Доповідь голови Івано-Франківської облради О.Сича з нагоди Дня місцевого самоврядування

Вельмишановна громадо!

Шановні голови і депутати рад різних рівнів!

Шановні працівники органів місцевого самоврядування!

Шановні гості нашого свята!

Маю високу честь привітати всіх Вас із Днем місцевого самоврядування – державним святом, що підкреслює значимість існування цієї важливої інституції демократичного суспільства!

Дозвольте висловити кожному з Вас щирі слова вдячності за сумлінну працю, ентузіазм й усвідомлене почуття високої відповідальності. Ваш професіоналізм, компетентність, неоціненний досвід є тією міцною основою, яка дозволяє розвиватися місцевому самоврядуванню на Прикарпатті.

Як наслідок, сьогодні, в період переходу українського суспільства від тоталітаризму до демократії, розвиток місцевого самоврядування є однією з основних і найболючіших проблем нашої держави. Разом з тим, навряд чи можна виключно совєтським минулим виправдати сучасний його жалюгідний стан, як це іноді роблять високопоставлені чиновники, приховуючи свою некомпетентність чи байдужість. Адже у початковому періоді Незалежності можна було надати місцевому самоврядуванню нового європейського змісту й імпульсу, як це зробили цілий ряд інших постсовєтських й постсоціалістичних держав. Натомість муніципальна модернізація, що була проведена у середині 1990-х рр., здійснювалася у цілковито євразійському дусі, Основним змістом тодішніх змін стали вибудована у відриві від територіальних громад система органів місцевого самоврядування та корумпована система управління. Вони призвели до «прихватизації» значної частини громадських благ та до соціально-економічного занепаду територіальних громад.

Очевидно, що в сучасних реаліях стара авторитарна номенклатурно-олігархічна система влади, а в її контексті й система несамодостатнього місцевого самоврядування, об’єктивно віджила себе. Це підтверджують, зокрема, й результати численних соціологічних досліджень. Вкотре наголошу –близько 60% мешканців Прикарпаття переконані, що більше повноважень для вирішення соціально-економічних проблем краю повинно мати саме місцеве самоврядування. Натомість місцевій виконавчій владі віддають перевагу 20% мешканців області, а центральним органам влади – лише 4%.

Ці дані вказують, що місцевому самоврядування громада довіряє! І це – безпосередній результат та виняткова заслуга вашої професійної діяльності!

Ще одним висновком, який логічно випливає із озвучених показників, є те, що в суспільстві назріла нагальна необхідність переходу до європейської моделі розвитку місцевого самоврядування. І саме від нас, нашої наполегливості у значній мірі залежатиме те, якою мірою і яким чином здійснюватиметься розвиток місцевого самоврядування, його трансформація у відповідності до потреб часу

Нашим обов’язком є дати зрозуміти вищим органам державної влади, що розвинуте місцеве самоврядування – це не лише надійний форпост демократії, але й красномовне свідчення ефективної системи управління, яка створює умови для гармонійного розвитку територій на основі всестороннього й повномасштабного врахування їх характерних особливостей.

Що для цього необхідно?

В першу чергу – перейти від існуючої практики декларацій та пустопорожніх обіцянок до реальних, системних дій. Час розмов уже минув!

Важливо якнайшвидше провести адміністративно-територіальну реформу. Аналізуючи європейський досвід, сам по собі напрошується висновок про доцільність зменшення кількості рад. Для порівняння наведу кілька цифр. Сусідня Польща (38 млн. населення) має 2500 муніципалітетів, Італія (60 млн) – 8000 комун, Німеччина (81.7 млн.) – 14000 муніципалітетів.

Якби Україна орієнтувалася на європейську практику, то на свої неповних 46 млн. населення в порівняльній пропорції до названих країн повинна була б відповідно мати: трохи більше 3000, або ж трохи більше 6100, або ж трохи більше 7800 рад. Натомість має їх більше 12000! Наша система місцевого самоврядування, очевидно, рівняється на Францію, яка на 65 млн. населення має 37000 муніципалітетів. Але куди нам по своєму достатку рівнятися до Франції!

Якщо для порівняння взяти Івано-Франківську область то цифри виглядатимуть ще рельєфніше. Так, на 1.5 млн. населення Прикарпаття має 531 раду, а для прикладу Литва на 3.3 млн. – всього 60 комун!

Зрозуміло, що в існуючих соціально-економічних умовах український бюджет просто не витримує такого навантаження.

Разом з тим, слід здійснити реальну передачу повноважень на місця, удосконалити компетенцію органів місцевого самоврядування. Для цього не потрібно вкотре вигадувати велосипед. Доцільно поетапно запозичувати позитивний досвід європейських держав, зокрема й Польщі, яка першою серед постсоціалістичних країн провела ефективну реформу муніципальної системи. Зокрема, на прикладі цієї держави видно, що охорони здоров’я, дошкільної і початкової освіти, соціального захисту, житла, довкілля, управління муніципальними активами набагато ефективніше вирішуються місцевою громадою, аніж державою.

