Анальгін - єдині ліки, яким реклама не потрібна

Анальгін - єдині ліки, яким реклама не потрібна. Ми з дитинства пам'ятаємо поради мам та бабусь: болить голова чи живіт, жіночий біль, біль у спині, нозі чи руці...? Рецепт один - випий анальгін, і все як рукою зніме. Навіть якщо зуб ниє - поклади півпігулки на нього, і все, болю нема.

На жаль, українці зовсім не поінформовані, що Всесвітня організація з охорони здоров'я вже п'ятий десяток років намагається викорінити звичку до популярного препарату.

"Надто ризиковано"

Препарат з'явився у 1920 році. Його синтезував німецький хімік Людвіг Кнорр. Причому - випадково. Кнорр шукав покращену формулу для інших популярних на той час ліків - пірамідону. Вчений хотів, щоб пірамідон краще розчинявся у воді. До традиційної формули він додав залишок сірчаної кислоти, і вийшов розчин, який за ефектом настільки переплюнув свого попередника, що отримав власну назву - анальгін.

Через півстоліття тріумфальне розповсюдження анальгіну по світу почало змінюватися масою тривожних повідомлень про небезпечні побічні дії. Частина лікарів у той момент навіть стверджувала про смертність у 7% випадків вживання. У 1970-му ВООЗ рекомендувала всім країнам відмовитися від застосування анальгіну.

Зараз не купиш його в аптеках розвинутих країн, зокрема США, Канади, Британії, Німеччини, Норвегії, Данії, Швеції, Австралії та Японії.

«Занадто високий ризик для здоров'я». Так ще у 1977 році обґрунтувало своє рішення про заборону анальгіну американське Управління з контролю за їжею та ліками. І з тих часів підтверджень про «занадто» стало ще більше.

У чому небезпека?

У нашій країні важко знайти людину, яка не вживала анальгіну. Але, мабуть, ще важче знайти того, хто читав інструкцію перед тим, як ковтати ці пігулки. Якщо вирішите це зробити, вас чекає три протипоказання: якщо вам немає 12-ти, якщо у вас алергія на будь-яку складову пігулок та якщо ви вагітні. Якщо це не про вас, далі в інструкції - довжелезний перелік побічних ефектів. Від шуму у вухах до синдрому Лайелла. Його ознаки - раптовий стрибок температури і зсипання тіла болючими пухирцями, що будуть сходити разом зі шкірою.

Але найбільша загроза - це захворювання крові - агранулоцитоз. Саме через це авторитетний британський підручник «Клінічна фармацевтика» називає анальгін «скандально відомим».

Британці підтвердили це тавро численними дослідженнями. Цікаво, що одне з них частково фінансував сам виробник анальгіну - компанія «Hoechst». Проводив це дослідження відділ фармакологічної епідеміології Бостонського університету. Медики аналізували пацієнтів з різних лікарень різних країн - Барселони, Берліна, Мілана, Будапешта, Софії та Стокгольма. Дані з половини досліджуваних міст показали: ризик отримати захворювання крові у тих, хто вживає анальгін, у 23 рази вищий!

Що таке агранулоцитоз? Це коли в крові зменшується кількість лейкоцитів і гранулоцитів (клітин білої крові), які захищають наш організм від усіх зовнішніх і внутрішніх ворогів. Як наслідок, у людини знижується імунітет і вона стає вразливою до всіляких інфекцій, бактерій та грибків.

Проявляється агранулоцитоз, як страшна ангіна - сильним нездужанням, виразками в глотці і в роті, лихоманкою. Лікування цієї недуги вкрай складне. Таких хворих треба тримати не просто в лікарнях, а у спеціальних стерильних боксах, щоб уникнути інфікування. Найстрашніше тут те, що ця хвороба має високий рівень смертності - до 80 відсотків. Навіть коли людину вдається врятувати, повністю відновити організм після хвороби неможливо.

Що про все це думає Міністерство охорони здоров'я України? В його рекомендаціях для лікарів анальгін пропонується призначати без особливих застережень. «Головний, зубний біль, невралгія, радикуліт, міозит, біль під час менструації», - радить вітчизняне МОЗ на 41-ий рік після заклику ВООЗ заборонити анальгін.

Болить? До лікаря!

Ми не візьмемося рекламувати якийсь конкретний препарат на заміну анальгіну. Універсальна порада під час болю: сходити до лікаря. Анальгін, як і безліч інших ліків, - це симптоматичний препарат, який просто не дає сигналу про біль дійти від недужого органу до головного мозку. Перериваючи сигнал пігулкою, ви просто обманюєте свій мозок, але не допомагаєте органу, що страждає.

Маскування симптомів - шлях до ускладнення перебігу хвороби, до запускання недуги. Це світова проблема. Британська фармакологічна компанія «Lloydspharmacy» провела дослідження, яке показало: майже 70% людей не звертаються до лікарів, коли відчувають біль. Замість цього вони шукають препарат, що здатен полегшити їхній стан. Результат - 57% людей з головним болем вживають абсолютно не ті ліки, які їм потрібні, а 70% вчасно не дізнаються, від чого в них болять, скажімо, м'язи.

В Україні, де більшість пігулок можна купити без рецепта, а отже, йти до лікаря ще менше мотивів, статистика може бути значно гіршою.

Автор: Марія ЗЕМЛЯНСЬКА, бюро журналістських розслідувань «Свідомо», для "Галицького кореспондента"