Людина - істота, яка прагне до об’єднання задля захисту своїх інтересів

Людина за своїми психологічними якостями є істотою, яка прагне до об’єднання задля захисту своїх інтересів. У демократичній державі одним із головних конституційних прав громадян є право на об’єднання, тобто можливість створювати різні організації, входити до них і виходити з них. Майже у всіх країнах громадяни можуть об’єднуватися в політичні партії, в спортивні, культурні та інші громадські організації.

Роль громадських організацій для формування демократії та громадянського суспільства надзвичайно важлива. Про це свідчить європейський досвід. У Європі громадські організації активно впливають на державні рішення, контролюють діяльність держави. Україна, проголосивши євроінтеграцію головним напрямом своєї зовнішньої політики, мусить перейняти європейські стандарти, зокрема й щодо діяльності громадських організацій. Саме через громадські організації широкі верстви населення залучаються до активної державотворчої праці, захищаючи свої інтереси. Це, зокрема, сприятиме розвиткові України, формуванню демократії.

В Україні діє велика кількість громадських організацій, проте більшість із них відіграють у суспільстві незначну, малопомітну роль. Дослідник Л.Шевченко вказує на причини такого стану: відсутність кредиту довіри та об’єднавчої ідеї, пасивна позиція громадян.

Варто назвати й ще одну причину — брак належного фінансування. За даними українських ЗМІ, в Україні найактивнішими є громадські організації, які фінансуються з Європи.

У травні цього року в Партії регіонів приступили до розробки законопроекту, покликаного забезпечити контроль за фінансуванням громадських організацій в Україні. Про це пише «Комерсант-Україна».

Голова парламентської фракції Партії регіонів Олександр Єфремов в інтерв’ю луганській телекомпанії заявив, що чужоземні інвестори надали кошти на підготовку людей для здійснення революції в Україні.

Можливо, нинішня влада просто бере приклад  з наших сусідів. У Росії діє закон «Про некомерційні організації» з 1996 року. Згідно з цим законом здійснюються обмеження фінансування організацій з іноземних держав. У Білорусі також діє закон, відповідно до якого громадські організації підлягають закриттю, якщо їх фінансують з-за кордону.

Чому влада замість того, щоб сприяти розвиткові громадських організацій і водночас розвиткові громадянського суспільства і демократії, сприяє обмеженню їх належного становлення в Україні?  Чи справді громадські організації є загрозою для неї?

Ці питання надзвичайно гострі і потребують вирішення. Відомо тільки те, що за допомогою громадських організацій, які, наприклад, борються з поширенням СНіДу в Україні, здійснюється інформування українських громадян, ознайомлення їх з проблемами, які існують у суспільстві, і шляхами їх подолання. Чи можна ризикувати життям українців для того, щоб задовольнити свої політичні амбіції? Тим більше, що громадські організації не є політичними...

Проте навіть якби вони були політичними, то це не повинно бути загрозою для демократичної влади. Адже інакодумство необхідне державі. Повага до інакодумства, до вільного висловлення своїх думок є основою демократії, до якої так прагне Українська держава.