І, напевне, найголовніше. Якщо ми вже ведемо мову про сучасне місцеве самоврядування, то логічним продовженням місцевих рад мають стати їхні виконавчі органи. Вважаю, що добре себе в області зарекомендувала практика прямих виборів голови обласної ради й одночасно голови її виконавчого комітету, яка відповідно до тодішнього законодавства була апробована в місцевих виборах 1994 року. Зрештою, як показують соціологічні дослідження, 74% мешканців області сьогодні також підтримують ідею прямого обрання керівника обласної виконавчої влади. В той же час, представник президента (як і в середині 90-х років) мав би здійснювати нагляд за органами місцевої влади, аби їх діяльність відповідала чинному законодавству.

Кожен з нас прекрасно усвідомлює, що місцеве самоврядування ніколи не буде самодостатнім, якщо воно не матиме належної фінансової основи. Станом на сьогодні абсолютна більшість територіальних громад області є дотаційними, а місцевий бюджет є цілковитим заручником державного бюджету. З такою практикою необхідно якнайшвидше покінчити! Адже це неприпустимо, що левова частка зібраних на місцях податків спочатку спрямовується до центру, а потім місцевим керівникам не залишається нічого іншого, як з протягнутою рукою їхати до Києва й просити коштів на будівництво школи чи дитячого садочка. Місцеве самоврядування необхідно належним чином стимулювати, що найкраще досягається тоді, коли громади мають можливість на свій розсуд розпоряджатися власними коштами, й коли існують єдині та однакові для всіх справедливі правила гри, а не політична доцільність.

Втім, навіть в теперішніх реаліях, коли місцеве самоврядування все сильніше відчуває тиск центральної влади, нам необхідно тримати його на тому рівні, аби воно концептуально відповідало закладеній у ньому суті.

Сьогодні, як ніколи важливо пробудити ініціативу органів місцевого самоврядування. Власне, це і є одним із ключових пріоритетів обласної ради чинного скликання. Звітуючи перед громадою про її діяльність, я неодноразово наголошував, що нашим першочерговим завданням є розвиток місцевого самоврядування, перетворення його органів на реальні та дієві центри організації та управління територіальними громадами краю.

При цьому зауважу, що ми першими в Україні розробили і прийняли Програму розвитку місцевого самоврядування. Чи найважливішою її складовою та інноваційною частиною стало впровадження Конкурсу проектів та програм органів місцевого самоврядування. За рік діяльності нам вдалося провести два таких конкурси. Обидва вони були успішними. У першому перемогу отримали 44 проекти й на сьогоднішній день всі вони вже профінансовані. В другому конкурсі визначено 60 переможців й сьогодні вони у цьому залі отримають відповідні дипломи. При цьому слід наголосити, що ми удосконалили умови проведення другого конкурсу, а зокрема й збільшили розмір співфінансування з обласного бюджету від 50 тис. грн. до 75 тис. грн.

Сподіваюсь, що конкурси проектів та програм органів місцевого самоврядування стануть в нашій області хорошою традицією, а обласна рада зможе й надалі все предметніше долучатися до розв’язання актуальних та наболілих проблем місцевих громад. З цією метою ми також плануємо вже незабаром доповнити Програму розвитку місцевого самоврядування підпрограмами «Краще етнічне село», «Краще спортивне село», «Краще село мистецьких традицій», «Краще екологічно чисте село».

Розвиток місцевого самоврядування неможливий і без належного, двостороннього діалогу між обласною радою та районними, міськими міст обласного значення, селищними, сільськими радами, громадськими організаціями. Для налагодження конструктивних взаємовідносин з названими інституціями й з метою якнайповнішого врахування інтересів усіх сторін, ми ініціювали створення Громадської ради та Консультативної ради з питань місцевого самоврядування – дорадчих органів при голові обласної ради, які сьогодні ефективно працюють, а висловлені ними пропозиції та зауваження враховуються обласною радою при прийнятті кінцевих рішень.

Окремої уваги обласна рада приділяє врахуванню тих доручень, які депутати обласної ради отримали від своїх виборців. Адже ці доручення випливають з реальних потреб відповідного виборчого округу чи територіальної громади. На останній сесії обласної ради всі вони в систематизованому вигляді відповідним рішенням були передані обласній державній адміністрації для опрацювання та врахування в довгострокових програмах розвитку області. Ми прагнемо максимально наблизити місцеве самоврядування до людини, як первинного і головного джерела народовладдя.

Шановне товариство!

Вірю, що спільними зусиллями нам вдасться досягти поставлених завдань й підняти місцеве самоврядування на якісно новий рівень розвитку.

На завершення ще раз вітаю вас всіх із професійним святом.

Щиро зичу усім присутнім і тим, кого не має поряд з нами у цій залі в силу виконання ними своїх службових обов’язків, а також вашим близьким і рідним, міцного здоров’я, довгих років життя, родинного затишку, злагоди, миру й добробуту.

Хай натхнення і оптимізм завжди перебувають з Вами й допомагають перемагати життєві труднощі та негаразди.

Нехай Божа милість супроводжує Вас у повсякденному житті, додає невичерпної енергії, сили духу у самовідданій праці на благо громади й для розвитку Української держави!

Слава Україні!