Роман Григорчук: В пошуках нового життя

На одному з провідних футбольних порталів України було розміщено досить цікаву статтю про уродженця Коломийщини, тренера одеського "Чорноморця" Романа Григорчука. В ній проведено стислий аналіз змін, які здійснив наставник з початку сезону, що видався для одеситів невдалим. Пропонуємо Вам ознайомитись із її змістом.

Романа Григорчука цікаво слухати. Він говорить чітко і спокійно, за допомогою декількох змістовних речень може пояснити будь-яку ситуацію, після кожного матчу робить лаконічний аналіз подій. З іншого боку - з ним нудно. Адже він говорить настільки точно, що практично не залишає можливості домислити. У кінематографі і літературі часто використовується прийом, коли глядачеві або читачеві дається можливість додумувати не описані події. Григорчук не залишає для цього шансів.
Кілька турів тому після чергової невдачі він пояснив поганий старт своєї команди всього декількома фразами. У вільному цитуванні це виглядало приблизно так: наша гра в першій лізі виявилася не придатною для вищої, тепер потрібно вносити зміни. У матчі проти Зорі Чорноморець здобув першу перемогу в поточному чемпіонаті. Чи означає це, що одесити остаточно вийшли з стартового крутого піке?

Основною ідеєю твору Даніеля Дефо про Робінзона Крузо була демонстрація на прикладі однієї людини весь шлях еволюції людства. Щось подібне на наших очах зараз переживає Чорноморець. В одних умовах це була сильна команда, зі свого хорошою грою і лідерами. У нових умовах його колишні навички виявилися не такими, що допоможуть вижити. Для цього потрібно було буквально на ходу перебудовуватися, вчитися, рости.

Перший матч Чорноморця в сезоні проти Металурга був катастрофою. Одесити хотіли грати у свій звичний футбол, в команді начебто були гравці для того, щоб контролювати м'яч в центрі поля і атакувати за рахунок таких дій, а не помилок суперника. На папері все було здорово, поки не дійшло до справжньої справи. У першу чергу Чорноморець виявився повільною, просто-таки стоячій командою, саме від цього і всі інші труднощі: проблеми в контролі м'яча, помилки в обороні, відсутність нормального переходу з атаки в оборону і, особливо, навпаки. Найкраще це бачив саме Григорчук. Ще два матчі (особливо домашня поразка від Арсеналу) переконали його в не зовсім правильному виборі курсу, зміни пішли одні за іншими.

У міжсезоння Чорноморець проводив трансферну кампанію, яка більше нагадувала участь у розпродажі. Гравці приходили і приходили, в основному це були футболісти з великим досвідом виступів на різних рівнях, але виникали великі сумніви в їх придатності для команди. У перших матчах лише Павло Кутас залишив непогане враження, а зараз склад моряків без Шиманека, Безотосного і особливо Бурдужана уявити неможливо. Це також плоди роботи, серйозної роботи. Варто тільки згадати дії пари Петро Ковальчук - Шиманек в перших трьох турах, слово "кошмар" найбільш точно описує їх гру, але не передає повністю. Про Лучіана Бурдужана говорити просто марно, краще порахувати його голи і кількість очок, які вони принесли.

Після матчу проти Арсеналу одесити відмовилися від свого початкового плану і почали змінюватися. Традиційно в таких випадках все починається з оборони. Місце у воротах зайняв Безотосний, у нього перевага над Пастом в тому, що постійно бере участь в грі, підказуючи захисникам. Не стали в Чорноморці шукати на стороні заміну центрбека Ковальчуку та Шиманеку. Складно уявити, як проводилася робота над вдосконаленням їхньої гри, але в порівнянні з вищезгаданими подіями вони тепер представляють просто синонім надійності. Додав в динаміці аргентинець Себастьян Сетте, що на початку сезону виглядав самокатом на мотогонках.

Чорноморець став більше грати в контратакуючої манері. Безперечно, легше проводити швидкі атаки, коли суперник не встигає повернутися назад, вільних зон в такому випадку завжди більше. Проблема такої гри, потрібно в основному бути без м'яча і проводити величезний обсяг бігової роботи. По-справжньому сильної команда без хорошого контролю м'яча просто не може бути. Можливо, в майбутньому Чорноморець і повернеться до такої гри, але переживати за мистецтво, коли нічого їсти - нерозумно. Морякам вдалося знайти хорошого виконавця саме для такої гри, Кирило Ковальчук займає позицію, що зв'язує воєдино середню лінію і атаку, він вже себе показав і асистентом, і бомбардиром. Ближче до своїх воріт тепер діє Сергій Політило, якраз він повинен забезпечувати швидкий перехід з однієї фази гри в іншу, для цього він має гарне бачення поля і пас. А працездатний типовий наконечник атак Бурдужан комфортно себе почуває саме в такій грі. Дайте йому частку секунди свободи, і м'яч обов'язково опиниться в сітці ваших воріт.

Після матчу з Динамо Григорчук пообіцяв, що його команда готова перемагати, і він абсолютно упевнений в швидкому досягненні цього. Минулого тижня одесити перемогли відразу двічі. Гра з Енергетиком була такою собі репетицією, вона дала можливість повірити у власні сили, показала, що вмикач налаштований тепер не тільки на режим "Викл". Перший тайм гри в Алчевську, думається, став наочною демонстрацією того, що хоче бачити Роман Григорчук від своєї команди: швидкий гол, хороша гра контратаках і утримання не стільки м'яча у своїх ногах, скільки суперника далеко від своїх воріт. Це була найкраща гра у сезоні для Чорноморця, а, може, і ідеальна на даному етапі розвитку. Після перерви була трохи гірше, все-таки, результат тиснув на Чорноморець, та й суперник у домашньому матчі не хотів здаватися просто так.
Відповідь на питання про пік буде, скоріше, негативним. Напевно в Чорноморці це також розуміють. Для цієї перемоги зроблено чимало роботи, але це не вершина бажань команди, а всього лише перший крок. Для подолання наступної сходинки потрібно не припиняти роботу. Одне можна говорити точно, після неправильного повороту на початку сезону, Чорноморець повернувся на потрібний шлях. У словах самого Романа Григорчука це також відчувається. Це один з небагатьох випадків, коли він не говорить прямо, а дає можливість додумати.