25 лютого – День інженерно-авіаційної служби

Легкий фронтовий винищувач МІГ-29 зовні схожий на грізного і водночас елегантного звіра – володаря однієї з найбільших стихій планети – повітря. Однак, по суті це складний сучасний механізм, наскрізь нашпигований високоточним електронним та комп’ютерним обладнанням. Мало хто знає, що цей літак складається з близько двох мільйонів різноманітних частин, які утворюють кілька десятків тисяч вузлів та агрегатів. І всі вони мають працювати разом злагодженіше за швейцарський годинник: адже відмова навіть найменшої детальки може завадити виконанню бойового завдання і навіть призвести до катастрофи.

Про шахту і шахтарів

Є серед авіаторів люди, яких, як правило, не бачать ні журналісти, ні більшість керівництва, що приїжджає «допомогти» польотам. Це авіаційні техніки, які часто вимащені мазутом та іншими технічними маслами від потилиці до п’ят. Вони не люблять метушні та зайвої уваги до себе, адже в більшості випадків їхня робота – це досвід, що ґрунтується на спокої, холоднокровності та здоровому глузді.

«Технарі» – це така своєрідна держава в авіаційній царині. І столиця цієї республіки – велетенський ангар неподалік від льотного поля. Саме тут розташовані різноманітні групи з ремонту та обслуговування літака, а керує всім цим начальник ТЕЧ 114-ї бригади тактичної авіації, яка дислокується в Івано-Франківську, майор Анатолій Найда.

– Перед нами стоїть завдання з технічного забезпечення всієї бойової підготовки, – розповідає начальник ТЕЧ майор Анатолій Найда. – Справа в тому, що літак після певного часу потребує технічного огляду. Часом більшого, часом – меншого. Це як профілактичний візит до лікаря: навіть якщо у людини нічого не болить, їй все одно варто час від часу проходити обстеження у медиків-спеціалістів.

Загалом ТЕЧ складається з 11-ти різноманітних груп, які мають свій окремий профіль. Хтось ремонтує озброєння, а хтось доглядає за засобами катапультування. Між собою у 114-ій бригаді тактичної авіації ТЕЧ називають шахтою, а всіх, хто там працює, – шахтарями. Майор Анатолій Найда з усмішкою зазначає: «Напевно, через те, що на відміну від більшості служб робота у нас не нормована і важка, та й ходять наші технарі всі чорні. Як шахтарі з шахти».

Однак потрапити служити сюди не так вже і просто. Спочатку техніки мають пройти своєрідне випробовування в ескадрильях, і лише кращих запрошують служити у «шахту». Такий суворий відбір є цілком логічним, адже завдання, які виконують спеціалісти цієї бригади, за своєю складністю можна назвати унікальними. Зокрема з продовження льотного ресурсу.

Про не зайві гроші

До речі, роботи з ремонту та обслуговування літака вимагають значних коштів від Міністерства оборони. Особливо дорого продовжувати вік літаків на спеціалізованих заводах. З кожним роком підприємства все вище і вище піднімають цінову планку. Та спеціалісти ТЕЧ у відповідь все більше покращують свій фаховий рівень і розширюють свої можливості. Економлячи при цьому не одну сотню тисяч гривень.

Для виконання завдань у спеціалістів-ремонтників є все необхідне обладнання, яке в певній мірі теж можна назвати унікальним. Зокрема, це сучасний комп’ютерний комплекс з перевірки справності всіх систем літака. Такого обладнання поки що немає в інших авіаційних частинах. Однак, у цій бригаді вже випробувано комплекс і прийнято його на озброєння спеціалістами технічної служби. Суть роботи цієї машини полягає в тому, що вона під’єднується до літака, і комп’ютер сам тестує всі системи крилатої машини. Роботи проводяться без участі людини, тому вірогідність помилки зведена до мінімуму. Після закінчення комплекс видає спеціальний звіт стосовно роботи всіх систем.

Взагалі вся система ремонту та обслуговування літака полягає в цілій низці взаємоконтролючих дій. Тобто одна людина, виконуючи свою роботу, тим чи іншим чином контролює якість виконання роботи своїм товаришем.

Зараз працівники ТЕЧ завершують роботи на одному з винищувачів. Згідно з планом він повернеться у стрій 25 лютого, коли технарі святкуватимуть своє професійне свято – День інженерно-авіаційної служби. І найкращим подарунком для них буде гуркіт турбін літака, що з їхніх рук повертається назад у небо.

На знімках: прапорщик Роман Пилип’як технік регламенту та ремонту авіа обладнання, капітан Ігор Старовойтов старший технік групи регламенту та ремонту авіаційного озброєння, капітан Михайло Корж начальник групи регламенту авіаційного озброєння, прапорщик Костянтин Музика технік групи регламенту аварійного покидання літака.

 друкувати