Тимошенко – вирок, депутатам - піар

Депутати Івано-Франківської обласної ради «вродили» вчора ще один геніальний за художнім і стилістичним наповненням, проте нікому не потрібний документ. Йдеться про звернення до Президента України, Верховної Ради та Генеральної прокуратури щодо незадоволення обвинувальним вироком Печерського районного суду міста Києва у справі Юлії Тимошенко, на підготовку якого прикарпатським народним обранцям знадобився цілий тиждень.

Зокрема, цілий тиждень ініціатори скликання позачергової сесії облради, на якій було прийнято звернення, - керівництво фракції ВО «Батьківщина» - вишукували по київських офісах та закордонних відрядженнях своїх партнерів по коаліції, щоб назбирати бодай мінімальний кворум у сесійній залі. З того всього з 114 депутатів облради назбиралось лише 63 (як виявилось пізніше, 64). Захід в повному складі зігнорували фракції Партії регіонів, «Відродження», Народної партії, «Поступ» та навіть Української народної партії. Не далекими від них виявились і депутати від «Української партії», більше половини з яких (сім з тринадцяти) знайшли причини, щоб не брати участі у засіданні сесії. Та й у «чемних» фракціях: ВО «Свобода», «Наша Україна», «Фронт змін» і навіть ВО «Батьківщина» були свої «ренегати». Останні щоправда виправдовували свою відсутність дуже поважними причинами, як-от: відрядження до Страсбурга екс-голови облради «нашоукраїнця» Ігоря Олійника чи участь цілої низки депутатів-літераторів «нашоукраїнців» Степана Пушика та Михайла Андрусяка, а також «свободівця» Ярослава Ткачівського у з’їзді Національної спілки письменників України, на якому, якщо вірити ще депутату Ользі Бабій, якій її колеги по письменницькому цеху делегували на сесію, щоб «відмазати» їх від гніву колег, вирішується питання «бути чи не бути» Національній спілці письменників.

Ті ж депутати, що зібрались 18 жовтня в сесійній залі, не оминули скористатись з такої нагоди для самопіару. І хоча на порядку денному стояло лишень одне питання: про політичну ситуацію в Україні і прийняття в зв’язку з цим звернення щодо вироку Юлії Тимошенко, а усі присутні на сесії депутати були одностайної думки щодо факту засудження екс-прем’єрки, все ж кількість бажаючих в обговоренні запропонованого проекту заяви перевищила десяток.

Найбільш яскравою за емоційністю та наповненням різного роду епітетами, метафорами та іншими художніми засобами була натхненна промова голови фракції ВО «Батьківщина» Юрія Романюка. Він порівняв вирок Юлії Тимошенко з … терактами 11 вересня 2001 року у США. Мовляв, на це його наштовхнула дата проголошення вироку – 11 жовтня. «Янукович розв’язав свою війну, - зазначив депутат, - відкрив скриню Пандори, користуючись своїми повноваженнями верховного головнокомандувача, хоча він ні дня не дня не служив в армії, а сидів в цей час в місцях позбавлення волі… В країні панує паханат. Урки перекроїли державу Україна в Уркаїну…»

В зв’язку з цим, він висловив переконання, що на Президента Януковича чекає доля Чаушеску, Мілошевіча, Мубарака і чомусь Кучми. (Напевно, величезну пенсію, державну дачу, службове авто та особисту охорону пан Романюк ототожнює з розстрілом, міжнародним трибуналом чи революційним позбавленням влади?).

Окремо дісталось тим, хто цього дня на сесію не з’явився. І не тільки депутатам, а й головам РДА, чиновникам ОДА та правоохоронцям. Особливо новому прокурору області, який, за словами лідера фракції «Батьківщини», є безпосередньо причетним до справ Ю.Тимошенко та Ю.Луценка.

