Як правильно адаптувати дітей після канікул до шкільного навчання?

Навіть дорослим важко після відпустки виходити на роботу. А для школярів, особливо першокласників, перші тижні навчального процесу можуть стати справжнім стресом. Вже не можна спати досхочу, цілими днями бавитись чи гуляти з друзями. Нерідко дитина категорично відмовляється іти до школи, або ж на початку навчання різко худне і стає неуважною. Як правильно адаптувати дітей після канікул до шкільного навчання?

У кожної дитини процес пристосування відбувається по-різному. Найважче адаптуються першокласники та п'ятикласники. Батькам першокласників психологи рекомендують "зіграти" на бажанні новизни, адже діти, як правило, хочуть до школи і прагнуть нового й цікавого. "Щоб запал першокласника швидко не минув, батькам варто підтримати його і перевести в позитивне русло навчального процесу", - зауважує Галина Ляльчук директор Центру практичної психології та соціальної роботи міського управління освіти.

За перших три тижні всі діти у школі чи в садку повинні пройти адаптацію до навчання. Проте бувають випадки, коли батьки першокласників звертаються зі скаргами, що діти не хочуть йти до школи. "Найчастіше виявляється, що цим дітям просто дуже важко вставати зранку, у школі вони хочуть спати. Щоб цього не трапилося, найкраще привчити дитину до нового режиму ще за тиждень до початку навчання. Дитина не може в такому віці самостійно розрахувати свій час, тому їй треба пояснити, що для того, щоб могти рано встати, треба лягти спати раніше", - каже Галина Ляльчук.

Перший клас потребує від батьків додаткового навантаження. Бажано дитині готувати сніданок перед школою. Першокласник має знати дорогу до школи, тому варто перед початком навчання чи 1-го вересня пройтися разом з ним до школи. Після уроків дитину не можна одразу садити за стіл і знову вчити. Батьки часто хочуть вивчити дитину наперед. Після школи їй обов'язково потрібно годинку-півтори відпочити. Дитина повинна з першого класу мати своє робоче місце з правильним освітленням, відповідним столом і стільцем, щоб не викривлявся хребет.

Перших три тижні батькам може здаватися, що їхня дитина погано запам'ятовує сказане, неуважна і розсіяна. Це нормальний процес адаптації. Галина Ляльчук зауважує: "Дитину не можна у цей період сварити, не можна на неї тиснути. Навпаки, її потрібно підтримати і допомогти їй. Дитина може щось не пам'ятати, адже довкола неї все нове. Батьки мають допомогти дитині скласти портфелик, проговорюючи вголос і показуючи, де що буде лежати. Не варто це робити замість неї, бо на уроці вона може не відразу знайти потрібну річ і буде довго порпатися у портфелі".

Першокласники ще граються і можуть брати з собою до школи машинку чи ляльку. "Не треба це забороняти, але варто порозмовляти з дитиною, що от сьогодні ти ще візьмеш машинку, але давай домовимося, що на уроці ти не будеш нею бавитись", - радить психолог. Поступово слід від цього школяра відучувати. Перед 1 вересня можна запропонувати дитині поміряти її нову форму, щоб вона вже звикала до неї. Батьки повинні показати, як вбирати форму і допомогти малюкові це зробити. Можна вбиратися разом: один ґудзик защіпає мама, один - дитина. Так вона швидше навчиться одягатися сама.

Не варто одразу після уроків накидатися на школяра з запитаннями про те, що сьогодні було в школі. Одні діти самі охоче все розкажуть, а іншим потрібен час. "Якщо дитина не йде на контакт, найкраще спілкуватися вдома у спокійній атмосфері, коли вона вже роздягнулася і відпочила. Не варто відразу з порогу кликати її їсти - нехай вона півгодинки прийде до себе, допереживає шкільні процеси, - застерігає Галина Ляльчук. - Коли дитина заспокоїться, вона сама почне розповідати. На таких дітей не можна тиснути і випитувати, інакше вони замкнуться в собі".

Є діти, які за три тижні не встигають адаптуватися до навчання. У перші місяці діти можуть стрімко худнути. Це означає, що дитина працює на межі перевантаження. Дуже часто до нього призводять додаткові заняття - танці, англійська, гімнастика тощо, на які батьки записують дітей, буває, з першого вересня. Галина Ляльчук радить трохи збавити темп. Не варто хвилюватися, якщо дитина перших кілька тижнів спить по 10-11 годин. Її організм потребує цього сну. Якщо малюк скаржиться на частий головний біль або категорично відмовляється іти до школи - то щось не так. Потрібно у спокійній бесіді з'ясувати, що саме його турбує.