Богдан Томенчук: ЗНО буде без сенсацій

Нині, 2 червня, з обов’язкового тесту —  з української мови та літератури розпочалася сесія незалежного зовнішнього оцінювання. 2011 року в поєдинку знань візьме участь рекордно мала кількість абітурієнтів — понад 250 тисяч учасників. У Чернівецькій, Закарпатській, Тернопільській та Івано-Франківській областях зареєструвалось на ЗНО понад 28 тисяч осіб, торік — близько 38 тисяч.

Загалом найпопулярнішими предметами серед абітурієнтів цих регіонів, окрім української мови та літератури, обов’язкового тесту, є історія України та математика. Зазначу, що ще торік ці тести були теж обов’язковими, абітурієнт вибирав, що йому краще складати — історію України чи математику. Тепер обов’язок знову обмежили лише українською мовою та літературою.

Зважаючи на зменшення кількості потенційних студентів, івано-Франківський регіональний центр оцінювання якості освіти (іФРЦОЯО) зменшив кількість пунктів тестування. «Ми намагалися зробити так, аби людям було максимально вигідно добиратися до них, проте це не означає, що ми робитимемо пункти тестування на кожній присадибі», — наголосив директор ІФРЦОЯО Богдан Томенчук на прес-конференції для журналістів. Отже, на Прикарпатті створено 137 пунктів тестування в Івано-Франківську, Калуші та Коломиї. Богдан Михайлович, зазначив, що певна частина дітей з Коломиї чи Калуша тестуватиметься в Івано-Франківську і навпаки.

Наголошу, що на пункт тестування варто приходити заздалегідь. Крім того, обов’язково треба мати з собою  документ, за яким відбулася реєстрація, — оригінал паспорта або свідоцтво про народження; оригінал сертифіката ЗНО; запрошення-перепустку. Також варто запастися кількома ручками з чорною пастою, під час складання тестів дозволяють мати прозору пляшку з водою та носову хустинку. і головне, звертаюся до абітурієнтів, — не панікуйте, зберіться з думками та з холодною головою виконуйте тестові завдання, адже від них залежить, чи проведете наступні п’ять років в аудиторіях омріяного ВНЗ.

Детальніше про перебіги та ризики цьогорічного ЗНО розмовляємо з директором Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти Богданом ТОМЕНЧУКОМ.

— Богдане Михайловичу, спрогнозуйте, яким буде ЗНО-2011?

— На території Івано-Франківського регіонального центру і на території всієї України воно буде дуже нудним (усміхається), без жодних сенсацій, бюрократично — вивіреним, юридично — справедливим і морально — абсолютно чистим.

— Яких ризиків чекати?

— Я не думаю, що тепер є ризики, які залежать від регіонального центру. Регіональні центри на своєму рівні підготовлені фундаментально, обргунтовано використано досвід, реалізовано якісь нові ідеї, тобто ризиків на рівні центрів я не бачу. Найголовніший ризик, але ми ніколи його не позбудемося, — шкільний туалет, де можна знайти відповідь щонайбільше на два запитання. Проте це не принципова ситуація, вона ні на що вплинути не може.

— А як із конфіденційністю та захистом від просочування інформації?

— Захист інформації на рівні центрів буде в такому ж статусі, як і раніше. Я не думаю, що комусь є смисл бавитися у витікання інформації, тому що витікання інформації стане моментально відомим. Шило в мішку не сховати. Витікання інформації в нашій системі має прізвище, ім’я і по батькові. Якщо хтось захоче ризикувати своїм прізвищем та «енною» кількістю років біографії, — це його приватні проблеми.

Чутки про просочування інформації — це «ловля лоха на живця». Це нереально. Коли щось буде не так, повірте мені, ми це приховувати не будемо, хоча я переконаний, що ніякого просочування інформації не буде.

— Дуже багато освітніх фахівців говорять, що з кожним роком вплив ЗНО на вступ до ВНЗ нівелюється. Як ви ставитеся до таких висловлювань, як вважаєте ви?

