Вперше митці від архітектури вийшли на люди

Вперше митці від архітектури вийшли на люди. В самому серці середмістя, на перетині Незалежності і Шашкевича, минулої п'ятниці була розгорнута експозиція творчих робіт архітекторів Івано-Франківська. І що ж побачили городяни?

Виставка точно відобразила рівень спеціалістів галузевої спілки. Бідний, бідний Франківськ...

Цікаво? Пізнавально? Мало би бути. Побачити проект нового міста. Упізнати його творців. Пригадати відомі імена і відкрити нові. А може, - бери вище! - еліта міських зодчих, що цією виставкою демонструє свій потенціал, хоче показати спроможність екстраполювати сучасні архітектурні тенденції на місцевий ґрунт і запропонує концепцію архітектури Івано-Франківська до 2050-го року? Принаймні, такий тон задають світові архітектурні салони. Дарма чекали.

Виставку творчих робіт архітекторів міста організувала обласна організація Національної спілки архітекторів України. Подію приурочили до Дня архітектури України, який вважається професійним святом архітекторів. За пострадянською традицією, свято кожного цеху чи служби супроводжується звітним показом досягнень і бенкетом по тому. Так сталося і у нашому разі. Архітектори повісили стенди і забралися святкувати. Всеміський огляд їхніх творчих здобутків не передбачав зворотної комунікації.

«Вийшли зі своїми роботами на вулиці, бо люди не ходять у виставкові зали. Щоби якомога більше городян побачили наші роботи. Ми показуємо, на що годні, - розтлумачив нашому кореспонденту заступник голови Спілки архітекторів області Олександр Микуляк. - Бо люди кажуть, що все погане в місті - від архітекторів. А все добре - то зробилося саме собою. В експозиції є вже реалізовані проекти, окремі запроектовані об'єкти і перспективні містобудівельні плани...»

Частину виставки франківці справді могли бачити - якщо заходили в управління архітектури і містобудування міськвиконкому. На стендах звідти подано проекти детального планування нових житлових мікрорайонів міста, які взяті за основу розвитку Франківська. Окремі з них - просто творчі нариси, на які авторів надихнула тіснява в межиріччі Бистриць. Тішить, що вони, за браком коштів, ніколи не будуть втілені. Як-от перспективна забудова житловими висотками «німецької колонії» і знесення приватних особняків на Височана, Індустріальній, Шота Руставелі та прилеглих вуличках.

Якщо вірити виставці, то в нашому місті творчо працюють трохи більше десятка архітекторів, кілька родин і архітектурних династій. Когось, напевно, саме тепер покинула не тільки муза, але й професійність. Інакше як розуміти вицвілий стенд з «бородатим» проектом - «житлові будинки в межах Короля Данила - Пилипа Орлика - Бельведерської (за генпланом)». По-перше, пропонувати на огляд візуально неякісний продукт - себе не поважати. І городян, до речі, також. По-друге, виставлятися зі старими речами означає не мати нових. Вицвіла стрічка вже майже «поховала» дані авторів проекту. Не віриться, що брендові архітектори Володимир Лукомський та Володимир Гайдар погодилися з такою себе презентацією.

У такому ж розпливчатому стані висів на виставці проект реконструкції павільйонів при вході на міське озеро. Назви павільйонів «Колібрі» та «Сова» надихнули авторів на скляні перебакарені піраміди, з'єднані арматурою. На одній з ілюстрацій на цьому хай-теківському містку видно кріселка. Кафе, треба розуміти творців, нависло над стоянкою для машин, на яку перетворився майданчик та тротуари обабіч колишніх павільйонів. Про авторів проекту стенд не повідомляв. І добре. Не одному франківцю, судячи з відгуків, хотілося нам'яти вуха кріейторам. Хоча б за автомобільну домінанту.

Тему металу, скла й бетону в Івано-Франківську максимально опрацювала проектна студія «Ю.М.І» (Олександр Микуляк&K). Неофіційні джерела твердять, що саме такі уподобання мали два попередні головні архітектори міста. Ну, а зробити проект дорогого кварталу в центрі міста - квадрат, обмежений Бельведерською, Довгою, Тичини і Новгородською, в центрі розташований речовий ринок, - це неабиякий заробіток. Отож, модернізм. Пласкі дахи, рівні монотонні фасади. Образний вислів «призми зі скла й бетону» передає загальний характер запроектованих будівель. Такий мікрорайон міг би статися будь-де - у Сіетлі, Бангкоку, в Дубаях, на околиці Лос-Анджелеса. Такий собі офісно-торговий центр амбіційного міста у країнах, що розвиваються. Абсолютно універсальний і цілком безликий.

Страшно подумати, що висотний блискучий монстр може бовваніти над Катедральним собором, кварталом Ринок та міською ратушею. Легенда Франківська розбита на друзки. А «Легенда-центр» - просто невеличке непорозуміння: немовля, відкинуте від родини. Як і проект спортивно-оздоровчого комплексу з готелем на 35 номерів в Івано-Франківську - комплекс із чотирьох поламаних трикутників, хаотично утиканий мансардними вікнами. Очевидно, спроба деконструктивізму? Та ще той «зореліт» - торговельно-розважальний центр на Калуському шосе, створений в традиціях хай-теку. Плаский дах стилізований під злітну смугу, на якій приземлився «космічний човник». Його «ніс» виконує роль дашка перед входом. Щоби оцінити велич задуму, треба бачити конструкцію, яка вже будується, виключно згори. Може, в тамтешньому нічному клубі постійним відвідувачам пропонуватимуть гелікоптери...

«Космічна» церква - проект храму на Коновальця - як альтернатива канонічній архітектурі. Це також учорашній день Європи і світу. Ще в 1990-х відбувся злам архітектурного мислення, який торкнув усі без винятку країни. Змінилося ставлення до історичної спадщини. Спеціалісти взялися за її детальне вивчення для реставрації і реконструкції. Архітектуру вивели в розряд засобів духовної комунікації. У містобудуванні ці тенденції вилилися у відновлення регулярної забудови, відродження поняття середовища і фасаду, прагнення знайти місцеву регіональну своєрідність. Пласкі дахи і скляні фасади залишилися в минулому. Теперішній побудові властиві симетрія, пропорційність і перспектива. Відбувається відтворення історичних прототипів. Використовуються символи. Їх значення підсилюється колористично. Запроваджено поняття споруди як метафізичної метафори індивідуальності людини. Тенденції сьогодення подають архітектурні енциклопедії. Зокрема, Джонатан Гленсі. Про них пишуть спеціалізовані галузеві журнали.

Ті, хто хоч трохи цікавиться архітектурою і дизайном, знають, наскільки цікаві і непередбачувані роботи презентуються на спеціалізованих міжнародних фестивалях. Там плавляться й мікшуються ідеї та практика, постають нові форми, стилі, матеріали. Вже зараз організатори «World Architecture Festival-2011», що відбудеться 2-4 листопада у Барселоні, говорять, що головною темою форуму буде концепція міст 2050-го року. Основна ідея міст майбутнього - біокліматична та екологічно стійка (в т.ч. «зелена») архітектура. Планка задана. А творчий порив або є, або його немає.