Свої торти арт-кондитер Уляна Коцаба не просто пече, а творить

Це той рідкісний випадок, коли хист і майстерність доповнені добрим почуттям гумору. Уявіть собі: на таці - п'ятикілограмова голова хижого вепра з гострими іклами. А насправді це пісочне тісто, масляно-карамельний крем, шоколадна поливка. Або: родина відпочиває біля каміна. Тато з мамою романсує на дивані, син грається машинками поруч на килимку - шоколадний бісквіт, суфле «пташине молоко» і солодка кольорова мастика.

Свої торти арт-кондитер Уляна Коцаба не просто пече, а творить - придумує, фантазує, втілює. Виходять сюжети - теплі, веселі, іронічні. І смачні. Всі фігурки, прикраси, оздоби на солодкому печиві - їстівні.

Маленькі і дорослі ювіляри упізнають себе у солодких персонажах Уляни Коцаби. Це неабияк їх тішить. Власне, як і автора сюжетів. «Кожен торт для мене має свою душу, - каже Уляна. - Я їх наче народжую. І, як дітей, віддаю в добрі руки...» Відтак кожен торт має свою історію».

От «Вепряча голова» - це подарунок куму на день народження. Із підтекстом. «Кум - затятий мисливець. Два роки ходив на кабана і ніяк не міг уполювати, - розповідає Уляна. - Ми його привітали омріяним трофеєм, але солодким. Побажали, щоби мрія нарешті здійснилася. В наступні вихідні кум підстрілив вепра».

Торт «Для газовика», як його називає авторка, також був особливо вдалий. Після того, як ним привітали ювіляра в Долині, той пішов на підвищення. На трюфельному торті Уляна зобразила газову трубу з краником і чоловічка, який міцно тримає той кран у руках. Тож назву сайту, де Уляна Коцаба викладає фото своїх тортів, - «Здійснення солодких мрій» - можна вважати невипадковою.

Випічка для філолога (іноземні мови), магістра державного управління, мами двох дітей Уляни Коцаби завжди була її хобі. Сім'я захоплення цінувала - тортикам віддавали належне не тільки малюки і чоловік, а й уся родина та друзі. Спочатку Уляна пекла звичайні пляцки - на свята, дні народження найближчим. Ті хвалили і просили повторити. З часом взялася експериментувати. «Якось у неті, вишукуючи на авторитетних сайтах цікаві рецепти, я натрапила на мастичні торти. Мене вразили ці твори мистецтва, - розповідає жінка. - Особливо те, що робить росіянка Жанна Зубова. Кондитер з Пітера має незаперечний авторитет на пост-радянському просторі. Її сайт дивишся, як музейну галерею. Такі дива із тіста та мастики не робить, здається, більше ніхто!»

На сорокаріччя чоловіка Уляна вдала свій перший «художній» торт. «Мені він здавався тоді вершиною кулінарної майстерності, - сміється вона. - Такий трохи кособокий, з лапатими квітами». Руслану сподобався. Ще й так сподобався, що він почав усіляко стимулювати дружину набиратися досвіду. «Тепер я її імпресаріо», - пишається чоловік. З його легкої руки на YouTube з'явилося кілька майстер-класів від Уляни Коцаби - з виготовлення мастичного декору та випічки. «Звісно, йому до вподоби таке моє захоплення. У домі все витають смачнющі аромати. І як не пляцочки, то обрізочки комусь попадають», - жартує Уляна.

Жарти жартами, але слід зауважити, що кожен торт - велика робота нестримної жіночої уяви і тендітних жіночих пальчиків. «Сама випічка потребує найменше зусиль і часу, - відкриває завісу майстерні жінка. - Дві-три години для того, щоб спекти коржі, збити креми, перекласти. А от далі - залежно від задуму. Фігурку людини, наприклад, я ліплю годину. Троянду можу зробити за шість хвилин. Але на весільному торті може бути сто квіток...»

Рецепти тортів Уляна зібрала з родинних кулінарних книг, отримала від майстрів з мережі. Зараз арт-кондитер має на озброєнні сім класичних тортів, серед яких перевірені часом і смаками «Медовик», «Пісочний», «Перлина», «П'яна вишня». А також сім бісквітів, серед яких екзоти - бісквіт з білим шоколадом та апельсиновою цедрою, бісквіт на йогурті, бісквіт на згущеному молоці. Плюс ще сім варіантів кремів і суфле. Плюс побажання замовника. Досить сказати, що двох однакових робіт - ані за наповненням, ані за оздобленням - ще не було. Бо межі кулінарного мистецтва, вважає Уляна, немає.

«Я працюю в основному з молочною мастикою, - розповідає вона. - З цього матеріалу можна ліпити що завгодно. Мастика - це суміш сухого молока, згущеного молока і цукрової пудри. На смак нагадує цукерки «Корівка» або іриски. І хоч з'їсти одразу велику кількість мастики фізично неможливо, я знаю людей, які її дуже люблять і можуть чимало осилити. Однак декор тортів - фігурки та квіти - не конче з'їдати, їх можна залишити на згадку. Вони не псуються, а просто кам'яніють з часом».

Всі продукти для тортів - натуральні. «Масло, а не спред. Шоколад, а не кондитерська плитка. Домашні яйця, а не консервований продукт чи порошок, - наголошує авторка. - Перевірені на якість сметана, згущене молоко. Беремо випробувані інгредієнти. Нема сенсу економити на продуктах, бо це псує результат. Окрім того, нема бажання ставити випічку на потік, тож можна дозволити собі робити все по-справжньому».

Справжній хіт арт-кондитера Уляни Коцаби - торт-подарунок письменнику та етнографу Степанові Пушику з нагоди ювілею. «Ми дружимо з Лесею, дочкою пана Степана, - розповідає Уляна. - І коли виникла ідея привітати її батька оригінальним тортом, я замислилася. Що ж зробити? Може, торт-книгу, наче зібрання творів? Банально. Ювілейний з букетом? Не краще. Мала два тижні часу. Ви читали карпатські легенди пана Пушика? Ну, тоді зрозумієте, звідки ці образи».

Шестикілограмовий твір кондитерського мистецтва «Карпатська пастораль» був медовиком з трьома різними кремами, доповнений ванільними профітролями. Авторка виклала гору, що символізувала, звісно, Говерлу. На її вершині сидів шоколадний крук, на схилах «росли» солодкі смерічки, біля них «паслися» баранці і овечки. Отару звеселяв сопілкар-пастушок. Внизу балакали дві гуцулки, дивним чином схожі на дочку і невістку ювіляра. Сам цукрований іменинник примостився біля річечки в підніжжі гори, як належить, із записником на колінах. Відомо, що пана Пушика подарунок звеселив. Щоправда, чи з'їв він свого солодкого двійника, чи залишив для історії - невідомо.