друкувати


Н.Гасюк: Зацікавлюємо туристів неповторними особливостями Прикарпаття

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2011-09-22 05:45:07

Цьогоріч Всесвітній день туризму, який завше припадає на 27 вересня, на Прикарпатті відзначатимуть дещо масштабніше й на вищому рівні, ніж минулими роками. Адже туристичні можливості нашого краю – це ще не до кінця розвідана своєрідна золота жила, «промислова» розробка якої забезпечить добру перспективу не одному поколінню його жителів.

Тому, за словами голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка, відпочинкова сфера була й залишається пріоритетним напрямом соціально-економічного розвитку Івано-Франківщини. І це мають відчути як самі працівники галузі, котрим напередодні їхнього професійного свята слід віддати належне за їхні зусилля, так і широкий загал краян. Отож завтра в залі обласного академічного музично-драматичного театру ім. І. Франка відбудуться урочистості з участю керівників області, котрі вручать нагороди найбільш успішним представникам регіональної туріндустрії. У програмі святкувань — також виставка «Писанкове Прикарпаття», на якій кожен район представить свій туристично-рекреаційний потенціал, та концерт.

— Івано-Франківщина вже чотири роки поспіль входить до трійки регіонів України, які є лідерами з туристичного обслуговування, – розповідає заступник начальника головного управління з питань туризму, євроінтеграції, зовнішніх зв’язків та інвестицій, начальник управління туризму ОДА Наталія ГАСЮК. – Щороку до нас приїжджає на відпочинок понад мільйон гостей, послуги яким надають дві сотні туристично-рекреаційних закладів, у тому числі 98 готелів, а також понад 750 приватних садиб сільського зеленого туризму та більше 100 туристичних агентів і операторів. І впродовж першого півріччя 2011-го від діяльності турпідприємств до бюджетів усіх рівнів надійшло 28,34 млн. грн. Відпочинковий сезон 2011-го характерний тим, що з початку року в Україні запровадили туристичний збір до місцевих бюджетів. Всі органи місцевого самоврядування прийняли рішення про введення цього податку обсягом від половини до одного відсотка вартості проживання в готелях чи в садибах агротуризму, які сплачує турист під час поселення в них. І за вісім місяців 2011-го до місцевих бюджетів надійшло понад півмільйона гривень саме від сплати туристичного збору. Левову частку зібрали на Яремчанщині, де діє найбільша в області нічліжна база, – понад 300 тис. грн. Решту тієї суми «розподілили» між собою Івано-Франківськ, Коломия, Косів й інші міста.

— Пані Наталю, саме формулювання «туристичний збір» засвідчує цільове призначення цих відрахувань. На які ж цілі збирають ті гроші?

— Передбачено використання цих коштів на поліпшення умов для туристів — на впорядкування доріг, відповідне облаштування туристських маршрутів тощо. Власне, завдяки туристичному збору можемо реально оцінити й те, скільки побувало гостей у регіоні. Принаймні є змога судити про це за тією сумою, яку сукупно залишили в краї відпочивальники. Бо робити якісь висновки на основі статистичних звітів — справа непевна. Річ у тім, що не всі турфірми надають звіти про свою роботу. І є кілька чинників, які зумовили такий непорядок. Зокрема з 2011-го в державі відмінили обов’язкове ліцензування турагентської діяльності. А через те, що цього року Державну службу туризму і курортів реорганізували в Агентство, яке лише влітку розпочало функціонувати, то ще й не налагодили належного контролю за діяльністю турагентів з боку профільного столичного відомства. Тому все тримається на добрій волі самих керівників турорганізацій.

Звісно, більше сотні з понад 150 фірм таки подали статистичні звіти. Однак решта проігнорувала цей обов’язок і впливу на них немає. і достовірно судити про те, як спрацювала галузь порівняно з відповідним торішнім періодом, на основі самої статистики не можна. Звичайно, можемо говорити про певну кількість внутрішніх та іноземних екскурсантів чи тих наших краян, що виїжджали на відпочинок за кордон через місцеві турфірми, але то не остаточні цифри. Тому й вийшло, що результати туристичного збору десь і заповнили ту прогалину, що виникла внаслідок браку статистичної звітності.

— Як влада сприяє розвиткові туризму?

