Роман Марцінковський: Хто проїхав Шурдин — той у призах

Екіпаж Романа Марцінковського з Надвірної та його штурмана Романа Леська зі Львова став єдиним з трьох прикарпатських представників, який фінішував на цьогорічному «Александров Ралі», яке відбувалося на території Івано-Франківської та Чернівецької областей. Мало того, гонщики на автомобілі ВАЗ-21083 посіли друге місце у класі У9. Варто сказати, що для Марцінковського це був ще й дебют у ралі.

Кореспондент sport.if.ua розпитав спортсменів про враження від гонки та про їхнє автоспортивне життя.

На старт «Александров Ралі» Марцінковський і Лесько вийшли на бойовій «вісімці», яку кілька років тому купили в Одесі та перебудували у 2009 році в Києві. За словами Романа Леська, скооперувалися вони буквально за кілька годин до виїзду на ралі, штурман мав їхати на цей етап з іншим пілотом, львів’янином Іваном Стародубом, але в останній момент плани змінилися. Два Романи почали працювати разом лише на ознайомленні з трасою. До цієї гонки надвірнянський гонщик не мав великих проблем з машиною, але випробування буковинськими трасами виявилося дуже непростим для техніки.

За словами Марцінковського, найважчим на «Александров Ралі» був перший доп, який пролягав через перевал Шурдин. Під час його проходження в автомобілі вийшов з ладу задній стабілізатор, вибило передню ліву стойку, та ще й пробило колесо. «Через це перші три допи ми їхали практично на одній пружині, без стойки. Крім того в нас злетів трос заднього барабана, і гальмували ми фактично тільки передом, — розповідає пілот. — Згодом нам вдалося знайти стандартну стойку, ми купили стандартну опору, поставили і їхали усі праві повороти в цивільному режимі, тільки ліві — у бойовому. Такі пригоди були в нас».

Наступного дня Марцінковський і Лесько їхали на доїзд. Як каже гонщик попри те, що автомобіль ще не зовсім досконалий, адже в машині стоїть практично стандартний двигун, йому допомогло технічне проходження поворотів. «Нашою метою був перш за все фініш, — говорить Роман Лесько. — Не маючи «скатаності» екіпажу і враховуючи те, що для Романа це був дебют в ралі, іншої мети не могло бути. Ми їхали акуратно, вчилися, але можу сказати, що нам було доволі комфортно працювати разом».

«На Шурдині є правило: хто доїхав, той в призах, — каже Марцінковський. — Гонка у нас вийшла не така, як ми хотіли, але ми таки доїхали. Думаю, дістатися до фінішу нам допомогли віра і бажання бути на подіумі. З іншого боку, те, що гонка видалася такою важкою, зробило враження від неї ще більш приємними. Важливу роль зіграла організація гонки, яка була просто чудовою, на відмінному рівні була і безпека на етапі. Я вважаю, за рівнем організації «Александров Ралі» можна прирівняти до «Прайм Ялта Ралі». А треба врахувати, що тутешня траса є однозначно складнішою за ялтинську».

Слова свого колеги підтверджує і Роман Лесько, який їздить в ралі з 2008 року: «Я побував на багатьох гонках. Буковинські траси дуже цікаві за самою своєю природою, а цього року їх ще й чудово підготували. Для мене в плані організації «Александров Ралі» стала еталоном».

Нині Марцінковський виступає в автоспорті практично своїми силами. Для повноцінної участі в українській ралійній першості він наразі не має фінансових можливостей. Але має серйозні плани на завершення сезону в гірських гонках. У чемпіонаті він йде першим, але має серйозного конкурента Сергія Шевченка на Opel Astra. У обох пілотів зараз по 230 очок. Доля чемпіонату вирішиться 1 жовтня на завершальному етапі на перевалі Німчич. «Виступаю зараз для того, щоб показати всім, що в Карпатах теж є гонщики, які вміють їздити, які стараються, але наразі держава на це закриває очі, підтримки немає ніякої», — констатує Роман Марцінковський.

Що ж до Романа Леська, то у його планах також є чемпіонат України з гірських гонок, а ще етап Кубка України з ралі.

 друкувати