Із земельною проблемою доведеться зіткнутися кожному війтові

Постійна комісія обласної ради з питань розвитку села, аграрної політики, використання земель та регулювання земельних відносин обіцяє зробити свою роботу максимально відкритою для громадськості. Зокрема, щодо тих рішень, які стосуватимуться розширення меж населених пунктів. Для того, щоб об'єктивно вивчити кожне питання, депутати практикуватимуть спеціальні виїзні засідання. Одними з перших комісія розглянула територіальні проблеми двох сіл Долинського району.

За земельну справедливість сільський голова Лолина бореться вже майже 15 років. Річ у тім, що 1997 територію площею понад сто гектарів, яку селяни віддавна обробляють як власні наділи, не було включено до меж цього населеного пункту. Щоб змінити ситуацію, розроблено проект, який має необхідні висновки землевпорядних організацій, погоджений у районній раді та адміністрації. Бракує лише схвалення обласної ради. Громада Лолина прагне включити до своїх меж землі сільськогосподарського призначення, на яких місцеві мешканці вирощують картоплю та овес, або випасають худобу.

А от у іншого села Долинського району — Кальни — плани набагато амбітніші. На 49-ти гектарах, які воно бажає долучити до своєї території, тут планують розвивати зелений туризм, заснувати мисливське господарство та ще й збудувати кілька промислових об'єктів. Для віддаленого передгірського села — це чи не єдиний спосіб вирішити проблему безробіття.

Бажання сільських громад розширювати межі своїх територій сьогодні не є надто масовим явищем, — констатує голова комісії Ігор Шумега. Зокрема, цього року на розгляд обласної ради надійшло лише чотири таких звернення. Головна перешкода — відсутність сучасних генеральних планів забудови. Розробляти їх — надто дороге задоволенням для більшості прикарпатських сіл. Попри це, із земельною проблемою рано чи пізно доведеться зіткнутися кожному війтові. Усім населеним пунктам області, які мають чіткі плани розвитку своїх територій, постійна комісія у справах села і земельних відносин надаватиме юридичну, соціальну й технічну допомогу.

Разом з тим, зазначив Ігор Шумега, необхідно, щоб земельна комісія мала якомога тіснішу співпрацю з комісією екологічною. Хоча б для того щоб покращення інвестиційного клімату не завдавало шкоди клімату природному.