Черговий трагічний ювілей на Прикарпатті

Черговий трагічний ювілей на Прикарпатті. Саме на серпень припадає 70-та річниця пам'яті закатованої польської інтелігенції. У 1941 році тут, у Чорному Лісі, фашисти розстріляли 7 сотень чоловік. Більшість з них — поляки. Хоча були й українці, а також вірмени і навіть німці.

Їхні прізвища стали відомі лише нещодавно — завдяки архівам Служби Безпеки України. Тож на загальних могилах з явилися імена похованих. Лише тепер місце поховань у лісі стало справжнім кладовищем.

Про масові захоронення тут стало відомо лише наприкінці 80-х. Десятиліття тому встановили і освятили перший пам'ятник. До того часу на 9-ти ямах, в кожній з яких — від 30 до 50 чоловік, були лише невеликі хрести. Серед жертв фашистів — вчителі та лікарі, а також студентська молодь. Це мешканці Станиславова та прилеглих сіл. 7 серпня тут загинув і батько Єжи Гіцкевича — Адам.

Свідок жахливих подій ті часи пам'ятає дуже добре. Каже, що й без війни було нелегко. Адже після спустошливої повені та неврожаю прикарпатці потерпали від голоду.

Разом із цим чоловіком на відкриття та освячення пам'ятника загиблим від рук нацистів завітали сотні його співвітчизників. Неподалік могил їхніх родичів відчинила свої двері новозбудована міжконфесійна церква-каплиця Святих Петра і Павла. Одразу за нею — вчетверо масштабніше за кількістю жертв місце поховань євреїв.