друкувати


Нова виборча система: громадяни – «проти», влада – «за»

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2011-09-06 10:30:13

Українці проти закритих списків для голосування і незмішаної системи виборів. Такими є результати дослідження Громадського консорціуму виборчих ініціатив, проведеного у період з 8-го по 15-те серпня 2011 року. Між тим, парламентарі уже розробили законопроект «Про вибори народних депутатів України», який передбачає зміну пропорційної системи з закритими списками голосування на змішану.

Новий Законопроект «Про вибори народних депутатів України», який наразі вивчає Венеціанська комісія, – частина стратегії «Партії регіонів» на «розширення і утримання влади». Такої думки дотримується Світлана Конончук, керівник політичних програм Українського незалежного центру політичних досліджень.

«Змішана система, яка була застосована на місцевих виборах, буде протискатися для того, щоб партія змогла здобути такий же переконливий результат і на парламентських виборах. Вся потуга держави буде спрямована на те, щоб забезпечити владі якомога більший результат, особливо враховуючи той рівень довіри до неї, який все більше знижується», – наголосила експерт.

Виборчу систему змінюватимуть шляхом політичного торгу і дискусій

Нова виборча система, на думку голови Ради лабораторії законодавчих ініціатив Ігоря Когута, містить низку підводних каменів. Це, зокрема, нечіткі межі виборчих округів, фінансування, неналежне інформаційне забезпечення, а також «самовисуванці», котрі виконуватимуть роль технічних голосів у парламенті, зазначає експерт.

«Пропонується повернення до змішаної системи і це не є нове – повертаємося до того, що було. Переваги – принаймні частково ми позбуваємося закритих списків, зможемо говорити про одномандатні округи і безпосереднє представництво. З іншого боку – парламент буде розділений на дві категорії – ті, хто повинні відпрацювати в окрузі, «конячки», і ті, які отримають бонуси через різні обставини, як вони потрапили до списку», – зауважив Ігор Когут.

Законопроект «Про вибори народних депутатів України» стане предметом політичного торгу і спровокує великі дискусії. Такої думки голова правління Комітету виборців України Олександр Черненко. Він каже, що основні завдання громадських організацій – забезпечення просвітницької кампанії, залучення політичних експертів, а також лобіювання інтересів громадськості у парламенті.

«Вибори будуть дуже і дуже проблемними, який би закон не був ухвалений. На даному етапі ми маємо зробити все, щоб був прийнятий якісний закон, а вже далі будемо говорити, як зробити якісні вибори», – зауважив Черненко.

В Україні немає «суспільства довіри»

Попри позитивний європейський досвід, українці проти вилучення з виборчих бюлетенів пункту «проти всіх». Такі результати дослідження, на думку експертів, демонструють негативне ставлення громадян до заборон.

Разом з тим, скоротився і рейтинг довіри українців до інститутів влади. Згідно із результатами опитування, за останній рік прихильність до дій Президента зменшилась до 26,6%, Кабінету Міністрів – до 19,8%, а Верховної Ради – до 19,7%. Менше, ніж парламенту, громадяни не ймуть віри лиш судам. Їхній рейтинг наразі трохи більше 16,5%.

Такі показники – результат «спекотного політичного літа», насиченого судовими процесами та святкуванням 20-річчя незалежності України, вважає Ігор Когут.

«Українське суспільство не стає суспільством довіри. Вирішувати проблему реформ, змінювати Конституцію, виборчу систему з такою довірою не можна», – зазначив він.

Дослідження Громадського консорціуму виборчих ініціатив проводилося у період з 8-го по 15-те серпня 2011 року. У опитуванні взяло участь 1200 респондентів віком від 18-ти до 75-ти років у 48-ми містах та 30-ти селах в усіх регіонах України.

До складу консорціуму ввійшли Лабораторія законодавчих ініціатив, Комітет виборців України, Український незалежний центр політичних досліджень та ГМ «Опора».

Автор: Софія СЕРЕДА
Джерело: Радіо Свобода