Влада готується контролювати гастрольну діяльність в Україні

Влада готується контролювати гастрольну діяльність в Україні за допомогою спеціальних дозволів, за отримання яких організатори концертів платитимуть гроші наперед. Діячі шоу-бізнесу попереджають: концертів та вистав після цього стане менше, а квитки на них значно подорожчають.

Івано-Франківськ ніколи не був тим містом, в якому активно гастролюють вітчизняні та зарубіжні артисти. І концертних майданчиків у нас обмаль, та й зібрати повний зал може хіба приїзд якоїсь визнаної "зірки" або когось із найбільших улюбленців місцевої публіки. Однак уже невдовзі гастрольна діяльність, яка й без того ледь жевріє в нашому місті, може зовсім згаснути.

Реалізація нового закону про гастрольні заходи, який уже пройшов перше читання у Верховній Раді, як застерігають фахівці, може призвести до того, що займатися шоу-бізнесом в Україні стане не просто невигідно, але й ризиковано. За урядовим законопроектом, влада отримує можливість дозволяти та забороняти проведення концертів, отримувати передоплатою кошти за дозвіл на проведення гастрольних заходів і при цьому не повертати гроші, навіть якщо концерт не відбувся чи був заборонений.

Гастролі поза законом

Нового закону насправді чекали давно - цілий рік, відколи вступив у дію Податковий кодекс, внаслідок чого з чинного Закону "Про гастрольну діяльність" були вилучені статті про сплату тривідсоткового гастрольного збору, який зобов'язані були платити організатори концертів. Така законодавча невизначеність, кажуть, була одним із чинників, що стримували діячів шоу-бізнесу від активної гастрольної діяльності. За даними управління культури Івано-Франківської ОДА, цього року в нашій області різко зменшилася кількість гастролей.

"Цього року дійсно дещо впала гастрольна діяльність, - повідомив репортерові "ГК" головний спеціаліст управління культури Володимир Приймак. - Минулого року відбулося дев'яносто гастрольних заходів, цього - немає ще й шістдесяти. Можливо, це тому, що Івано-Франківщина трохи віддалений, специфічний регіон".

Натомість у середовищі діячів шоу-бізнесу серед причин зменшення кількості гастролей називають і зменшення попиту з боку глядачів через загальне зубожіння населення, і непорозуміння з приводу сплати гастрольного збору. Мовляв, цього року організаторам концертів, які є платниками єдиного податку, пропонували платити в податковій не відсоток від проданих білетів, а певну визначену суму - тисячу або півтори тисячі гривень на рахунок місцевого бюджету. Незрозумілі податкові механізми справляння податку, який раніше називався тривідсотковим гастрольним збором, багатьох насторожують і навіть відлякують.

Як це було

Івано-франківець Олександр Осадчий займається організацією концертів та гастролей ще з найжорсткіших у плані контролю за культурою радянських часів. Він каже, що це заняття завжди було справою непростою. Мовляв, колись через 25 зайвих карбованців, отриманих на концерті, можна було заробити кримінальну справу і загриміти на тюремні нари, тепер існує ризик прогоріти фінансово через непродані квитки і влізти в чималі борги.

Впродовж останніх років пан Осадчий, як і більшість франківських організаторів концертів, зареєстрований у податковій інспекції як платник єдиного податку. Торік він, окрім того, платив гастрольний збір, який дорівнював трьом відсоткам від вартості проданих квитків.

"Цей збір платився впродовж кількох днів після гастролей на рахунок місцевого бюджету того населеного пункту, де відбувалися концерти, - розповідав Олександр. - Три відсотки рахувалися від валової вартості білетів. А свідоцтво на проведення гастрольних заходів видавали відповідно до заяви та представлених документів в управлінні культури цілком безкоштовно".

Головний спеціаліст управління культури ОДА Володимир Приймак підтвердив, що проблем із отриманням свідоцтва в організаторів гастрольної діяльності практично ніколи не виникало. "Якщо не було якихось накладок, то таке свідоцтво оформляли впродовж 15 хвилин, - стверджував він.- Ми без проблем запускали в область гастролерів, лише з пересувними цирками іноді виникали неузгодження, коли два колективи одночасно хотіли їхати в якесь місто".

Організаторам концерту для отримання від влади дозволу на проведення гастрольного заходу достатньо було пред'явити свідоцтво державної реєстрації платника єдиного податку і програму виступу або афішу. Жодної копійки за це платити не доводилося.

Нові правила

Прийняті парламентською більшістю в першому читанні зміни до закону «Про гастрольні заходи в Україні» передбачають запровадження передоплати за дозвіл на гастролі. Платити, очевидно, доведеться усім - як організаторам турне із "зірками" у великих залах облмуздрамтеатру чи філармонії, так і арт-менеджерам клубів, які запрошують до себе на вечірки менш знані або й зовсім маловідомі гурти. І тим, і іншим треба буде наперед порахувати повну вартість квитків, підготовлених для продажу на концерт чи виставу, і від неї відрахувати певний відсоток.