— Нагадаю, що в області діє і фінансується регіональна цільова Програма розвитку туризму на період 2011–2015 рр. і цього року в ОДА вділили чимало уваги для забезпечення поступу галузі в районах, особливо на підтримку різних місцевих ініціатив. Власне, порядок тут такий: там допомагаємо, звідки надходять цікаві й потрібні пропозиції. Наприклад, налагоджено активну співпрацю з товариствами людей з обмеженими можливостями. До речі, в завтрашніх урочистостях візьмуть участь і наші партнери зі Львівщини та Польщі, разом з якими здійснюємо проект «Сприяння активізації неповносправних жителів України з метою поліпшення рівня життя через популяризацію агротуризму»...

З районами ж домовляємося і про їхню пайову участь у тих чи інших заходах, спрямованих на вдосконалення сфери обслуговування туристів. Приміром, якщо на Яремчанщині допомагаємо у знакуванні й паспортизації маршрутів, то міська рада спільно з адміністрацією Карпатського НПП взяли на себе зобов’язання при цьому облаштувати власним коштом вздовж тих шляхів альтанки, лавочки й т. п. За умови пайової участі місцевих громад впорядковуємо й стежки до грязевого вулкану в Старуні на Богородчанщині та Ангелівської домни на Рожнятівщині, аби кожен охочий відвідати ці об’єкти бачив, куди саме йти. А загалом на 1 червня в області прознаковано майже 700 км туристичних стежин, причому за тією системою, яку використовують в державах Карпатського єврорегіону.

Вважаємо, що такі справи потрібно залагоджувати спільно з сільськими та міськими громадами, за їхньої безпосередньої участі. інакше те, що фінансуватиме лише обласний бюджет, не цінуватимуть. Маємо гіркі приклади. Скажімо, на території Галицького НПП облаштували місце для туристів, які мандрують Дністром: поставили кілька альтанок, контейнери для сміття, виготовили інформаційні таблиці, виділили місця для розпалювання багать, культурно обгородили це все... Але, судячи з усього, місцеві жителі, котрі теж приходять туди відпочивати, поруйнували лавки, порозтягували дошки. Та що там казати! Он недавно встановили знаки до екскурсійних об’єктів — 20 металевих конструкцій вагою до 10 кг, кожну з яких відповідно закріпили. Але вандали вже спромоглися знівечити кілька з них. Коли бачиш таке, руки опускаються.

— Та все-таки, що вдалося зробити цього року для промоції туристичного Прикарпаття?

— Презентували можливості області на іміджевих експозиціях у Києві, Запоріжжі, Донецьку, Львові. Сподіваємося значно більше зробити для рекламування прикарпатського туризму наступного року під час «Євро-2012». Готуємося для цього вже тепер. Зокрема започаткували проект під умовною назвою «Туристичні рекорди України на Івано-Франківщині». Тобто формуємо перелік таких особливостей краю, які є унікальними й неповторними в межах усієї України, а то й Європи. Серед них, наприклад, і найвища гора — Говерла, і найбільший водоспад — Манявський, і найвисокогірніший архітектурний об’єкт — споруда обсерваторії на Піп-івані, і найбільші села: за площею – Космач на Косівщині, а за довжиною – Микуличин на Яремчанщині, і вже згадуваний Старунський вулкан... А самобутній Музей писанки в Коломиї — «писанковий» не лише за змістом, а й за формою, єдиний і в Європі. Як, до речі, і резерват тису ягідного на Коломийщині.

Збираємо таку інформацію в усіх районах. А коли сформуємо повний список, то, мабуть, видамо своєрідний буклет. І коли запрошуватимемо туристів, то на їхні запитання «Чому саме на Прикарпаття нам їхати?», вже не відповідатимемо просто, що в нас файні гори чи оригінальний Дністровський каньйон. Бо те саме кажуть і закарпатці, і буковинці, і львів’яни й тернополяни. А наголошуватимемо саме на вражаючих особливостях рідного регіону.

Є й чимало інших гарних і перспективних задумів, які – вірю – обов’язково втілимо в життя, бо маємо добру підтримку з боку голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка та належну співпрацю з обласною радою.

Автор: Василь МОРОЗ
Джерело: Газета ГАЛИЧИНА