На початку літа уряд зобов'язав українців викидати посортоване сміття

На початку літа уряд зобов'язав українців викидати посортоване сміття. В один бак — органічні відходи, в другий — скло, у третій — пластик. За порушення цього правила можуть оштрафувати на 340–1700 грн.

Про західний досвід сортування сміття та інші інфраструктурні перетворення розповідає Петро Тима, голова Об'єднання українців у Польщі.

— Дбати про довкілля мусить не лише уряд, а й громадянин. Бо сміття по собі залишає кожен житель. Коли ви беретеся до сортування відходів, мусите насамперед створити інфраструктуру, яка змінила би ставлення людей до цієї проблеми.

У Польщі 20 років тому і підприємці, й прості громадяни вивозили сміття у ліси, кидали за паркани. Але це припинилося, коли біля будинків поставили нові баки для непотребу й почали наглядати за ними. Фірма, яка їх вивозила, перевіряла, чи у зручному місці стоять контейнери, за який час вони наповнюються. Бувало, після вихідних нікуди винести сміття. Тоді фірму змінювали на іншу. І так було доти, доки все налагодили. Кожен будинок має свого керівника, так званого "господаря дому". Його обов'язок — доглядати місця, де стоять баки.

Щоби було чистіше, потрібно запровадити конкуренцію на ринку сміттєпереробки. У нас зараз немає монополіста. Фірми не лише вивозять відходи з-під будинків, а й постачають жителів відповідними мішками для сміття, скла, паперу тощо. Щоб людина не їхала у спеціальні крамниці шукати різних мішків, а мала їх під рукою. Тобто від держави, органів місцевого самоврядування мусять бути не лише штрафи.

Окреме питання — ремонтні роботи, після яких залишаються будівельне сміття, стара техніка чи меблі. У Польщі адміністрації організовують чергування фірм-прибиральників і повідомляють жителів, коли машина приїде по мотлох. Це буває раз на місяць.

Сміття є прибутковим для безхатьків. Вони полюють на скло, папір. Контейнер для скла сконструйований так, що з нього нічого не вибереш. А баки для паперу зробили важчими, аби їх не можна було перевернути чи перенести деінде. Місце для складування старих меблів чи холодильників заґратували.

Іще одна реформа, про яку говорять в Україні, — водопостачання. Коли я приїхав жити до Варшави на початку 1990-х, система водопостачання була подібна до української. Воду з крана, доки не прокип'ятиш, не можна було пити. Зараз вона цілком придатна до пиття. Бо запровадили європейські норми якості, а під них за 10 років поміняли всю систему труб і очищення.

Цей позитивний стрибок у реформах зробили за гроші Євросоюзу. Кошти йдуть не лише на збирання сміття чи очищення води, а на реконструкцію старих житлових будинків. Так само за європейські гроші проклали велосипедні доріжки, що було дуже актуальним для Варшави. Зараз люди приїжджають на роботу на роликах. Чотири роки тому це було неможливо, бо дороги і тротуари в деяких районах столиці були просто жахливі. Так само відбулося з оновленням міського транспорту: частка грошей із держбюджету, частка фондів Євросоюзу — і купуєте на відкритих конкурсах якісні автобуси, трамваї. Але тільки не в монополіста.