертизу. Після завершення досудового слідства правоохоронці приймають рішення про провадження чи закриття справи.

Отже, причина раптової смерті людини має бути зазначена не тільки у лікарському свідоцтві про смерть, а й у акті судово-медичної експертизи. «Слідчий присутній при розтині, - продовжує пан Бойчук. - При цьому він збирає взірці для подальшого дослідження - знімає відбитки пальців, бере матеріал з-під нігтів тощо. Після цього тіло померлого і його речі віддають родичам для поховання. Однак судмедексперт і слідчий продовжують справу. Перший видає акт, у якому вказана причина смерті. Наприклад, серцева недостатність. Другий, дослідивши зразки, у свою чергу приходить до висновку, що смерть настала природним чином, що насилля не було. На основі всіх даних, зібраних у ході слідчої перевірки, слідчий виносить остаточне рішення. В цьому випадку - постанову про відмову у порушенні кримінальної справи». Процес триває до 10-ти діб. Постанова залишається в органах МВС, родичів покійного не турбують.

Важливо знати, що за відсутності ознак насильницької смерті та підозр на таку не проводять розтин людям, які померли вдома - за умови диспансерного спостереження за хворим і його останнього огляду лікарем не більше, ніж за місяць до настання смерті. «Така ж ситуація в селах, коли помирають старенькі у вісімдесят-дев'яносто років, - відзначає Олександр Бойчук. - Фельдшер видає довідку, і слідчий зазвичай не підключається. Проте всі лікарські свідоцтва про смерть перевіряють в обласному бюро судово-медичної експертизи. Це не так багато документів. Щодня у журналі заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються, в обласному управлінні МВС реєструються від трьох до 10-ти випадків смерті, в т.ч. і ті, про які повідомляють працівники закладів охорони здоров'я. Ми встигаємо виїхати і перевірити кожен».