На Коломийщині "Карітас" запроваджує лікування з допомогою овець

Здавна визнаними «лікарями» вважають коней, дельфінів, кішок, бджіл. Є також теоретичні та практичні висновки про ефективність овітерапії — лікування вівцями.

Нещодавно у селі П’ядиках на Коломийщині  з благословення єпарха Коломийсько-Чернівецького УГКЦ владики Миколая Сімкайла та завдяки старанням БФ «Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ» запрацювала перша й єдина в Україні анімаційна овеча ферма «Ковчег» як один з етапів реалізації проекту «Анімаційна ферма» для відродження вівчарства та запровадження практики лікування вівцями.

Наразі у «Ковчезі» мешкають 25 овець та двоє верхових коней (гуцульської й орловської породи), які як «лікарі» допомагатимуть дітям у  соціальній реабілітації та лікуванні психологічних травм. Зокрема, курс «овечої терапії» включає три складові: продукти харчування, вовняні речі та спілкування з тваринами.

Кожна складова, як наголошують автори проекту, реалізовуватиметься вичерпно. А наразі планують професійно виготовляти бринзу, стригти овець і влаштовувати  малечі бавлення з тваринами й пізнавальні  екскурсіїю

— Ми продуктивно співпрацюємо з партнерами з чеського «Карітас-Оломоуц», — каже директор БФ «Карітас Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ» Сергій Триф’як, — і плануємо, окрім інших, розвивати і напрям соціального підприємництва. Запроваджуємо овітерапію — лікування вівцями та іпотерапію — лікування кіньми. Може, у майбутньому можна буде вести мову і про якісь прибутки, але наразі це тільки витрати. Спочатку були вівці, а вже два тижні по тому маємо і коней. Легко не було. Довго шукали відповідне приміщення, а коли нам запропонували колишню сушарку зерна у селі П’ядиках, зрозуміли: це те, що треба. У ремонт приміщення та впорядкування двору ми вклали великі кошти. Великою радістю була для нас і допомога волонтерів на чолі з о. Ростиславом з Чехії. На етапі лікувальної терапії з дітьми займатимуться фахові спеціалісти. Але поки що ферма працюватиме в екскурсійно-відпочинковому форматі. Згодом у «Ковчезі» буде і бура гуцульська корова, кролі, гуси, качки, поні, ослик тощо. Нічого не було б, якби не розуміння і сприяння сільського голови П’ядиків Романа Сікорського...

Село П’ядики, що поруч із Коломиєю, чимале — налічує три з половиною тисячі жителів. Знане і своєю багатою історією, і відомими людьми. «Письменник і драматург Мирослав Ірчан (Андрій Баб’юк), письменник Іван Ткачук, січовий стрілець, борець проти польського поневолення Степан Мельничук, майстрині вишивання — Тамара Мельничук та бісеровишивання — Марія Чулак, художник іван Гуцулякѕ Маємо ким гордитися», — не без гордості каже сільський голова П’ядиків Роман Сікорський і скромно ділиться добрими ідеями, як оживити сільські будні і свята.

— Село наше розвивається, — розповідає Роман Сікорський, — бо і географічно розташоване поруч з Коломиєю, і є підприємства, які працюють. Але процес реформування відбувався дуже складно. Вижити з прибутків сільського господарства нелегко. Важка праця. Проте люди здебільшого не їздять по заробітках, а влаштовуються, хто може, у Коломиї.

— Очевидно, до зведення «Ковчега» і ви доклалися?

— Тваринництво у селі занепало, стало невигіднимѕ Нелегко однозначно пояснити, чому. Без тваринництва і сільського господарства не буде. Боже упаси, щоб селяни з роками, як у цирк, ходили дивитися на корову, коня, вівцю чи козу. Хоч «Карітас» і не має на меті розводити й вирощувати тварин, а провадити соціальну реабілітацію хворих дітей, я дуже радий втіленню в життя ідеї анімаційної ферми. Вона розташована на землях, які пустували. Звичайно, була добра воля, допомога і прихильність передусім керівника правління ПП «Степан Мельничук» Мирослава Червінського. Допомагала й сільська громада, щоб приміщення належно відремонтувати і впорядкувати...

Провадячи нас вуличками П’ядиків, сільський голова Роман Сікорський від добрих мрій аж світився радістю. Бо переконаний, що зробить все для того, аби туристичні маршрути Коломийщиною не оминали і його села.