друкувати


Літр доброго меду важить кіло чотириста грамів

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2011-08-23 02:30:42

«Літр доброго меду важить кіло чотириста грамів. Якщо кіло двісті - можна сумніватися. І краще не брати», - пояснює пасічник Петро Мельник. Чоловік щедро черпає меди і пригощає ними кожного, хто підходить до столу. Зразки супроводжує докладне пояснення: що за мед, коли з вулика, чим корисний, «на що помагає».

У минулі вихідні довкола Музею історії міста в Коломиї вирувало Свято меду. Кількадесят пасічників представляли свої продукти на Другому обласному фестивалі «Медовий спас». Відвідувачі ярмарку літром меду не обмежувалися.

Час медів

«Люди знову хочуть жити здоровими, - каже Сергій Павловський, пасічник зі Снятина. - Ще десять років тому коло «робота» - «заробіток» - «відпустка за кордоном» - «робота» і т.д. було для багатьох визначальним. В останні роки ставлення людей до свого життя змінюється. Прагнучи здоров'я, вони звертаються до бджіл - «божих комах». І це правильно!»

Правильно тому, що мед і оздоровлює, і лікує. Так каже і народна, і традиційна медицина. Мед нормалізує роботу внутрішніх органів, покращує склад крові, підвищує імунітет, є потужним джерелом енергії, допомагає попередити передчасне старіння та «зношування організму». Останнє, за словами пана Сергія, актуально саме тепер, коли серед нервових розладів у молоді першість тримає «синдром менеджера». Щоправда, для результату, попереджує пасічник, важливо знати, який саме мед вживати. Адже існує понад 60 видів меду. Найкорисніші ті, що зібрані в «рідному» регіоні.

Якщо коротко, то мед різниться за складом і походженням - залежно від того, де і з яких рослин бджоли збирають пилок. Є мед луговий, степовий, лісовий, гірський. Є квітковий (із трав'янистих рослин), падовий (з дерев) і змішаний. Може бути монофлерний чи поліфлерний, тобто зібраний переважно з одного виду рослин чи з багатьох. Пасічники зазвичай ділять меди за видом квітуючих рослин, які переважають у час роботи бджіл.

На Снятинщині збирають переважно змішані меди. «Акацієвий - найсвітліший, один з кращих медів на смак, - демонструє Сергій Павловський. - Він також «найлегший» для засвоєння. Тому його дають дітям (краще з 4-5-річного віку), рекомендують поступово додавати до раціону алергиків. Вживають як загальнозміцнюючий засіб, а також при безсонні, для заспокоєння».

На фестиваль пасічник привіз також липовий, гречаний і мед із різнотрав'я. «Немає медів тільки з липи чи тільки з гречки, - пояснює Сергій. - Бджоли хоч і летять на головні медоноси, все одно збирають пилок із усього розмаїття квітуючих рослин. Правильніше було би означити так: мед того часу, коли цвіте липа...»

Природне зцілення

Липовий мед - янтарного кольору, зберігає запах квітів липи, дуже солодкий. «Має сильні антибактеріальні властивості. Тому його застосовують для профілактики і лікування горла й захворювань дихальних шляхів - від нежитю до бронхіальної астми. Вживають при хворобах системи травлення, при гінекологічних захворюваннях. Цей мед добре лікує опіки й рани», - долучається до розмови гість фестивалю, кандидат медичних наук, апітерапевт Валентина Русинова.

Гречаний мед - темний, коричнюватий, гострий, з ледь чутною кислинкою. Відрізняється від інших більшою кількістю амінокислот і вітамінів, активністю ферментів, має більше заліза й білка. Застосовується при жовчно- та нирково-кам'яних хворобах, недокрів'ї, захворюваннях печінки, для зміцнення серцевого м'яза. Допомагає при ревматизмі, кору, скарлатині.

Літнє різнотрав'я - жовтувато-коричневий мед. Показаний при проблемах із тиском, серцево-судинних хворобах. Заспокоює нерви, мігрені, допомагає легше пережити перехід у літній вік. Зцілює при шлунково-кишкових розладах.

«Відгадайте: який оце мед?» - інтригує надвірнянський пасічник Микола Сукновський (село Парище). Чоловік пропонує скуштувати темно-коричневого із зеленавим відтінком меду. Густий, тягучий, пахне лісом... Правильно: гірський мед, хвойний. Пан Микола вивозить свою пасіку в Карпати, коли цвітуть смереки й ялини. Бджоли збирають пилок не тільки з дерев, але й із кущів дикої малини й ожини, з квіток арніки й чебрецю. Цілющі властивості - відповідні. «Мед загалом багатий на фруктозу, - каже пасічник. - Засвоєння фруктози не потребує інсуліну. Отже, не порушуються функції підшлункової залози, не розвивається діабет. А на початковій стадії цієї хвороби з допомогою меду можна звести вживання ліків до мінімуму».

