друкувати
Студенти-інтерни з AIESEC незадоволені умовами проживання на Прикарпатті
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2011-09-02 12:30:04
Студенти-інтерни з міжнародної студентської організації AIESEC, яких запросили до Івано-Франківська у рамках проекту «World without borders» (Світ без кордонів) незадоволені умовами проживання на Прикарпатті та вважають, що їх обдурили.
Головною причиною непорозуміння стала невідповідність справжніх умов стажування зазначеним в угоді. Так, франківська організація AIESEC повинна була забезпечити іноземних студентів безкоштовним житлом, особистим робочим місцем та дворазовим харчуванням. А все, що вимагалось від закордонних інтернів – оплата транспортних витрат і благодійні внески на конференції. Іноземці свої зобов’язання виконали, та були змушені звернутись за допомогою до громадської організації «Поклик нації».
«Умови проживання в гуртожитках Аграрного коледжу, куди їх поселили, вони вважають нелюдськими, – каже прес-секретар ГО Сергій Білий. – Якщо для українських студентів уже стало звичним жити у брудних приміщеннях, без гарячого водопостачання, спати на брудній білизні сіро-жовтого кольору, то іноземні гості були просто шоковані. Замість дворазового харчування на всю групу із 21 інтерна було виділено лише 1 кг макаронів та картоплі. Коли ж хлопці та дівчата зібрали чеки за витрачені на харчування гроші, їм дали 50 грн. – на всіх».
Президент AIESEC в Івано-Франківську Микола Бризіцкий виявився малослівним.
«Студентів не було залишено напризволяще, – говорить він. – Ми з ними спілкувались, і все було добре. Розуміємо, що щось не допрацювали».
«У Тунісі все відбувається зовсім по-іншому, та й умови проживання студентів набагато кращі, – порівнює свою батьківщину з Україною інтерн Белхассен Мейрі. – Якщо виникають питання, то ми одразу їх вирішуємо. А в Івано-Франківську нам надали жахливе житло, у мене в кімнаті не було електрики, про дворазове харчування навіть не йшлось. Взагалі, AIESEC у Франківську – якийсь не справжній. Тут усі тобі брешуть».
У нас іноземці висловлювалися ще більш-менш обережно. Цікаво, що вони розкажуть, коли приїдуть додому? Може, краще взагалі нікого не запрошувати, щоб не ганьбитись?