У Міжріччі на Болехівщині завалився міст-довгобуд

Як уже інформувала  читачів «Галичина», своїм розпорядженням наприкінці минулого місяця голова Івано-Франківської облдержадміністрації Михайло Вишиванюк утворив робочу групу з проведення інвентаризації об’єктів незавершеного будівництва, яку очолив заступник голови ОДА Руслан Гусак.

Краще пізно, ніж ніколи. У цьому нас переконав аналіз ситуації на прикладі Болехівської міської ради, який засвідчує: ревізовувати довгобуди доцільніше було значно раніше. А особливо — ефективність використання бюджетних коштів, основним розпорядником яких була і нині є облдержадміністрація. У такому випадку, на нашу думку, вдалося б запобігти повторному зсуву гори в селі Тисові, перетворенню у басейн для земноводних котловану на будівництві терапевтичного відділення Болехівської міської лікарні, безнадійному бовванінню фундаменту очікуваної школи у Козаківці, руйнуванню і розкраданню очисних споруд у місті Болехові і т. д. Чи порахував хто-небудь, скільки мільйонів «закопали» в землю таким чином, і хто з таких розпорядників відповів за очевидне господарське нехлюйство?

А  минулої п’ятниці з’ясувалося, що державні кошти можна не лише в землю «закопувати», а  й «за водою» пускати: того дня між селами Міжріччям і Заріччям обвалився міст-довгобуд через річку Свічу. Як наслідок, у зарічанських родин забрали надію, яка зажевріла чотири роки тому...

На п’ять балок  грошей не стало...

Міст через річку Свічу, яка відділяє села Міжріччя і Заріччя, людям потрібен, як повітря. Зокрема 148 зарічанцям. і 2008 року його, довжиною метрів 200 і шириною до шести, почали будувати: розпорядником коштів є Івано-Франківська облдержадміністрація, генпідрядник — головне управління регіонального розвитку та будівництва Івано-Франківської ОДА, а мостобудівні роботи провадить одна із львівських фірм. Та про роботи наразі варто говорити вже у часі минулому, бо через брак фінансування півтора року тому зведення мосту зупинили.

— Залишалося покласти вісім прогонових залізобетонних балок. Три вже були, а ще п’ять треба було проплатити і готові забрати з заводу, — пояснює сільський голова Міжріччя іван Зазуляк. — Але й досі не придбали, хоч ще нещодавно приїжджав  представник управління регіонального розвитку та будівництва облдержадміністрації, радився, яким чином можна цю проблему розв’язати. Але нині ситуація інша — міст завалився, і наразі треба вже не п’ять балок, а дванадцять. і зроблене змарнували, і гроші у воду пішли...

...За інформацією керівництва Міжрічанської сільської ради (включає і село Заріччя), вартість річкового мосту з приблизно 200-метровим прогоном становить 18 млн. грн., з яких 6 млн. 623 тис. 748 грн. будівельники вже освоїли.

А збитки після події 15 липня ще не порахували. Очевидно, це зробить спеціальна комісія. Ми запитали сільського голову наступного дня — в суботу: чи показувався хто-небудь з обласних чиновників на місці події?

— Не було нікого. Того ж дня приїжджали з Болехівської міськради. Та ще ви — місцеві й обласні журналісти перейнялися нашою проблемою. По телефону цікавилися ситуацією представники МНС, наші депутати ну і, звичайно, громада села Заріччя.

А управління гарантувало безпеку...

Переписка керівництва Міжрічанської сільської ради, Болехівської міської ради та жителів села Заріччя з українськими чиновниками різних рангів охоплює всі рівні влади включно аж до рівня Адміністрації Президента України та Кабміну. І можемо попередньо констатувати: якщо на початках ішлося про шляхи пошуку можливостей продовжити будівництво мосту, то в останні півроку — виключно про можливу небезпеку руйнування вже змонтованих мостових конструкцій.

— Ще 14 грудня 2010 року, — каже сільський голова іван Зазуляк, — ми почали бити на сполох до керівництва облдержадміністрації, що є загроза руйнування недобудованого мосту. Разом із депутатами сільської ради навіть особисто я був на прийомі у голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка — показували фото, на яких однозначно видно, що через руйнування підпірних дерев’яних стовпчиків від часу і навантаження залізобетонні конструкції можуть завалитися. Ці фото ми робили із заступником голови міста Болехова. У січні цього року ми одержали відповідь з головного управління регіонального розвитку та будівництва ОДА. Вдумайтесь тільки! Прочитаю одне речення, про що пише начальник головного управління регіонального розвитку та будівництва Петро Гречанюк у листі-відповіді міському голові Болехова: «На об’єкті відсутні фактори, які можуть призвести до аварійної ситуації, зокрема до зміщення багатотонних прогонових залізобетонних балок»ѕ Краще б він цього не писав.

Вербово-вільхові кілки...

Всі били на сполох: за півтора року вільхові та вербові кілки підпори позсихалися, вигнулися і потріскали — треба негайно укріплювати залізобетонні конструкції.

Ми на останках зруйнованої частини мостового прогону. Багатотонні і дорогі прогонові балки впали і покришилися, а довкола (в суботу вони ще були) порозкидувані численні дерев’яні стовпчики. То диво Боже, кажуть селяни, що тієї спекотної п’ятниці, коли Свіча була запруджена дітлахами, їх оминула біда. Бо й зарічанці переходять Свічу вбрід поблизу мостового будівництва. Село Заріччя і без того було відтяте від соціальної інфраструктури, а руйнування мосту ще й від надії людей відрізало. Рукав річки Свічі огинає металеву пішохідну лавку так, що при найменшому дощі вона стає небезпечною для користування. Але ж людям треба добиратися до роботи, а дітям — до школи...

— Школа, дитячий садок, ФАП, кладовище, магазини тощо — все у сусідньому Міжріччі. У дощі, бувало, зарічанські старші люди і по тижневі без хліба сиділи, — бідкається сільський голова.

Керівництво і Міжрічанської сільської ради, і Болехівської міськради, депутати й громада Заріччя вважають, що можливість не перетворити зведення мосту на довгобуд була — дослухатися до людей і місцевого керівництва та не реалізовувати такий громіздкий проект вартістю 18 млн. грн., а збудувати скромніший міст.  Як зробили, наприклад, у селі Тисові. Селяни переконані, що такий дорогий проект є непереконливим у плані господарської доцільності.