Стаття 9 урядового законопроекту встановлює розмір плати за гастрольні заходи у розмірі 1% від аншлагової вартості - для гастролей виконавців і колективів у жанрах «театрального, академічного музичного, народного музичного мистецтва, автентичного фольклору», 3% - для естрадних, циркових колективів і окремих виконавців, 5% - для шоу-програм.

Цікаво, що відрізняти виступ естрадного колективу від шоу чиновники від культури будуть на власний смак та розсуд, у законі ці дефініції ніяк не визначені. Чи не стане це причиною для корупції?

Окрім очевидної корупційної складової, гастрольні нововведення містять у собі ще й можливість для влади забороняти неугодні виступи артистів. Прикриваючись законами про захист суспільної моралі чи захист прав споживачів, прискіпливий чиновник може розгледіти в окремих театральних постановках натяки на "культ насильства" чи "порнографію". А в передвиборних концертах на підтримку деяких радикальних політичних партій - заклик до повалення державного ладу.

До речі, новий закон не передбачає повернення коштів у випадку скасування чи заборони проведення концертів. Тобто організатор шоу-програми в залі Івано-Франківського облмуздрамтеатру, в якому аншлагова вартість залу, зазвичай становить 100-120 тисяч гривень, на свій страх і ризик змушений буде попередньо заплатити зі своєї кишені 5-6 тисяч гривень лише за розгляд заявки. Якщо ж у проведенні концерту йому відмовлять, повернути витрачені гроші він зможе тільки через суд, тобто практично ніколи.

Дороге задоволення

За словами фахівців, які займаються організацією концертів, ризик прогоріти на гастрольній діяльності після прийняття такого законопроекту різко збільшиться. Ймовірні фінансові втрати їм доведеться закладати у вартість квитків, оскільки іншого механізму в цьому бізнесі не існує.

"Коли плануються гастрольні заходи, підбивається їхній кошторис, в який входить оренда залу, вартість зовнішньої реклами (афіш), промоції в засобах масової інформації, гонорар артистам, їхній райдер, платня гардеробницям та касиркам і ще багато інших дрібниць, - розповідав Олександр Осадчий. - Виходячи з цього, вираховується ціна квитків, які треба розписати за категоріями - дешевші та дорожчі. Дуже важливо знайти ту золоту середину, при якій вартість квитка відповідатиме глядацькому інтересу до виконавця".

За словами пана Осадчого, ні заробіток артиста, ні прибуток підприємця, який організовує гастролі, не є достатньо великим для того, щоб отримати можливість відшкодовувати додаткові витрати, які можуть викликати законодавчі нововведення. Очевидно, щоб окупити проведення концертів, організаторам доведеться підняти ціни на квитки.

До речі, з цією думкою погоджується і відомий український співак Василь Лазарович, який в коментарі для «Галицького кореспондента» зауважив, що у разі прийняття нового закону про гастрольні заходи організатори концертів, мабуть, будуть змушені закладати суму ризику в ціну квитка.

«Я вважаю, що прийняття цього закону - це пряме обмеження прав творчої інтелігенції країни, - відзначив Василь Лазарович. - У той момент, коли потрібно піднімати зарплати акторам театру, народним колективам, надавати пільги вітчизняним виконавцям на оренду залу, потрібно створити такий податковий збір, який може дати рентабельність у розвитку цього бізнесу. Без цього закону і так все дуже складно в концертному бізнесі. Я вважаю, що творчу інтелігенцію країни може врятувати «Закон про меценатство», пільги на концертну рекламу і лояльна система оподаткування».

Що далі?

...Запропоновані урядом і внесені на розгляд Верховної Ради віце-прем'єром Андрієм Клюєвим зміни до Закону України „Про гастрольні заходи в Україні" у першому читанні були прийняті 262 депутатами із 376 присутніх: "за" проголосував 181 депутат із фракції «Партія регіонів», 25 комуністів, 20 - з «Народної партії» Литвина, 20 - із групи «Реформи заради майбутнього», 11 - із фракції «НУНС» і п'ять позафракційних депутатів. Серед тих, хто підтримав ці зміни - колишня міністр культури Оксана Білозір та наш земляк Роман Ткач.

Після прийняття Закону «Про внесення змін до Закону України „Про гастрольні заходи в Україні" у першому читанні відбулося його громадське обговорення: у Міністерстві культури пройшов круглий стіл, у роботі якого взяли участь міністр культури Михайло Кулиняк, директори провідних гастрольних компаній України, продюсери, керівники мистецьких колективів. Кажуть, у Мінкультури готові піти на компроміс і для всіх вітчизняних виконавців встановити лише 1% збору, залишивши 3% тільки для закордонних естрадних виконавців та шоу-програм. Думки і пропозиції, висловлені на круглому столі, має бути враховано при доопрацюванні законопроекту перед поданням його до Верховної Ради на друге читання.