Україні врожай - лихо, неврожай - теж лихо

Україні врожай - лихо, неврожай - теж лихо. А великий врожай, як виявилось - взагалі біда. Селянам нині вигідніше згноїти на полях те, що вирощували цілий рік.

Фермер на Херсонщині чавить помідори руками. Вбила їх не злива, не посуха, не шкідники і не хвороба. Вони стали жертвою величезного врожаю: не було попиту.

У фермера з Київщини - таке ж лихо, що й у херсонського - надурожай. Гектари кабачків, моркви, цибулі поховав там, де виросли. Сіяти багато надихнув торішній дефіцит.

"От минулого року по 3 грн цибуля була – чудово! 3.27 було раніше, коли неврожай", - каже фермер Микола Рябцев.

То густо - то пусто. Це звичайна економічна гойдалка. Українські фермери щороку страждають від перепадів ринку. Втім, зістрибнути з гойдалки ніяк не можуть.

"Лопата і сапка нашому селянинові досі рідніші, ніж калькулятор. В тому й біда", - каже аналітик аграрного ринку Микола Верницький.

За його словами, набагато важливіше не гнатися за великим прибутком зараз, а мати стабільні ринки збуту і планувати свою діяльність, ну, принаймні на 5 років вперед.

Теоретично врожай можна запропонувати вітчизняним переробникам, реалізувати через тендери, відвезти на базар, покласти у сховища й продати пізніше, експортувати.

Половину помідорів херсонський фермер садив під замовлення консервного заводу. Завод пообіцяв - завод купив. Решту, за логікою уряду, можна було б продати на оптовому ринку - без посередників. Прем’єр-міністр Микола Азаров особисто опікувався, щоб такі базари відкрилися в обласних центрах.

Втім, рятують вони лише дрібних фермерів, каже фермер з Херсонщини Леонід Кириченко.

Бо там треба через ваги продавати, але ж неможливо тисячу тон стояти і так продавати. Звичайно, можна було б зберігати овочі в овочесховищах.

Але комфортно перезимувати зможе лише п’ята частина вирощеного. Нові ж сховища, які поліпшують урядову статистику - зводять здебільшого великі гравці аграрного ринку. Ангар для 3 тисяч тонн картоплі - мільйон доларів! Дрібним фермерам не по кишені навіть оренда.

Аналітик Микола Верницький, наголошує, що овочесховища будуватимуть тільки великі компанії, які можуть забезпечити закладання туди великих обсягів продукції. А виробництвом у нас займаються дрібні компанії - це парадокс.

Ще один варіант - продати за кордон те, що вдома зайве. Показовою стала цьогорічна ситуація зі збіжжям. Елеватори тріщали по швах, а уряд до жовтня тримав залізну завісу. Мито до 15% з кожної тонни зупинило експорт.

"Ті чи інші впливові бізнесмени, які у Верховній Раді, вони через призму своїх особистих інтересів дивляться, чи дозволяти експортувати ячмінь, чи залишити на нього мита, бо в нас є власний величезний свинокомплекс і нехай сільське населення нас дотує", - каже президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

І все-таки є в Україні фермери, які живуть добре. "Вісник державних закупівель" доповідає: навіть у рік небувалого врожаю дехто умудряється продати картоплю для шкіл та санаторіїв - по 6,7,8 і навіть 9 гривень за кілограм. Тоді як з поля її віддають по 60 копійок.