Парламент та уряд мають підвищити безпеку на АЕС після аварії на ''Фукусіма-1''

Українська народна партія вимагає від української влади терміново переглянути енергетичну стратегію України. З цією метою УНП внесла до парламенту проект постанови про проведення парламентських слухань на тему "Енергетична стратегія України та проблема безпеки ядерної енергетики у контексті подій на японських АЕС після землетрусу".

Український прем'єр-міністр Микола Азаров днями заявив, що Україна не збирається переглядати свою енергетичну і ядерну стратегію, оскільки, мовляв, лише багаті країни можуть собі дозволити закриття атомних станцій. Це заявив прем'єр країни, на території якої в 1986 році на ЧАЕС відбулася масштабна ядерна аварія, наслідки якої ми й досі не знаємо, як мінімізувати, не те що – ліквідувати.

Українська енергетична стратегія базується на двох напрямках – розвитку теплової енергетики, яка здатна виробляти більше 60% електроенергії, та розвитку ядерної енергетичної галузі, що нині забезпечує майже 50% енергетичних потреб. Альтернативні джерела виробництва енергії знаходяться в Україні у зародковому стані. Це при тому, що усі без виключення європейські країни планують до 2030 року забезпечувати до 20% виробництва електроенергії саме за допомогою альтернативних джерел та "зелених" енергетичних технологій.

В Україні також не задіяна ще одна перспективна для енергозабезпечення ніша, – енергозбереження. Тобто діючий уряд не бачить нові можливості для енергозабезпечення української економіки, які лежать під ногами, і планує лише продовжувати будівництво нових ядерних блоків на АЕС.

Запевнення уряду про відповідність української ядерної енергетики стандартам безпеки не відповідають дійсності: приміром, найпотужнішу в Європі Запорізьку АЕС будували без розрахунків щодо стійкості від сейсмічних ризиків. Як відомо, нещодавно було ухвалено рішення про оснащення Хмельницької АЕС російськими реакторними установками другого покоління, які розроблялися ще за радянських часів. Ці реакторні установки уже не хочуть використовувати ні в яких інших країнах, – від них відмовилася Болгарія, Китай, та й сама Росія. До речі, сьогодні Китай планує будівництво реакторів 4 покоління за рівнем безпеки. Всі ці фактори вимагають термінового перегляду рішень Верховної Ради України щодо ратифікації угоди між Україною і Росією про добудову Хмельницької АЕС з допомогою відповідних російських реакторних установок.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель уже охрестила катастрофу на "Фукусіма-1", як "аварію, що матиме апокаліптичні наслідки". Меркель – за фахом фізик, і дуже добре знається на проблемах ядерної енергетики. Уже в травні відбудеться самміт "Великої двадцятки", на якому обговорюватимуться питання ядерної безпеки і висуватимуться більш жорстокі вимоги до діючих АЕС. Посилення заходів безпеки призведе до суттєвого подорожчання усіх ядерних енергетичних проектів. Саме такий підхід світової спільноти спричинив заяви багатьох країн світу щодо тимчасової зупинки АЕС або про відмову від подальшого розвитку ядерної енергетики. Днями таке рішення прийняла Венесуела, сьогодні впритул до зупинки ядерних програм підійшла Швейцарія, Німеччина, інші європейські країни. Виходячи із цих обставин, парламент України не має права усуватися від вирішення проблем підвищення безпеки українських АЕС.

І останній штрих, пов'язаний безпосередньо із ЧАЕС. Як відомо, стратегія вирішення Чорнобильських проблем не дає відповіді на питання, – що буде із зруйнованим реактором, в якому знаходяться сотні тонн ядерно-паливних матеріалів, тисячі тонн радіоактивних відходів, прикритих лише "ажурною" оболонкою? Зруйнований реактор на ЧАЕС є ядерно небезпечним, і впоратися з ядерною загрозою Україна може лише з допомогою світової спільноти. Нині діюча енергетична стратегія України не відповідає на питання, що і за який кошт ми будемо робити, коли світова спільнота виставить більш жорсткі вимоги безпеки до країн, які використовують ядерну енергію. Отже, увесь цей комплекс проблем вимагає термінового перегляду і ВРУ, і урядом енергетичної стратегії України, щоб у нових умовах виробити системні засади, які дозволять підвищити ефективність і безпеку ядерної енергетики, розширити можливості впровадження сучасних альтернативних і відновлюваних джерел енергії, зменшити енергоємність ВВП.

Автор: Михайло Савлюк, прес-служба ІФОО УНП