В.Гайдар: Будемо потроху виховувати забудовників

Вже два місяці триває реорганізація управління архітектури та містобудування Івано-Франківської міської ради.

Депутати найчисельнішої фракції "Свобода" у міській раді не приховували, що затіяли цю реформу, аби позбутися головного архітектора Ігоря Гаркота. Йому дорікали численними порушеннями і «небажанням говорити з людьми». Врешті, ініціатори змін вирішили розвести творчу й управлінську складові роботи департаменту. Адміністрування доручили Олегу Гаркоту - братові попередника, а творчість - молодому архітектору Володимиру Гайдару. Наразі пан Володимир - лише кандидат на посаду, якому ще доведеться перемогти на конкурсі. Втім, оскільки його просуватиме «Свобода», а інших претендентів не спостерігається, майбутній конкурс виглядає просто формальністю. Тож редакція вирішила знайомство читачів з Володимиром Гайдаром не відкладати.

- Пане Володимире, якими будуть Ваші перші кроки на посаді головного архітектора міста? У разі призначення, звісно.

Важко казати про якісь перші кроки, які би дали відразу помітний ефект. Перш за все, потрібно провести ґрунтовний аналіз наявного стану: узагальнити інформацію щодо попередніх рішень, дозволів на будівництво тощо. Тобто спершу треба навести лад з документами, які вже видані. Тоді будемо мати підоснову, на якій зможемо чітко бачити проблеми та відрізнити, що зроблено, що не зроблено і що є пріоритетним завданням. При попередньому головному архітекторові розроблялося багато проектів детального планування (ПДП), але вони не впроваджені. Потрібно проаналізувати їх на предмет можливості затвердження, при необхідності відкоректувати і давати їм життя.

Актуалізувати генплан можна двома шляхами. Перший шлях - відкоригувати його. Другий - розробляти новий генплан. Яким шляхом іти - буде залежати від результатів аналізу. Також ми мусимо зробити максимально автоматизованими та прозорими процеси щодо генплану. Тобто розробити містобудівний кадастр. Тим більше, що в цьому році затверджено нове Положення про містобудівний кадастр. Потрібно скласти територіальні правила забудови, де чітко сформулювати вимоги до забудови тих чи інших земельних ділянок позонально за типами забудови, за поверховістю, за щільністю, функціональним навантаженням і т.д. І містобудівний кадастр, і територіальні правила забудови вже є розробленими й успішно діють в інших містах: Чернівцях, Вінниці, Рівному, Києві тощо.

Стосовно історичного центру міста, такі правила необхідно складати з прив'язкою до історико-архітектурного опорного плану, враховуючи історично цінну містобудівну структуру, ансамблі, комплекси, окремі пам'ятки архітектури та цінну забудову. Є задум зробити в Івано-Франківську історико-архітектурний заповідник, як у Львові чи Жовкві.

Моє завдання - започаткувати ці процеси. Звичайно, все треба розкласти по полицях - в часі, грошах, пріоритетності. Бо одразу взятися за все важко, та буду старатися, наскільки це можливо.

- Практика свідчить, що забудовники уміють обходити правила. Скажімо, простіше інколи заплатити штраф за порушення правил, ніж їх дотримуватися.

Важливо створити такі умови, яких неможливо буде не дотримуватися в принципі. Необхідно зробити максимально прозорими всі процеси ще до початку проектування та будівництва. Досягти цього можна власне запровадженням містобудівного кадастру, формуванням територіальних правил забудови земельних ділянок з максимальною конкретизацією містобудівних умов та обмежень, оприлюдненням на сайті управління інформації про затверджену дозвільну документацію, вихідні дані, надані для проектування, та графічні матеріали до них. Тоді будь-яке маніпулювання даними та правилами в процесі проектування і будівництва буде нереальним.

Не менш важливим є створення умов для надання ґрунтовних консультацій зацікавленим особам - потенційним забудовникам ще на стадії формування їх намірів щодо забудови.

У наших забудовників є і буде бажання з мінімальної площі ділянки витиснути максимум комерційних «метрів квадратних». Але я сподіваюся на те, що, створивши відповідні умови, вдасться поставити забудовників у чіткі рамки, а згодом й вони самі будуть усвідомлювати відповідальність і збагнуть, що вони не просто продають метри, а й впливають на розвиток і бачення міста іншими людьми, на його ідентичність, його теперішнє і майбутнє.

- Як вважаєте, ще можна врятувати архітектурне обличчя Івано-Франківська чи точку неповернення вже пройдено?

Це є наш святий обов'язок. Тому що місто Івано-Франківськ ще зберігає своєрідну ідентичність. Це одне з небагатьох міст, яке було закладене на генплані за принципами так званого «ідеального міста». Сьогодні також діє генплан, але до нього склалося несерйозне ставлення. Забудовники відчули, що можуть будувати там, де хочуть і що хочуть. Будівельний бум розбестив бізнес у Франківську. Як на мене, як би це жорстоко не звучало, ця економічна криза має «відфільтрувати» недобросовісних забудовників.

- Посада головного архітектора обіцяє корупційні спокуси. Як будете протистояти?

Потрібно зробити максимально відкритою роботу управління. Спершу необхідно створити сайт департаменту, на якому можна було б потенційному забудовнику реєструватися та ознайомитися наперед з чинною містобудівною документацією. На сайті можна буде промоніторити інформацію про те, коли і ким видана дозвільна документація. І якщо хтось в процесі будівництва захоче внести корективи, це буде неможливо.

Довідка: У 2002 році закінчив архітектурний факультет Львівського національного університету "Львівська політехніка" за спеціальністю «Містобудування».

Після того працював у кількох приватних архітектурних організаціях Львова та Києва.

З 2004 року працює у проектному підприємстві "А+Б" в Івано-Франківську.

Брав активну участь у проектуванні мікрорайону в межах вулиць Бельведерська-Короля Данила-Пилипа Орлика.

За його проектами лише в цьому мікрорайоні збудовано 20 будинків.

Брав участь у розробці містобудівної документації (ПДП).