35% івано-франківців готові брати до рук зброю?

Українське суспільство стає все більше радикалізованим, – вважає відомий на Прикарпатті громадський діяч, лідер обласної організації партії «Пора» Руслан Коцаба.

До відповідних висновків його підштовхнули результати вуличного голосування, яке політик провів на Вічевому майдані Івано-Франківська з нагоди 20-ї річниці всеукраїнського референдуму, який 1 грудня 1991 року засвідчив всенародну підтримку Акту проголошення незалежності України.

Тему опитування пан Коцабу сформулював лаконічно: «Референдум: 20 років після…». При цьому перехожим івано-франківцям пропонувалось обрати один з п’яти можливих варіантів відповіді: «Проголосував би так само, як у 1991-му. Головне – це незалежність», «Українці не заслуговують на державу. Герої загинули марно», «Українська влада незалежна від українців. Ми вартуємо її, бо обирали», «Якби знав, що станеться з Україною, то нізащо не проголосував би в 1991-му» та радикальний «Незалежність здобувають, а отримують подачки. Без крові ніц не буде…».

«Треба віддати належне виваженому патріотизму івано-франківців, – розповідає пан Коцаба, – які в більшості своїй – 77 осіб з 195 учасників опитування, тобто близько 40%, зазначили, що і зараз проголосували б так само, як в далекому 1991-му, бо головне – то незалежність. Втім, 69 учасників голосування, тобто більше ніж 35 % висловились сьогодні готові іти на смерть заради порятунку України».

Зі слів політика, ще кілька років тому такого радикалізму в українському суспільства, а особливо на Прикарпатті не спостерігалось. При цьому люди не тільки тиснули на відповідну кнопку, а й не боялися висловлювати свою позицію вголос, підтверджуючи при цьому реальну готовність брати до рук зброю і йти на смерть.

Решта голосів розподілилась таким чином: за варіант «Українська влада незалежна від українців. Ми вартуємо її, бо обирали» проголосував 31 учасник голосування, ще 12 учасники не голосували б в 1991 році за незалежність України, якби знали, що жити доведеться у такій державі; ще 6 голосувальників переконані, що герої загинули марно.