І.Лікарчук: Українська освіта перебуває в стані колапсу

Колишній директор Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук вважає, що українська освіта перебуває в стані колапсу. Таку думку він висловив у своїй статті, опублікованій в газеті "Дзеркало тижня. Україна" (№8, 5-11 березня 2011 р.)

Лікарчук навів результати Всесвітнього опитування Американського інституту громадської думки Дж. Геллапа про кількість задоволених системою освіти.

"В Україні вона становить лише 38%, тоді як у Білорусі - 52, Російській Федерації - 42, США - 70, Німеччині - 59%. Аналогічні результати показують соціологічні дослідження, проведені в Україні. Так, за підсумками дослідження Інституту Горшеніна (серпень 2010 р.), якість освіти, що надається сучасною українською школою, 34,4% громадян України оцінюють на "трійку", а кожен п'ятий (20,2%) - на "двійку". Іншими словами, більш як половина українських громадян вважає, що якість освіти в Україні не відповідає вимогам", - пише Лікарчук.

На його думку про плачевний стан української освіти свідчать і дані зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО), яке проходили кращі випускники загальноосвітніх шкіл України.

"Максимально можливу кількість балів (53) за виконання тесту з математики в 2010 році одержали лише 188 абітурієнтів зі 111 тисяч. Показник середнього балу характеризується цифрою 11,9. І це при тому, що 58% завдань тесту, за результатами психометричного аналізу, можна віднести до категорії "легкі" й "оптимальні". А якщо врахувати те, що в тесті не було завдань, в яких потрібно було показати уміння їх виконувати, а не тільки визначити кінцевий підсумок, то ситуація ще гірша. Не набагато кращі результати з гуманітарних предметів. Максимально можливу кількість тестових балів з української мови набрали вісім абітурієнтів з 252 тисяч тих, хто здавав тест; з історії України - одна із 139 тисяч", - наводить статистику експерт.

На його думку, український педагог поставлений в умови, коли він не може ефективно виконувати місію вчителя, оскільки рівень заробітної плати у навчальних закладах не відповідає потребам нормального життя.

"Заробітна плата, яку одержують викладачі вищої школи, змушує їх або шукати іншу роботу, або ж додаткові заробітки, часто нехтуючи при цьому елементарними вимогами педагогічної етики й академічного середовища", - відзначає Лікарчук.

Разом з тим, на його думку, бюджетне фінансування освітніх витрат в Україні далеко не найгірше.

"В Україні в 2000-2007 роках вони становили 5,3% внутрішнього валового продукту, тоді як у Німеччині - 4,4%, Японії - 3,4%, Іспанії - 4,4%, Італії - 4,3%, США - 5,5%, Франції і Великій Британії - 5,6%. Тобто державне фінансування освітньої діяльності в Україні - на рівні найбільш розвинених країн світу, а то й перевищує його. Але біда в тому, що цих грошей ледве вистачає на мізерну заробітну плату й комунальні витрати", - пише Лікарчук.

Він переконаний, що колапс освітньої системи в Україні обумовлений, "архаїчною системою управління освітньою галуззю, відсутністю ефективного фінансового менеджменту в освіті і катастрофічним відставанням освітнього життя від суспільних потреб".