Вагітність у ранньому віці небезпечна для життя юної матері

Щодня в Україні фіксують щонайменше 25 випадків вагітності у неповнолітніх.

Найперше запитання, яке постає у майбутніх мам: залишити плід чи ні? Близько 70 зі ста ще зовсім юних українок обирають другий варіант,  тобто аборт. Лікарі стверджують, що в 15 років дівчина готова до  пологів фізіологічно, але не психологічно.

Право на життя

Заплакана Олеся сиділа  на зеленій траві у парку, притулившись спиною до розлогої берізки, на якій ще рік тому видряпала з коханим Сашком слова кохання. Нині ж вона уже без нього, залишилася з проблемою віч-на-віч. Їй здається, що життя вже скінчилось. Вранці дізналась, що вагітна. А їй лише 15! В голові тільки страшні думки: «Як бути далі? Що скажу батькам?». Але, просидівши там зо півдня, зрозуміла, що вороття немає і повернулась додому. Призналась. І їй пробачили. Згодом — оповила білою, як сніг, паленкою своє малятко-долю й відчула… щастя.

Таку історію розповіла мені вродлива жінка з дорослим сином. Хтось скаже, що як брат із сестрою, але ні — мати з сином. Єдине — видають очі, втомлені, розумні. Вона зробила свій вибір — чи не один із найважливіших у житті, і він виявився правильним, хоч і складним.

Лікарі стверджують, що найкращий вік жінки для пологів — 22-25 років. Та не поодинокими є випадки ще зовсім ранньої вагітності і таких пологів без ускладнень.

«Юні майбутні матусі, звертаючись до лікарів, найперше бажають будь-яким способом позбавитись плоду, — розповідає лікар-гінеколог обласного перинатального центру планування сім’ї Христина Гусак. — Хоча дівчата-підлітки виглядають навіть дуже зрілими, насправді вони гормонально неготові до вагітності, бо все-таки ще діти. Якщо вагітність вже настала, то, звісно, краще народжувати, аніж робити аборт. Адже наслідком такого хірургічного втручання буває безпліддя й численні хвороби».

Лікар гінеколог Х. Гусак констатує, що часто юна жінка не може виносити плід, трапляються маткові кровотечі, передчасні пологи... Тому не дивно, що багато ще зовсім юних породіль кажуть, що найчастіше їх турбує лише єдине запитання: «Витримаю я це, чи не помру?». Такі запитання не є безпідставними, адже під час пологів у віці від 15 до 19 років рівень смертності в чотири рази вищий, аніж для жінок від 25 до 29 років. До ризику також схильна ще не народжена дитина. У дівчаток віком від 10 до 14 років ситуація ще складніша. Якщо в такому віці у молодої мами народиться жива дитина, то, як свідчить медична практика, найімовірніше, вона незабаром загине або матиме серйозні проблеми зі здоров'ям. Проте винятків з цих правил не бракує.

Холодні цифри і теплі душі

За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні за минулий рік 200 тисяч українок зробили аборт. Кожне десяте переривання вагітності відбулось, коли жінці не було й 19-ти. Однак це лише офіційні дані, лікарі констатують, що ця статистика у два або й в три рази більша.

«Аборт я зробила у 17, — розповідає студентка Марина. — Ніхто з рідних про це не знав, окрім сестри. Я не йшла у клініки, а користувалась таблетками, які порадила сусідка. Думала, що перерву вагітність і все - вільна. Але це було боляче, не лише фізично, а згодом ще й психологічно. Замість  такої очікуваної радості — пляма болю в душі на все життя. Досі не можу позбутись цього відчуття».

Частими є й випадки вагітності дітей шкільного віку. І тоді дівчина стає центром розмов та насмішок. Так сталося з Оленою, яка розповіла, що завагітніла для того, щоб на неї нарешті звернули увагу. «В школі якось не складалося в дружбі з однокласниками. Хотіла показати всім, що вже доросла. І в мене це вийшло, тільки не думала, що це наскільки серйозно. Увагу на мене таки звернули і в школі був скандал. Зробила аборт, і разом з батьками довелось переїжджати в інше місто», — згадує Олена і визнає, що це найбільша помилка в її житті, за яку дорого заплатила.

Уроки вулиці

2006 року в Україні ввели у школах посаду соціального педагога. Одне з основних завдань та обов’язків цього фахівця — інформувати школярів про наслідки ранніх статевих зв’язків і небажану вагітність. Якщо ж вагітність уже настала, то він має підтримати молоду людину та допомогти знайти вихід. Тут проблема полягає не лише в компетентності таких спеціалістів, а й у тому, що лише одиниці підлітків звертаються за порадою до соціальних педагогів чи навіть психологів. Насамперед вони бояться розповісти про свою проблему хоч комусь, бояться розголосу, осудів…. Та й про статеве дозрівання більшість школярів дізнається не зі спеціальних уроків чи від батьків, а таки з вулиці. У нашій країні чомусь поширеною є  думка, що діти самі все знають краще за батьків.

За порадою лікаря-гінеколога Христини Гусак, найкращим вибором для юних осіб є відвідування гінекологічних кабінетів, лікарські консультації. Головне — не боятися розпитувати про те, що цікавить, і така профілактика може стати порятунком.

Як говорить народна мудрість: «Якщо посієш горох — виросте горох, якщо посієш гвоздику — виросте гвоздика, якщо посієш ненависть — виросте ненависть, а якщо посієш любов — виросте любов». Так і нам усім, починаючи ще з дитинства, треба думати про те, що сіяти і як жити.