Руслан Коцаба: Івано-франківцям набридло спиватись

Українці спиваються. А найгірше, що спивається молодь. До такого невтішного висновку дійшов івано-франківський громадський діяч Руслан Коцаба, який досліджував цю проблему під час традиційного вже експрес-опитування мешканців та гостей міста.

Тема опитування, як завжди, звучала дещо провокативно: «Чи є Івано-Франківськ алкогольною столицею?» При цьому його учасникам пропонувалось зробити акцент на проблемі не просто алкоголізму, а алкоголізму юнацького і насамперед пивного. Тож і варіанти відповідей мали відповідне спрямування, а саме: «Підлітковий алкоголізм – це винятки моралістів і церкви», «Жодних проблем з підлітковим алкоголізмом у нас нема», «Молодь бере приклади з реклами та успішних особистостей», «Надія Нації спивається. Потрібно негайно заборонити слабоалкоголку» та «Спивається уся Нація, бо на краще життя не заслуговує. Владі задіяти «сухий закон» негайно!»

Зі слів Р.Коцаби, опитування показало, що івано-франківців найбільше турбує саме проблема практично необмеженого доступу молоді до пива. Хмільний бурштиновий напій активно рекламується по телебаченню, особливо як спонсор різноманітних популярних спортивних змагань; його закликають пити для того, що «бути успішними та сильнішими» визнані молодіжні авторитети – спортсмени, політики, бізнесмени; його можна придбати чи не в будь-якому кіоску, де продавці подекуди навіть не поцікавляться, а скільки ж покупцеві років. Заборона вживання пива на вулиці, яку на початках суворо контролювали правоохоронці, сьогодні перетворилась більше на формальність; при цьому немов на дріжджах росте кількість літніх майданчиків, які залюбки пропонують молодим людям все більш вишукані пивні меню. «Усіх присутніх на акції найбільше вразила, – говорить пан Коцаба, – розповідь 14-річної дівчинки, яка сказала, що у них в класі 80% учнів не уявляють своє життя без пива».

На фоні всього сказаного не дивно, що абсолютна більшість учасників акції (відповідно 35 та 34%) проголосували за варіанти відповідей про необхідність якнайшвидшої заборони вільного продажу слабоалкогольних напоїв. Ще 15% підтримують ідею взагалі введення в країні «сухого закону». І тільки 16 % мешканців та гостей Івано-Франківська влаштовує існуючий стан речей. Так, близько 7% висловились, що підлітковий алкоголізм – це вигадка церковників та моралістів, а ще 8 % переконані, що проблеми підліткового алкоголізму в Україні не існує.

Підсумовуючи викладене, хочеться сказати лише одне: шкода, що в переліку відповідей не було ще однієї – зобов’язати державні, муніципальні та правоохоронні органи, належним чином виконувати свої обов’язки з контролю за поширенням алкогольних та слабоалкогольних напоїв і дотримання юридичними та фізичними особами діючих обмежень. Бо ж заборон у нас в країні багато і введення ще якихось додаткових навряд чи призведе до чогось хорошого (згадаймо, чим закінчилась епопея з «сухим законом» в СРСР). Проте, зважаючи на розповідь однієї з учасниць опитування про те, як її дитині на випускному в четвертому класі батьки-організатори вечірки намагались налити шампанського, бо «дитяче шампанське – то суцільна хімія», стає зрозумілим: жодні заборони і обмеження не допоможуть, поки Нація сама собі не допоможе. І для цього в неї є відповідні владні механізми. Треба тільки їх примусити працювати.