Михайло Негрич: Я виконаю все, що обіцяв людям

Коломийщина – не тільки відомий на увесь світ писанковий край, славний талантами, митцями і ремеслами. Коломийщина – це понад тисяча кілометрів квадратних території, більш як 101 тисяча населення, три селища, вісімдесят сіл, один із найбільших сільськогосподарських районів Прикарпаття. Коломийський район – дотаційний, але не депресивний. У багатьох галузях наш район може бути прикладом для всієї області, - у розвитку, зокрема, медицини, освіти, культури.

Про те, як втілюється на Коломийщині зініційована головою обласної державної адміністрації Михайлом Вишиванюком програма регіонального розвитку «Писанкове Прикарпаття», розповідає голова Коломийської районної державної адміністрації Михайло Негрич.

– У травні минулого року почалась моя друга каденція на посаді голови райдержадміністрації. Вирішив не відступати від своєї традиції робити ставку на новобудови і новосілля. Як досвідчений будівельник, узявся за другу чергу Спаської загальноосвітньої школи, розрахованої на 198 учнів. Уже першого вересня дітвора переступила поріг нової школи європейського рівня. Ми охоче ділилися досвідом, проводили на базі нової, а також Нижньовербізької школи, яка була завершена за моєї попередньої каденції, семінари для керівників інших районів, освітян області. Цього року плануємо завершення третьої черги Спаської школи – передбачається спорудження сучасного шкільного спортзалу, без чого неможливо собі уявити жодну сучасну школу. Так само казковою є і Нижньовербізька школа, як, зрештою, і кожна школа на Коломийщині. Бо і зовнішній вигляд наших навчальних закладів, і їхнє внутрішнє оформлення – результат спільних зусиль керівництва, освітян, громади і школярів. Усі дбають про те, аби їхня школа була найкращою…

- Відомо, що, крім освіти, велику уваги Ви приділяєте й медицині, недарма голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк каже, що на Коломийщині діють медичні заклади 21 століття…

- Маю велику мрію – спорудити у Коломиї медичне містечко. В 2004 році ми здали в експлуатацію реконструйований корпус лікарні, збудований ще 1879 року. Там знаходяться реанімаційне, хірургічне, травматологічне відділення центральної районної лікарні, де все кардинально модернізувалося. Цього року ми повністю зробили благоустрій на території лікарні. Триває реконструкція і всередині: зроблено вже половину терапевтичного корпусу. Здаємо в експлуатацію кожен з п’яти поверхів лікарні за сучасними європейськими стандартами. У кожній палаті – два-чотири ліжка, душ, умивальник, туалет, телевізор, холодильник. Працюємо над тим, аби цього року здати терапевтичний корпус по всіх сучасних вимогах, аби умови перебування у Коломийській лікарні були не гірші, як у відомій Феофанії. Також працюємо над осучасненням медичного обладнання, нині у нашій лікарні вже діє комп’ютерний томограф, тож людям не треба їздити по інших містах за якісним обстеженням. Крім цього, у Кабінеті Міністрів України вирішується питання щодо завершення будівництва нової поліклініки, яке почалось ще 2001 року. Хочемо мати і реконструйовану дитячу лікарню. Вірю, що всі разом, з допомогою меценатів, громади краю, ми зреалізуємо усі найсміливіші плани.

- Коломийщина – сільськогосподарський район. Як господарюється селянам?

- Наш район умовно можна поділити на три частини. Запруття – тут завжди було сильним вівчарство. Маємо програму його відродження і тепер, скажімо, у Ковалівці один власник має більш як тисячу голів овець – більше немає навіть у Верховинському і Косівському районах! Отинійський напрямок – там колись було потужне господарство, землі якого тепер розпайовано. На даний час на цій території господарює фірма «Лендком», намагаються, аби родючі колись поля не стояли пусткою. Щодо Коломийського куща нашого району – якраз там діють наші підприємства – сільськогосподарські товаровиробники. Наприклад, господарство «Степан Мельничук», що в Турці. Його багато років очолював голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк. Тут збережено всю інфраструктуру, техніку, кадри, існують усі галузі виробництва: рослинництво, тваринництво, садівництво, переробка, а найголовніше – люди мають роботу. Добре працюють і господарства «Вільна Україна», «Ценявське», «Левада» у парі з потужним київським інвестором. Там узято курс на відродження тваринницької галузі. Добрий темп узяли ТзОВ «Корнич», господарства «Прут-генетик», дослідна станція. У Великій Камянці потужний польський інвестор орендує 1200 гектарів, має власний великий переробний комбінат і планує відродити у нас тваринництво, вирощування птиці, рослинництво. Намагаємось зробити усе для того, аби наші родючі землі не зростали бур’янами.

- Досі не дають людям спокою тяжкі наслідки повеней 2008, 2010 років. Яка ситуація з відновленням зруйнованого стихією?

- Насамперед, надіслано листи про допомогу в усі відповідні інстанції: Укравтодор, Кабінет Міністрів України, облдержадміністрації. Власними силами споруджено переїзд у Печеніжині, робимо берегоукріплення у Слободі, Грушеві, Корничі, завершили – у Княждворі, ліквідовуємо наслідки зсуву у Дебеславцях, зроблено мости в Мишині й Нижньому Вербіжі. Плануємо також довести до ладу міст у Верхньому Вербіжі, пішохідний перехід через Прут у Воскресинцях та ін..

- Наостанок поділіться з читачами «Вільного голосу» своїми планами, адже рік тільки розпочався.

- Про медичне містечко і третю чергу Спаської школи я вже казав. Маю кілька задумів по дитячих садочках, рішення про ремонт п’яти садочків у районі затверджено районною радою, фактично наполовину вже виділено фінансування. Домовлено відремонтувати разом із сільською радою дитячий садочок у Замулинцях. Народним методом хочемо зробити Будинок культури у Старому Гвіздці. А загалом, я маю намір виконати усе обіцяне людям під час зустрічей із ними у кожному селі. Тож у квітні будемо всі гуртом братися до роботи, аби кожне село на Коломийщині стало писанковим.