Здоров'я в кожній краплі

До Миколи Сукновського шикується черга не тільки по мед. Він ще й наливає - медовий квас і хмільний мед. Жінки допитуються про рецепт квасу. Чоловіки прицмокують і нахвалюють питний мед. Рецептури цього напою пан Микола не поширює. Воно й зрозуміло: ноу-хау. Має срібну медаль та спеціальний диплом конкурсу «Питні меди України-2008». А от квас - будь ласка. «Узвар та сік ожиновий змішати навпіл, додати склянку меду на літр суміші. Це буде закваска, - пояснює пасічник. - Нехай стоїть два-три дні при кімнатній температурі в закритому слоїку. Як почне мутніти і давати газ - в льох чи холодильник. В холоді квас зберігається без зміни смаку до двох тижнів. І ніякого пива не треба!»

Подібні напої з медом можна робити на основі будь-яких соків. Соки беруть залежно від ефекту, який прагнуть отримати, додає Петро Мельник, голова Долинського товариства пасічників. Зброджений із медом сік чорноплідної горобини дозволить утримувати тиск. Яблучний - підвищить гемоглобін, почистить печінку. Малиновий та ожиновий будуть протидіяти склеротичним змінам судин, їх тромбуванню. Слід вважати, що напої дещо хмільні і вживати їх по 25-50 грамів за раз.

А от пасічник із містечка Борщів, що на Тернопільщині, відомий апі- та фітотерапевт Сергій Белюх радить поєднувати меди і чаї з лікарських рослин. До кожної недуги спеціаліст рекомендує унікальне поєднання, залежно від проблем і потреб людини. На фестиваль до Коломиї пан Сергій привіз, окрім продуктів із пасіки, ще й три десятки лікувальних трав'яних зборів. Рекомендації надавав просто на місці.

Цілющий бальзам і не тільки

«У народній медицині, окрім пилку та прополісу, застосовують забрус, - розповідає Сергій Белюх. - Мед - це перетворений нектар. Нектар перетворюється і дозріває у вулику, у стільниках. Процес триває від трьох до восьми днів і вважається завершеним, коли бджоли «запечатують» - герметично заліплюють сумішшю своєї слини, прополісу, воску і пилку - стільники з медом. Перед тим, як викачати мед (взяти взятку) пасічники зрізують верхній шар стільників, тобто знімають забрус».

Забрус жують, висмоктуючи з нього суміш біологічно активних речовин. Уважається, що в процесі набувається імунітет до захворювань дихальних шляхів. Місяць вживання забрусу може дати до чотирьох років здоров'я. Щоденна процедура з вересня до червня береже від інфекційних хвороб. Забрус ефективний і при лікуванні вірусних інфекцій, вони не дають ускладнень. Усуває також гайморит, алергійний риніт, синусит, ангіни, стоматити, гінгівіти, допомагає при нападах задухи.

«Виходить, що пасіка - фабрика здоров'я, а мед - золотистий бальзам», - жартує коломийський пасічник Віктор Кондрюк (село Перерів). Його родина в повному складі присвятила себе бджолам і поширенню продуктів бджільництва. Наразі пасіка Кондрюків продукує майже 50 цілющих сумішей. Окрім традиційних, ще й мазі, креми, краплі, екстракти, маски, настоянки, пасти і масла. Левова частка - розробки родини. Продукти визнано лікувальними. Як-от настоянку воскової молі. «Воскова міль - шкідник у вулику. Забирається в стільники, розмножується там, руйнуючи, а фактично переробляючи віск, - розповідає пан Віктор. - Личинки молі є потужним лікувальним засобом. Настоянка з них допомагає лікувати туберкульоз, його змінені форми. Її речовини руйнують оболонки палички Коха. Збудник хвороби стає вразливим, його можна легко знищити».

Інфекційні хвороби, хвороби нервової системи, суглобів і кісток, дихальних шляхів і травної системи, онкологічні захворювання, алергії - все це лікується з допомогою продуктів бджільництва, стверджує Віктор Кондрюк. Більше того, є методика очищення організму від інформаційного смогу та подальшого протистояння йому. В результаті людина назавжди позбавляється багатьох хронічних хвороб. Докладно про методику оздоровлення Кондрюків в одному з наступних випусків «ГК».

Автор: Наталія КУШНІРЕНКО
Джерело: Галицький Кореспондент