Психологія іспиту: Вступникам допомагає самоконтроль

Для більшості цьогорічних абітурієнтів червень асоціюється не з початком літа, як завжди, а із зовнішнім незалежним оцінюванням. Це означає надмірні хвилювання, стрес та посилене навчання. Адже від успішного складання тестувань залежить результат вступу до ВНЗ. Проте, попри важливе значення цих екзаменів для майбутнього абітурієнтів, не варто впадати в паніку.

Як цей період зробити легким, продуктивним у навчальному плані та як навчитися стримувати свої емоції, розповідає директор центру практичної психології і соціальної роботи обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Оксана Хомин.

— Чи є якісь поради для того, щоби краще запам’ятовувати матеріал?

— Є рекомендації — менш чи більш наукові. Найбільш логічно — це структурувати той матеріал, який хочете запам’ятати. Можна викласти його у вигляді схем, таблиць, графіків, позначити зв’язки стрілочками, виділити їх різними кольорами. За такої умови включиться не лише логічна, а й зорова пам‘ять.

Є поняття «магічної сімки». Деякі науковці стверджують, що людина схильна запам’ятовувати сім елементів: сім слів, сім речень тощо. Тому текст доцільно дрібнити на такі складові, які включають до семи компонентів, тоді нібито набагато легше запам’ятовується текст.

Дуже важливо не зазубрювати інформацію, а запам’ятовувати матеріал осмислено, не механічно. Адже будь-яке емоційне напруження відразу цю беззмістовну інформацію стирає з пам’яті. Має бути логічна послідовність, треба будувати логічні зв’язки та асоціативні ряди.

— Розкажіть детальніше про особливий розпорядок дня під час складання іспитів, приміром, коли найкраще лягати спати і прокидатися?

— Річ у тому, що тут варто враховувати індивідуальні біоритми — поділ на «жайворонків» та «сов». Якщо дитина звикла лягати спати пізно, вона спокійно може вчитися допізна, якщо дитина звикла лягати спати швидко, то їй не варто затримуватися зі сном. Взагалі матеріал найкраще запам’ятовується, засвоюється зранку, на свіжу голову. Але разом з тим, якщо дитина знає, що ввечері може спокійно працювати, то вона може вчитися і ввечері. Єдине, що сім-вісім годин сну — це обов’язковий мінімум.

Крім того, між заняттями обов’язково треба робити перерви  для того, щоб відпочити, зайнятися фізичною працею, пограти в ігри, поспілкуватися з друзями...

— Яким повинно бути харчування?

— Під час навчання дитина мусить добре та збалансовано харчуватися. Скажімо, їсти багато горішків, адже вони значною мірою стимулюють розумову діяльність, як і шоколад. Звичайно, не треба зловживати, але чорний шоколад і горішки — це те, що найкраще стимулює розумову активність. Загалом, повторюся, їжа має бути збалансованою.

— Як правильно психологічно налаштовуватися абітурієнтам до складання ЗНО, аби позбутися зайвих емоцій?

— Звичайно, хвилювання все одно буде, адже будь-який екзамен, будь-який залік — це завжди переживання, хвилювання, дитина готується до чогось, чого вона не знає. Тому під час підготовки важливо хоча б частково звикнути до ситуації, змоделювати різні варіанти складання ЗНО. Оскільки тестування обмежені в часі, то варто потренуватися, виконуючи різні схожі між собою варіанти завдань на час. Такі вправи допоможуть адаптуватися і звикнути до ситуації тестування — як психологічно, так і емоційно.

Крім того, дуже важливо, щоби дитина могла спокійно готуватися до тестів, тобто мала створені сприятливі умови. Це завдання батьків. Під час підготовки потрібно виключити різноманітні зовнішні впливи — те що відволікатиме увагу: мобільний телефон, телевізор, книжки, диски. Треба чітко планувати свій час на підготовку: чітко визначити обсяг інформації, яку маєте вивчити за певний відрізок часу. Дуже важливо робити перерви, навчання — це добре, але відпочивати необхідно. Найкращий відпочинок під час розумового навантаження — фізичне навантаження. Це не обов’язково фізична праця, хоча помити посуд чи підмести в хаті або ще щось зробити по господарству — дуже добре. Також можна піти погуляти, подихати свіжим повітрям. Фізичне навантаження під час прогулянки дає можливість відпочити інтелектуально. Після цього набагато легше знову відновити навчання.

— В день складання іспиту як опанувати панічний страх, хвилювання тощо?

— Перед ЗНО треба добре відпочити, добре виспатися. Для саморегуляції психічних станів можна використовувати різноманітні техніки — переключення уваги, самопідбадьорювання, самопереконання,  самонавіювання, самонаказ...

Емоційне напруження проявляється ще у фізіологічному напруженні, тому насамперед треба розслабити м’язи. Зайшовши до класу, сядьте на крісло й розслабтеся, заплющіть очі і перестаньте думати про переживання. Адже вчені доводять, що діти погано виконують завдання не через переживання, а через те, що думають про те, що переживають. А загалом переживання стимулюють активність мозку. Тому бажано перед початком іспиту повністю розслабитися, забути про те, що зараз треба писати відповіді на тести, можна переключити свою увагу на що завгодно.

— І насамкінець: який експрес-метод боротьби з хвилюванням?

— Розслабтеся, не спішіть відразу відкривати зошити і читати завдання. Коли вже прочитали завдання — не думайте, що ви нічого не знаєте. Спочатку завжди здається, що нічого не знаєш, але таких учнів, що нічого не знають, немає, в принципі навіть двійочник таки щось знає. Починати бажано все-таки з легшого завдання, бо якщо ви чогось не знаєте, то з часом можете це пригадати чи інтуїтивно вгадати. Вірте в свої сили!