Варварське втручання в архітектуру спотворює столітні камениці

Франківськ поступово втрачає лице. Варварське втручання в архітектуру спотворює столітні камениці, ламає лінії історичних кварталів. Добудова і перебудова останніх років сплюндрувала одну з найкрасивіших міських вулиць - Матейка, де кожна третя вілла є пам'яткою сецесії кінця ХІХ - початку ХХ століть.

Чи можна зберегти те, що залишилося?

Прояв невігластва

Вулиця Яна Матейка - це шістдесят будинків. Майже всі були одно- та двоповерховими віллами. М'які силуети фронтонів і аттиків, вигини карнизів, ліпні фризи, м'яко заокруглені кути, «нарости» еркерів, контрфорси й пілястри, маскарони над арками дверей і вікон - цей квартал вирізняла вишукана декоративність. Центр вулиці тримала модерна триповерхова споруда, спроектована культовим польським архітектором Яном Кудельським, - семирічна Школа ім. Емілії Платер в 1926-му, міська лікарня з 1970-х років. Тоді ж навпроти неї звели типову «хрущовську» п'ятиповерхівку. До початку 1990-х тільки вона ламала естетику вулиці. «Матейка має 20 пам'яток архітектури місцевого значення, які належать до доби сецесії, - розповідає архітектор, начальник відділу охорони культурної спадщини міськвиконкому Ігор Панчишин. - Ці споруди, звісно, цінні самі по собі. Але ще ціннішим є те, що вони є частиною кварталу».

Кварталу, який має архітектурно-історичну цінність, в межах Матейка вже нема. Його спотворили будови останніх років. Ремонти і реконструкції зруйнували стильову єдність вулиці. Вілли, які зберегли сецесійність, можна перерахувати на пальцях однієї руки. Решта будинків невпізнанно змінилася. Їхні власники, активно влаштовуючи собі вигоди, дочинили ґанки і балкони, вгаратали поверхи, підняли дахи, замурували вікна, пробили стіни, щоби вивести труби опалювальних котлів тощо. Влаштовуючи собі комфортні гніздечка, в носі мали архітектурні стилі й зовнішній вигляд будинку. А що більшість давніх камениць поділені на квартири, то й отримали в межах одного фасаду різні двері й вікна, різний декор і колір, та й навіть різні паркани. Зате усе - сучасного дизайну. «Я таке вже купив...» - пробурмотів чоловік, що входив у двір на Матейки, 3 і показав спину. На фасаді пам'ятки архітектури початку ХХ ст. бовваніє балкон, обшитий білим пластиком.

Бажання і можливості

Якщо би вдалося зберегти пам'ятки архітектури, то це, фактично, зберегло би і всю вулицю, вважає Ігор Панчишин. «А що, це пам'ятка?» - щиро здивувалася одна із власників ошатної вілли 1911 р., тепер - будинку №39 з ґанком із пластику. Зазначимо, що на вулиці Матейка занесені у держреєстр пам'яток архітектури місцевого значення і підлягають охороні будинки №3, 6, 12, 14, 20, 22, 24, 26, 28, 34, 39, 40, 43, 44, 47, 51, 53, 56, 57 і 59.

Відповідно до ст. 23 ЗУ «Про охорону культурної спадщини», усі власники пам'яток чи їхніх частин зобов'язані укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини. З 2004-го року для цього треба було звертатися у відділ Державної служби охорони культурної спадщини Головного управління туризму і культури ОДА. У 2009-му запрацював міський відділ (між цими двома структурами досі триває процедура передачі прав). У відділах мали би бути виготовлені паспорти пам'яток - збірки документів, серед яких історичні довідки, фотографії, обміри, докладні описи конструкції споруд. Відтак реконструкція і ремонт будинків-пам'яток мали би проводитися відповідно до цих документів.

Проблема номер один вулиці Матейка в тому, що свого часу будівлі були приватизовані без охоронних договорів і паспортів. Відповідно, їх власники не мають чітких зобов'язань щодо використання пам'яток і утримання їх у належному стані. «Але ми хочемо щось робити, щоби зберегти свій будинок. Дивіться, він вже почав руйнуватися, - показує на дах Надія Капеняк, співвласниця пам'ятки початку ХХ ст., будинок №56. - Скажіть тільки, як за це взятися?..»