Не був оригінальним і колега Ю.Романюка по партії заступник голови Івано-Франківської облради Василь Гладій, який зачитував запропонований до розгляду проект заяви. «Вирок суду проти Юлії Тимошенко, - прокоментував він необхідність прийняття заяви, - ще раз задекларував наявність в нашій країні внутрішньої окупації, будівництво в нашій державі авторитаризму. Основних причин вироку три: страх, оскільки діюча влада боїться Юлії Тимошенко і робить все щоб не допустити до влади; помста, оскільки перебуваючи на посаді Прем’єра, Ю.Тимошенко не дала розікрасти державу та відвернення уваги громадськості від економічних негараздів і псевдореформ. Вирок розколює суспільство. Нагадаю: в Україні майже половина виборців проголосувала за Юлію Тимошенко на минулих президентських виборах. Причому за лідера БЮТ проголосували 90% мешканців Прикарпаття. Вже немає жодної держави, насамперед демократичної держави, яка б не висловлювала свого негативного ставлення до вироку. На сьогодні виникла можливість міжнародної ізоляції України». зі слів пана Гладія вирок Ю.Тимошенко – це вирок проти української держави та українського суспільства.

Креативно підійшов до свого виступу лідер депутатської фракції «Наша Україна» Тарас Парфан, який вирішив одним пострілом вбити, як то кажуть, одразу двох зайців: запіаритись самому і підлити ложку дьогтю до бочок з медом своїх надто вже конкуруючих «партнерів по коаліції». В цілому погоджуючись з тезою про те, що влада чинить репресії проти лідерів опозиції, він зауважив, що у випадку з Ю.Тимошенко причини криються насамперед у президентських амбіціях екс-прем’єрки, вдало використаних очільниками Російської Федерації, заодно «наїхав» і на «партнерів» з фракції «Свобода», нагадавши їм про зраду інтереси виборців з Рожнятівщини в ході голосування за видобуток солі у селі Верхній Струтин. За це пан Парфан отримав «жовту картку» від голови облради Олександра Сича, який зазначив, що подібні заяви «провокують непорозуміння» у сесійній залі.

При цьому кожен прагнув підкреслити, що сьогодні виконавча влада по суті підпорядкувала судову, забувши про те, що приймаючи у сесійній залі заяви і звернення з оцінками вироку суду, який, до слова, ще навіть не вступив у законну силу, вони самі прагнуть якщо не підпорядкувати союі судову гілку влади, то вчинити на неї відчутний тиск, що є прямим порушенням Конституції, законів України та загальних принципів громадянського суспільства.

Врешті-решт 64-ма голосами «за» при відсутніх «проти» і «утримались» депутати прийняли звернення, зазначивши в ньому що після президентських виборів 2010 року в Україні розпочалося згортання демократичного режиму, прав і свобод людини. Її невід’ємною частиною стало застосування кримінального законодавства, причому кримінальні переслідування стосують виключно представників опозиції, як-от: репресії проти Юлії Тимошенко, Юрія Луценка, інших колишніх урядовців, учасників підприємницького майдану та активістів ВО «Тризуб» ім. С.Бандери тощо. Піком таких репресій ініціатори звернення вважають вирок Ю.Тимошенко. Відтак, звернення містить вимогу до Президента України, парламенту та Генеральної прокуратури негайно припинити політ репресії та випустити всіх політв’язнів.

Цікаво, що в погоні за славою «борців за демократію» депутати вирішили розіслати новоспечений «шедевр самоврядної документалістики» в усі облради, усім можливим владним структурами, проте зовсім забули вписати у перелік адресатів Печерський райсуд міста Києва, який, власне, і є головним «винуватцем» вироку та Київський апеляційний суд, який розглядатиме касаційну скаргу адвокатів засудженої екс-прем’єрки (якщо, звісно, таку скаргу буде подано)…

Звернення вже десь на шляху до Києва та інших областей. Там його примірники довго лежатимуть у кіпах не переглянутої кореспонденції в секретаріатах та РСО численних державних структур, після чого з резолюцією «до відома» або «врахувати в роботі» поповнять величезні томи бюрократичної макулатури і за якийсь десяток років стане їжею для канцелярських мишей. А може йому повезе більше і наприкінці року воно потрапить до величезної купи паперів, передбачених до знищення. І тоді холодного зимового вечора воно зможе зігріти якогось маленького клерка, втім не надовго, бо ж, як відомо, навіть найкращий папір з написаним на ньому найкращим у світі зверненням російського газу не замінить.