На Прикарпатті знову закладають молоді сади

Після п'ятирічної перерви практичний семінар з догляду за садами відбувся на базі ТОВ «Степан Мельничук» у с.Турці на Коломийщині, де ростуть і плодоносять знамениті сади Михайла Вишиванюка: 180 га яблунь, вишень, слив, горіхів, ягідних кущів тощо.

Учасниками обласного садівничого семінару були начальники управлінь агропромислового розвитку РДА, керівники інспекцій захисту рослин у районах та садівничих господарств, а також представники ТОВ «Габен», «Самміт-Агро-Юкрейн», «Сингента», інших відомих фірм, які ознайомили зібрання з новітніми й безпечними для бджіл та джмелів засобами захисту плодових дерев від хвороб і шкідників, з ефективними технологіями вирощування плодів і ягід.

Зазначалося: з 2005 року й донедавна садівнича галузь на Прикарпатті переживала далеко не найкращу пору. Брак уваги поступово призводив до її занепаду. Тим часом наш ринок заполонили привізні фрукти і ягоди. І лише торік крига дещо скресла.

Водночас, переконаний директор ТОВ «Степан Мельничук» Мирослав Червінський, найбільші прибутки в аграрному виробництві можна мати якраз із садівництва. Хоча цей промисел доволі затратний, але якщо обходиться без заморозків, градобою чи іншого стихійного лиха, то за умови належного догляду за плодовими насадженнями урожаї з них можна отримувати доволі високі.

До слова, турківське ТОВ «Степан Мельничук» постачає фрукти в закриті установи області, в тому числі у школи та дитячі садки. Тому тут доволі обережно використовують під час догляду за садом хімічні препарати.

«Наші яблука не мають такого товарного вигляду, як ті, що їх завозять з-за кордону, – зізнався журналістам з обласного центру Мирослав Червінський. – Та ми й не прагнемо до того. Якщо в Польщі обприскують фруктові масиви, щоби захистити їх від хвороб та шкідників, які насідають, по 16–18 разів за сезон, то ми стараємося це робити лише три-чотири рази. Щоб не нашкодило нашим споживачам, надто ж дітям. Це ж рекомендуємо і своїм колегам-краянам, для чого, власне, й проводимо такий захід».

Керівник ТОВ «Степан Мельничук» також висловив сподівання, що, крім чинної і, за його словами, «досить суттєвої урядової програми на підтримку сільгосппідприємств, зокрема щодо закладання молодих садів, запрацюють незабаром й інші державні стимули розвитку галузі».

Мирослав Червінський навів приклад сусідів-буковинців, які нині масово закладають молоді сади. А почали такий рух на Чернівеччині не лише в сільгосппідприємствах, а й в особистих селянських господарствах ще раніше. Недарма нинішньої зими на ринках Івано-Франківська домінували йони та інші сорти яблук саме з Буковини.

«2010-го в області заклали 57 га молодих садів на Тлумаччині, Долинщині та в деяких інших районах, – розповів начальник недавно створеного управління садівництва, виноробної та консервної промисловості головного управління агропромислового розвитку ОДА Ігор Микитюк. – Цього року, прогнозуємо, їх буде як мінімум удвоє більше. Адже лише 120 га яблунь збираються посадити у ТОВ «Степан Мельничук»… Радий, що на базі цього сільгосппідприємства нам вдалося ознайомити наших краян – слухачів семінару зі взірцевим садівничим господарством. Може, й заохотили когось на рух у цьому напрямі. А ще цей захід відбувся в рамках створення в області Асоціації садівників. Така громадська організація допоможе нашим виробникам вклинитися в ринок. Адже там, як знаєте, існує неабияка конкуренція. Кожному самотужки туди ввійти вельми проблематично. Завдяки ж спільним діям, сказати б, асоційованих садівничих господарств можна буде формувати великі партії фруктів та ягід, аби виходити на серйозні ринки, як мовиться, вагомо і зримо. Ця ж структура посприяє нам і в розвитку переробки, яка поки що в зародковому стані».

З відгуків учасників семінару: «Це дуже добре, що на Прикарпатті знову закладають молоді сади. Михайло Вишиванюк хоче, аби садів було більше, родили вони рясно і в плодах не було хімії».

За словами представника фірми «Сингента» на Тернопіллі й Івано-Франківщині Василя Романюка, «тому, хто має на своїх плечах хоч 150 га саду, потрібно давати «Героя».

 друкувати