Микола Азаров для івано-франківських чиновників — не авторитет?

Ймовірно, керівництво Івано-Франківського МВК разом із міським головою Віктором Анушкевичусом не слухають українського радіо і не читають, зокрема, газету «Урядовий кур’єр». Тому-то й змушені оприлюднити цитату дня одного з перших державних мужів, які постійно фігурують на першій сторінці цього центрального видання.

«До кінця 2011 року ніякого підвищення комунальних тарифів не буде», — так потішив українців прем’єр-міністр України Микола Азаров, а «Урядовий кур’єр» у номері за 17 травня підтвердив цю феноменальну цитату ремаркою: «У Кабміні не бачать економічних підстав для нового підвищення». На що пересічні споживачі, напевне, вкотре чортихнулися після цілого шквалу підвищень на газ, електроенергію, проведених на догоду МВФ у першому кварталі.

Та от біда — Микола Азаров для івано-франківських чиновників — не авторитет. Наприкінці травня на апаратній нараді в міськвиконкомі наші комунальники знову порушили тему коригування тарифів на водопостачання і водовідведення «до економічно обррунтованих», а також квартплати, котрі нібито найнижчі в державі. Вони так настирливо про це говорили, що міський голова без будь-яких заперечень розпорядився підготувати відповідний проект рішення на розгляд МВК.

По-перше, це ніяк не стикується з потішною цитатою від М. Азарова. Тим більше, що іванофранківці ще не «привикли» до березневого підвищення ціни на воду. По-друге, як можна коригувати квартплату в період реорганізації недолугих житлово-експлуатаційних організацій в житлові управління? Відповідне рішення міська рада затвердила ще в лютому, але до конкретного його виконання досі ніхто не приступив.

Єдине, на що сьогодні здатні житловики, — це, як не прикро, підмітати подвір’я, з чим успішно справляються виключно сумлінні двірники. Решту шість послуг (у будинку без ліфтів), означених відповідним рішенням міськвиконкому, нам надають лише за умови, що ми самі купуємо труби тепло- чи водопостачання на заміну зношеним, матеріали для побілки та фарбування сходових маршів тощо. Щоб ці витрати нам зарахували, крім чека, потрібно подати ще й копію ліцензії підприємця на право торгувати відповідним товаром (бо цього від ЖЕО вимагають податківці). Які треба мати нерви, щоб корогодитися з таким обслуговуванням та ще й з винагородою для маляра чи слюсаря у формі щомісячної квартплати (приміром, для власника «двокімнатки» це 28 гривень)?!

Мимоволі напрошується запитання: то який сенс «підгодовувати» новим тарифом численні штати досі сущих ЖЕО, коли вони не відробляють старого? Це ж не що інше, як чергове знущання над пересічними виборцями.