В Івано-Франківську презентували візуалізовану хроніку міста
Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2011-06-18 04:45:50
Кожне місто, яке себе поважає, має свої історичні метрики чи хроніки. Такими метриками,що містять візуалізовану історію міста, є альбоми з фотосвітлинами та поштовими листівками.
Цими словами відомий на Прикарпатті історик і краєзнавець Іван Монолатій розпочав презентацію виданого нещодавно яскравого альбому «Івано-Франківськ на давній поштівці». Книга вийшла друком у видавництві «Лілея НВ» під редакцією голови об’єднання краєзнавців «Моє місто» Зеновія Жеребецького, для якого видання альбому – це не просто робота упорядника. Це вінець його 20-річного захоплення колекціонуванням поштових карток. Як стверджує пан Жеребецький, спочатку його як колекціонера цікавили поштівки з видами його рідної Коломиї, проте з часом серед них почали з’являтися також види старого Станіславова. При цьому «Івано-Франківськ на давній поштівці» не є дебютом колекції історика у книжках. Вперше окремі її елементи було використано у книзі «Наш Станиславів», в подальшому листівки з колекції використовувались як ілюстрації до номерних видань краєзнавчого об’єднання «Моє місто» і навіть видавались окремо. До нового альбому увійшли 303 поштові листівки, видані протягом 1898 – 1899 років у Чернівцях, Перемишлі, Львові, Відні, Кракові, Будапешті та звісно ж Станіславові.
Власне, нова книга – це така собі екскурсія старим містом, яка розпочинається з Майдану Шептицького і далі проходить через середмістя до улюбленого упорядником парку ім. Шевченка.
Альбом видано українською та німецькою мовою і стане в нагоді численним гостям нашого міста, а тому заступник Івано-Франківського міського голови Михайло Верес вже озвучив намір міської влади закупити близько сотні видань як подарунки іноземним партнерам обласного центру Прикарпаття. «Думаю, - підсумував презентацію Зеновій Жеребецький, - що чужоземець, який перегляне мою книгу, відкриє для себе привабливе українське місто-сад Станіславів. Запрошуємо до мандрівки Івано-Франківськом».