друкувати


У Лісній Слобідці на Коломийщині земля й далі палає

Коломия ВЕБ Портал | Публіцистика та аналіз | 2011-03-14 04:30:03

Ситуація на місці газовиявів біля села Лісної Слобідки на Коломийщині з місця не зрушила — вогонь і далі палає, а бурильні «простріли» жодних результатів не дали. Буровики з листопада минулого року зарплат не бачили, а «польові» — ще за 2009 рік, а цього року всі роботи зупинено через брак коштів. «Просто стоїмо — за три метри від вогню, роботи не продовжуємо, бо нема коштів, пильнуємо, щоб бурова установка не зайнялася», — каже начальник бурової установки Калуської нафтогазорозвідувальної експедиції Тарас Рашкевич...

Ще торік наприкінці вересня під час зустрічі перших заступників голови облдержадміністрації Василя Плавюка та ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України» Василя Федорака йшлося про те, що для локалізації газовиявів на вулиці Кринички у селі Лісній Слобідці потрібно два млн. грн. Та ситуація наразі така, що такі кошти вже необхідні, щоб законсервувати пробурені свердловини, закрити  і розрахуватися за обсяги виконаних робіт Калуською нафтогазорозвідувальною експедицією.

— А для завершення робіт на тій території, де сьогодні розташована бурова установка згідно з договором, потрібно ще півтора млн. грн. держбюджетних коштів, — каже начальник експедиції Богдан Кузьмич. — Працювати складно і через недостатність відповідної інформації про газовияви на розвідувальній площі.

— Є надія?

— Наразі жодного обнадійливого просвітку — тільки обіцянки. Ми вже листами засипали управління промисловості облдержадміністрації. Бо фінансування має бути з Держбюджету...

«Галичина» вже не вперше торкається теми «палаючої землі» у Лісній Слобідці, залучала до дискусії відомих фахівців і науковців. Та, виглядає, що геологорозвідувальні роботи торік восени починали якось поспіхом, без належної наукової підготовки чи дискусії, хоч і з обнадійливими прогнозами щодо локалізації природного газу. Поза увагою залишилася, як на нас, досить раціональна точка зору  академіка Української нафтогазової академії професора Олександра Петровського, який, наголошуючи на її суб’єктивності, зазначав, що використання такого природного газу для опалення будинків — дуже важкий і трудомісткий процес, а саме дослідження може коштувати кілька мільйонів. Науковець розмірковував про можливість хіба що використання газовиявів для сільських парників чи сушарок. А також поділився з практикою приборкання газовиявів в інших країнах, зокрема в Азербайджані: «Неподалік Баку такі газовияви непоодинокі. Їх там використовують як одну з місцевих екзот у туристичній галузі, розвиваючи навколо відповідну інфраструктуру і приваблюючи таким чином туристів.  Є випадки, що через десятки років такі «факели» згасали самі по собі. Але такий газ має горіти — тоді він безпечний».

То, може, і Лісна Слобідка, зокрема «палаюча земля» на вулиці Кринички,  могла б претендувати на таку собі туристичну дивовижу? Звичайно, якщо її належно облаштувати і причепурити. То й вогонь з часом «відробив» би ті кошти, що продовжує нестримно «пожирати», випробовуючи і міцність Держбюджету, і терпіння нафтогазорозвідувальників.

Автор: Ігор ЛАЗОРИШИН
Джерело: Газета "Галичина"