— Думаю, що вони абсолютно мають слушність. Безумовно, що люди, які нагрівали руки на вступній кампанії, не будуть сидіти склавши руки, вони щось робитимуть. І спроби повернути «старі добрі часи», коли все вирішувалося за допомогою телефону, а не за допомогою тесту, були, є і будуть. Думаю, що не найкраще рішення повернути як важіль вступу середній бал атестата. На мій погляд, якщо комусь здається, що діти перестали вчити інші предмети, то розчарую їх, адже вони ніколи не вчили всі предмети, а лише ті, що треба для вступу. Якщо хтось дуже за це переживає — вводьте інтегрований тест і там підтверджуйте, що в мене атестат «золотий», а не «срібний». В одній з областей — в якій, називати не буду, аби честі не вривати, — торік комп’ютер легесенько виявив десь близько 30 «золотих» медалістів, чий середній бал атестата був десь 195, а середній бал сертифіката — 150. і це не вина вчителя, ці стосунки, які складаються, — це дзеркало суспільних обставин. Це не найкращі суспільні обставини, тому що ЗНО — чинник національної безпеки.

— Чи відчув регіональний центр зміну керівництва УЦОЯО?

— Створено практично ідеальну систему, вона може жити якийсь час без зовнішніх зусиль над собою. Тому система працює, і якщо їй не будуть сипати піску в колеса, то вона буде працювати. Інше питання, чи на всі суспільні запити, чи на всі ризики відповідатиме завтра. Нині нам дуже важливо, аби був закон про зовнішнє незалежне оцінювання. У нас дуже багато речей робиться на добрій волі, на персональних домовленостях. Я не організатор, я агітатор. А я мав би бути виконавцем тої волі, яку продиктував закон. Росія такий закон має, Білорусь теж, та всі довкола, окрім України. Одні ми п’ятий рік ходимо навколо і боїмося сказати, що це все має бути виписане, бо потім з’являться середній бал атестата, середній бал свідоцтва за дев’ятий клас, це ж нетяжко ці речі притягнути за вуха, потім і колір очей напишутьѕ Поле для маневру широчезне, а закон має його чітко визначити.

— Що ви можете порадити учасникам ЗНО?

— Вірити в себе і ні в кого іншого. Ситуація дуже для них сприятлива. Мала кількість абітурієнтів, порівняно з тою кількістю місць, які є у ВНЗ, практично кожному гарантує місце на студентській лаві. Але нехай це їх не розхолоджує, тому що навіть не наявність диплома відіграє роль, все-таки вирішальними є знання. І якщо вони прийдуть знаючими нині, вони вийдуть з ВНЗ висококласними спеціалістами, вони будуть затребуваними. Формувати цю ситуацію затребуваності треба починати з себе.

Хай ситуація, котра нині склалася на абітурієнтському ринку, не розхолоджує, хоча їхній вступ буде простішим, аніж їхніх попередників та наступників. Але якщо ця легкість і ця простота знівелюють їхні зусилля, то гріш їм ціна. Випадок треба ловити за хвіст, а не тягнути за роги. Треба готувати себе до складніших речей.

— На вашу думку, в чому основна таємниця успішного складання ЗНО?

— В знаннях! Головне — розбиратися в базисних основах тієї чи іншої галузі знань.

— Колишній директор УЦОЯО Ігор Лікарчук наголошував, що ідеальних тестів не існує. Як ви можете оцінити їх якість та складність?

— Добрий тест — як добра світового рівня поліклініка, коли людина виходить з останнього кабінету й отримує всю характеристику свого організму, це ж стосується доброго тесту. Але створити добрий тест, напевне, не набагато легше, аніж створити таку поліклініку. Єдине, що тішить, це те, що якщо є якась помилка і недоліки в тесті, це не спотворює загальної картини. Це дуже важлива річ. Тобто недолік не робить дурного мудрішим, а мудрого — дурнішим. Так, він може створити якийсь психологічний дискомфорт, емоційний вибух, але він не спотворює загальної картини.

А тестологія, як і все на світі, потребує вдосконалення. За цим  і стоїть питання інтелекту, конфіденційності. Ми би хотіли мати банк тестів, але попробуйте тоді забезпечити конфіденційність, біда в тому, що людей, які годні писати високоякісні тести, обмаль. Їх треба виховувати, їх треба вчити, їм треба відповідно платити. Поки цього не зрозуміємо, ми будемо мати такі колізії. Єдине, ще раз повторю, ці колізії не впливають на загальну картину.

— І наостанок, можливо, дасте якісь настанови чи висловите слова подяки.

— Я хочу наперед подякувати людям, які підуть в аудиторії організовувати цей процес. Роблять це вони за копійки, але від них залежить надзвичайно багато. Я хочу від їхнього імені гарантувати отим 28 тисячам абітурієнтів, що їхня доля — в чистих руках. Без довіри в організації цієї справи — нікуди. Я дуже радий, що за всі роки жодна людина, котра з нами співпрацювала, не дала підстав цю довіру замінити тотальним контролем.