Проблема номер два: охоронні договори без паспортів пам'яток не діють. Виготовлення паспортів для власників - безкоштовне. Їх має робити відділ з охорони пам'яток міськвиконкому за гроші з міського бюджету. Пам'яток місцевого значення у Франківську 555. Паспортизовано 45 із них. І жодної споруди з вулиці Матейка. Вартість паспорта - близько 7 тис. грн. Виконувати такі роботи може одна-єдина фірма, яка має відповідну ліцензію. «Щороку ми робимо кілька десятків паспортів», - повідомив начальник охоронного відділу. Коли дійде черга до Матейка? Невідомо. Натомість Ігор Панчишин радить зацікавленим створювати ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків) і долучатися до проектів для цих об'єднань, які мають добре фінансування з державного, обласного і місцевого бюджетів. Так, за його словами, можна отримати гроші і на паспорт, і на повноцінну реконструкцію.

Межі відповідальності

Реконструювати на Матейка, треба визнати, залишилося мало що. Більшість давніх будинків і пам'яток уже змінено. «Для того, щоби розбудувати пам'ятку чи щось прибудувати до неї, треба отримати дозвіл у відділі архітектурної спадщини ОДА, - повідомив заступник міського голови Зіновій Фітель. - А контроль за виконанням і самовільними будівельними роботами з початку 2009-го року покладено на Державну інспекцію з архбудконтролю. З 2010 року ми не беремо участі в комісії про прийняття об'єктів в експлуатацію. На жаль, органи місцевого самоврядування усунуто. Колись ми за це відповідали і мали якусь картину. Зараз це не наша компетенція, хоч люди продовжують звертатися. Всі скарги з приводу забудови приймає інспекція архбудконтролю і робить свої висновки...»

Державна архітектурно-будівельна інспекція перевіряє, складає акти, видає приписи про усунення порушень у сфері містобудування, притягує до адмінвідповідальності - штрафує. До речі, з 12 жовтня 2010 року, відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони культурної спадщини», відповідальність за порушення стала жорсткішою. Нова редакція ст. 46 ЗУ «Про охорону культурної спадщини» передбачає значний штраф за «ухилення від писання охоронних договорів на пам'ятки, ...проведення ремонтних, реставраційних, реабілітаційних робіт на пам'ятці, зміну призначення пам'ятки, її частин та елементів, здійснення написів, позначок на ній, на її території та в її охоронній зоні без письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини». За ст. 47, «юридичні і фізичні особи, які завдали шкоди пам'яткам, їхнім територіям (у тому числі незаконним будівництвом), зобов'язані відновити пам'ятки та їхні території, а якщо відновлення неможливе - відшкодувати шкоду відповідно до закону». За умисне руйнування, знищення, пошкодження пам'яток місцевого значення чи їх частин передбачена кримінальна відповідальність - до трьох років позбавлення волі.

Проблема третя: хтось, кого не влаштовує наявний стан речей на Матейка, має звернутися в інспекцію.

Наталія КУШНІРЕНКО

---

До теми: Знести не можна залишити

«ГК» відомо принаймні три факти самочинної забудови на Матейка - без належної дозвільної документації. Одна із новобудов - під №19.

Ще в червні 2009 р. Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в області встановила порушення на Матейка, 19 і запропонувала одному з власників будинку припинити будову. В серпні того ж року міськвиконком зобов'язав його в місячний термін демонтувати самочинну прибудову до квартири. Прибудова сягала два поверхи вверх. Проте будівництво тривало. Тож 14 грудня 2009 р. виконком подав позов до Івано-Франківського міського суду. Відповідно до ст. 376 Цивільного кодексу України, самочинно збудоване нерухоме майно підлягає знесенню. Судовий розгляд справи триває досі.

«Позиція міськвиконкому у цій справі, я думаю, зрозуміла, вона не змінилася, - повідомив «куратор» справи, заступник міського голови Зіновій Фітель. - Справа так довго розглядалася, бо вона з об'єктивних причин переходила до різних суддів. Прецеденти, коли суд виносив рішення про знесення незаконного будівництва, у нас були. Знесення робить виконавча служба. На це в бюджеті закладено 100 тисяч гривень. Зносять і надбудови, і добудови, і малі архітектурні форми, й інші об'єкти...»